Ухвала суду № 137581574, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.06.2026Справа № 554/3751/26 Провадження № 2/554/2965/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря Фесенко К.О.,

прокурора Жикуліній Д.С.

представника відповідача Павленка О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Сошина Валентина Валентиновича в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,-

в с т а н о в и в:

17.03.2026 року через Електронний суд до Шевченківського районного суду м. Полтави надійшов позов заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Сошина Валентина Валентиновича в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 35977,76 грн, в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Полтавської міської ради кошти в сумі 6964,75 грн. кошти безпосередньо Полтавської міської територіальної громади на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти в сумі 29013,01 грн на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 20.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Павленко О.А. заявив клопотання про перевірку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави та залишення позову без розгляду. Вказував, що прокурором не надано звернення прокурора до відповідного органу, вимоги щодо самостійного захисту прав, відмови органу від подання позову, об`єктивної неможливості такого органу звернутися до суду. У зв`язку з цим просив перевірити наявність передбачених законом підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, витребувати від прокурора докази, які підтверджують бездіяльність або неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом; звернення прокурора до такого органу; відмову або неможливість самостійного звернення цього органу до суду; у разі недоведеності підстав представництва застосувати наслідки, передбачені ЦПК України, та відмовити у задоволенні позову.

Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки прокурором надано при поданні позову докази звернення до Полтавської міської ради та Національної службою здоров`я у порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та надав належне обґрунтування у позовній заяві.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Вказана права позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05. 2020 року у справі № 912/2385/18.

Як вбачається, прокурор у позовній заяві обґрунтував та надав до позову докази направлення Полтавській міській раді та Національній службі здоров`я звернення прокурора у порядку ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратури».

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача адвоката Павленко О.А. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 84, 259-260, 198 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Павленко О.А. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22 червня 2026 року.

Суддя Л.В.Гольник