Постанова № 137581504, 22.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.06.2026Справа № 554/9277/26 Провадження № 3/554/1067/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

З протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2026 року серії ВАД №996567, слідує, що 06 червня 2026 року близько 19 години 15 хвилин за місцем проживання АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, передбачені ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: перебувала за місцем проживання з явними ознаками алкогольно сп`яніння, в квартирі відсутня їжа для дитини, дитина у брудному одязі. За вказані дії відповідальність передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.

Після роз`яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала та щиро розкаялась. Вказувала, що відповідні висновки зробила та змінила ставлення до виховання сина.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків або осіб, які їх замінюють, покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ч. 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Обставини вчинення правопорушення, окрім особистих пояснень, підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, копією свідоцтва про народження, рапортами, письмовими поясненнями, фотографіями.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 щиро розкаялась, зробила відповідні висновки, вчиняє дії на усунення наслідків своїх дій.

З урахуванням вищенаведеного, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23-24 33-35, 40-1, 184, 221, 251, 268, 283-284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 діб.

Суддя Троцька А.І.