Ухвала суду № 137582418, 22.06.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1817/24

Провадження № 2-п/710/15/26

УХВАЛА

22.06.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.

за участі секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області, надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

У заяві міститься прохання: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення від 22.04.2025 Шполянського районного суду Черкаської області у справі № 710/1817/24. Призначити справу до розгляду у порядку загального провадження. За результатами ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» виключно 50% від суми тіла кредитів, що становить загалом 52 021,59 грн

В обґрунтування заяви зазначено, що стан здоров`я відповідача із 2020 почав поступово погіршуватися, а у 2022 -2023 роках зазнав стрімкого і незворотного регресу. Прогресування хвороб призвело до того, що відповідач втратила здатність виконувати свої трудові обов`язки. 30.03.2023 відповідач була звільнення з посади робітника з комплексного прибирання ЖЕД -105 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївської району м. Києва». Тобто відповідач втратила єдине джерело доходів, окрім пенсійних виплат, що поставило відповідач у скрутне матеріальне становище. Сукупність тяжких обставин та стан здоров`я: хвороба Паркінсона з порушенням ходи, зріла катаракта обох очей є обставиною яка фактично унеможливлює самостійне прочитання тексту судових повісток, позовних заяв чи іншої кореспонденції без спеціальної медичної допомоги. Відповідач була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про наявність судового провадження та подати відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що на момент укладення кредитних договорів вона мала постійне місце роботи та стабільний дохід. Однак непередбачуване та стрімке прогресування тяжких захворювань (хвороба Паркінсона, інфаркт міокарда) призвело до повної втрати працездатності та звільнення з роботи. Всі фінансові ресурси наразі спрямовані виключно на підтримання життєдіяльності та придбання необхідних медикаментів. Тобто, невиконання зобов`язань сталося з причин, які об`єктивно не залежали від волі відповідача. Відповідач вважає, що за умовами укладених кредитних договорів від 08.06.2019 і 30.09.2022, позивач нарахував значні суми, які створюють істотний майновий дисбаланс. Заявлена сума відсотків та додаткових нарахувань з огляду на сам розмір позики є непомірним тягарем, як споживача фінансових послуг. Сума нарахованої комісії 13 01646 грн та відсотків 40 637,39 грн не відповідає засадам справедливості, розумності.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 15.06.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, прийнято до провадження.

Відповідач до суду не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача АТ «ПУМБ» до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у спосіб згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

За змістом ч.3 ст. 187 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як роз`яснено в Узагальненні Верховного Суду України від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК (наразі ст. 288 ЦПК України), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже заочне рішення підлягає скасуванню виключно за наявності двох підстав у сукупності, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 22.04.2024 у справі № 710/1817/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 144690,51 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот дев`яносто гривень п`ятдесят одна копійка), з яких по кредитному договору від 08.06.2019 №2001329261901 92841,85 грн., з них: 52204,46 грн. заборгованість за кредитом; 40637,39 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 30.09.2022 № 1010592530 51848,66 грн., з них: 51838,72 грн. заборгованість за кредитом; 9,94 грн. заборгованість процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2228,61 грн (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень шістдесят одна копійка).

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо аргументів відповідача, про те, що він не знав про розгляд Шполянським районним судом Черкаської області справа за його участі.

Суд з цього приводу зазначає слідуюче, що відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 100061559 від 02.01.2025, яка отримана судом в порядку запиту, згідно ч.8 ст.187 ЦПК України, наявна інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 86).

На зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , суд здійснював направлення копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки на 04.02.2025, штрихкодовий індетифікатор «Укрпошти» - 0610221011891, дата направлення 08.01.2025. Проте лист із вкладенням повернувся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 94-97).

Судова повістка, на підготовче засідання призначене на 04.03.2025, тобто повторно, була направлена рекомендованим листом 05.02.2025, на встановлену судом адресу місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - 0610228398503. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 104-106).

Судова повістка, на судове засідання призначене на 05.03.2025, була направлена рекомендованим листом 06.03.2025, на встановлену судом адресу місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - 0610237112663. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 114-117).

Судова повістка, на судове засідання призначене на 22.04.2025, тобто повторно, була направлена рекомендованим листом 27.03.2025, на встановлену судом адресу місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - 0610242203065. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 124-126).

Відповідно доп.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки єдень проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023. аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі № 591/4832/22 від 01.12.2023.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Тобто, судом було вжито належних заходів для сповіщення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Позивач, у своєму позові, серед іншого не заперечував проти заочного розгляду справи. Отже судом було дотримано п.4 ч.1 ст. 280 ЦПК України, при ухваленні заочного рішення.

Відповідно до ч.2-4 ст. 280 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення вказав, що дізнався про наявність заочного рішення суду у день 26.05.2026 коли отримала відповідь в електронному вигляді на свій запит від 20.05.2026.

У той же час, відповідач замовчує інформацію, коли саме їй стало відомо про існування судової справи щодо неї, що в подальшому мотивувало її звернення до суду із відповідним клопотанням про ознайомлення із матеріали справи.

Прийняте рішення у справі було направлено на адресу відповідача 28.04.2025 рекомендованим листом, штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - 0610249182578. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. У довідці про причини повернення/досилання за Ф.20 зазначено, « адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с. 141-151 ).

Відповідно до ч.5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Тлумачення вказаних норм статті 272 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей, судове рішення вважається не врученим. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 548/467/20 від 04.05.2022.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 308/10650/19 від 14.06.2023.

Отже, ухвалене у справі рішення вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч.2-4 ст. 280 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 справа № 686/15112/22.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач 21.05.2026 звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області із клопотанням про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, у якому просила надіслати матеріали справи на електронну адресу.

Матеріали справи були надіслані на електронну адресу відповідача 27.05.2026 (а.с.165).

До суду відповідач звернулася 09.06.2026, що підтверджується відміткою на поштовому конверті. (а.с.166).

Відповідач заявила клопотання про поновлення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Сукупність тяжких обставин та стан здоров`я: хвороба Паркінсона з порушенням ходи, зріла катаракта обох очей є обставиною яка фактично унеможливлює самостійне прочитання тексту судових повісток, позовних заяв чи іншої кореспонденції без спеціальної медичної допомоги. Відповідач була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про наявність судового провадження та подати відзив на позовну заяву. У день проголошення судового рішення не була присутня у судовому засіданні через тяжкий стан здоров`я, а копію рішення не отримувала. На підтвердження надано копії виписок та консультативних висновків спеціалістів та результати медичних обстежень, за 2021- 2024 роки.

Зважаючи на аргументи відповідача, суд вважає, що є підстави для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Щодо доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач у своїй заяві покликається на свій стан здоров`я та надмірний тягар сплачувати суму тіла кредитів за укладеними договорами та нарахованих відсотків і комісій. Невиконання зобов`язань за кредитними договорами сталося з причин, які об`єктивно не залежали від волі відповідача.

У той же час відповідача не конкретизував, у чому є неправильність розрахунків наданих позивачем, і чому суд має зменшити тіло кредитів саме до 50%. Жодних контр розрахунків суми боргу надано не було.

Суд критично оцінює посилання на ст. 617 ЦК України, як на підставу для зменшення суми заборгованості за тілом кредитів до 50 %, оскільки форс-мажор або погіршення фінансового становища не припиняють кредитного зобов`язання і не звільняють від повернення основної суми боргу. Тобто, ця стаття не передбачає списання боргу.

Стаття 617 ЦК України передбачає звільнення саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання. Верховний Суд окремо звернув увагу, що відсутність у боржника необхідних коштів прямо не визнається випадком або непереборною силою в розумінні цієї норми. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22.

У постанові ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4003/24 суд наголосив, що навіть тривала дія форс-мажорних обставин не продовжує автоматично строк повернення кредиту та не звільняє позичальника від обов`язку повернути отримані кошти, якщо інше не передбачено договором або законом. Форс-мажор може мати значення лише для питання відповідальності за прострочення виконання.

Заочним рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 22.04.2025 позов задоволено частково. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення комісії в розмірі 13016,46 грн. відповідно у цій частині позову було відмовлено. Тобто суд врахував ці обставини, ще при ухваленні рішення.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч.1 ст. 77 та ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Норми ч.3 ст. 12 і ч.1 чт. 81 ЦПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідач, окрім незгоди із законністю нарахування суми боргу та посиланням на свій стан здоров`я, не надав жодних доказів як на підставу заперечень проти ухваленого рішення.

Не надання доказів, а також відсутність посилання на них, на стадії розгляду питання про перегляд заочного рішення, не відповідає суті такого перегляду, та позбавляє суд можливості оцінити істотне значення доказів для правильного вирішення справи.

Сама не згода з ухваленим рішенням чи застосуванням судом норм законодавства не може бути підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суд керуючись п.1.ч.3 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 258, 260, 261, 284-288, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Побережна