Ухвала суду № 137581434, 19.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2303/26

Провадження № 2/541/1815/2026

У Х В А Л А

іменем України

19 червня 2026 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Селянського (фермерського) господарства «Водолій» до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Першої Миргородської державної нотаріальної контори про скасування арешту на майно, -

в с т а н о в и в:

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшов цивільний позов, поданий Селянським (фермерським) господарством «Водолій» до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Першої Миргородської державної нотаріальної контори про скасування арешту на майно.

Позивач просить суд скасувати арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження ВП 32493132 від 30.04.2014 виданої ВДВС Миргородського МРУЮ на майно СФГ «Водолій» (ЄДРПОУ 31869837); скасувати арешт, внесений Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови № 6244947 від 12.02.2008 виданої ВДВС Миргородською МРУЮ на майно СФГ «Водолій» (ЄДРПОУ 31869837); скасувати арешт, внесений Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови ВП № 6580619 від 11.03.2008, виданої ВДВС Миргородського МРУЮ на майно СФГ «Водолій» (ЄДРПОУ 31869837).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у межах виконавчих проваджень № 6580619 від 07.03.2008 з примусового виконання ухвали № 14/93 від 07.03.2008, виданої Господарським судом Полтавської області щодо накладення арешту на суму 176946,20 грн. на СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837 на користь ПП «Хорол-Центр»; № 14527951 від 18.08.2009 з примусового виконання наказу № 21/18 від 21.07.2009, виданого Господарським судом Полтавської області щодо накладення 14161,71 грн. з СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837 на користь ТОВ «Хорол-Дон-2»; № 16131038 від 27.11.2009 з примусового виконання наказу № 14/93 від 02.11.2009, виданого Господарським судом Полтавської області щодо стягнення 207645,47 грн з СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837 на користь ПП «Хорол-Центр»; № 32490970 від 11.05.2012 з примусового виконання наказу № 21/18 від 21.07.2009, виданого Господарським судом Полтавської області щодо накладення 12594,28 грн. з СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837, на користь ТОВ «Хорол-Дон-2»; № 32493132 від 11.05.2012 з примусового виконання наказу № 14/93 від 02.11.2009, виданого Господарським судом Полтавської області щодо стягнення 185635,99 грн з СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837, на користь ПП «Хорол-Центр», на майно СФГ «Водолій» було накладено арешти. На сьогодні стягувачі з боржника СФГ «Водолій» припинили своє існування, правонаступників не має, відповідно СФГ «Водолій» не має можливості сплатити решту боргу і СФГ «Водолій» позбавлено можливості реалізувати право власності та в повній мірі розпоряджатися своїм майном. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності СФГ «Водолій».

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.п. 6, 15, 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці; та інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами підприємцями.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1 ст. 136 ГПК України).

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5, 7, 9, 10 ст. 145 ГПК України, господарський суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12 березня 2008 року за № 6764844 було внесено Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 11 березня 2008 року, виданої ВДВС Миргородського МРУЮ у виконавчому провадженні № 6580619.

Виконавче провадження № 6580619 від 07 березня 2008 року з примусового виконання ухвали № 14/93 від 07 березня 2008 року, виданої Господарським судом Полтавської області щодо накладення арешту на суму 176946,20 грн. на СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837 на користь ПП «Хорол-Центр», завершено 01 квітня 2008 року у зв`язку з накладенням арешту.

Таким чином, питання скасування вищезазначеного арешту на майно, застосованого господарським судом в якості забезпечення господарського спору, вирішуються за окремою процедурою в порядку господарського судочинства за клопотанням сторони такого спору або за власною ініціативою господарським судом, який застосував вказаний спосіб забезпечення позову, за правилами статті 145 ГПК України, а не за окремим позовом в порядку цивільного судочинства.

Крім того, розділом VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок про те, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів позовної заяви вбачається, що запис про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна до Державного реєстру речових прав 30 квітня 2014 року за № 5524099 було внесено Миргородським міськрайонним управлінням юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 30.04.2014, виданої ВДВС Миргородського МРУЮ у виконавчому провадженні № 32493132.

Виконавче провадження № 32490970 від 11 травня 2012 року з примусового виконання наказу № 21/18 від 21 липня 2009 року, виданого Господарським судом Полтавської області щодо накладення 12594,28 грн. з СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837, на користь ТОВ «Хорол-Дон-2», завершено 30 грудня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Встановивши, що позивач був боржником у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про те, що СФГ «Водолій» не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VI ГПК України.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24).

Згідно з відповіддю Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21 жовтня 2025 року № 56608, відносно СФГ «Водолій», ЄДРПОУ 31869837, також наявне наступне обтяження: № 6612819 від 18.02.2008 внесено Першою миргородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови №6244947 від 12.02.2008 виданої ВДВС Миргородського МРУЮ.

Однак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18 червня 2026 року № 482279572, щодо юридичної особи з ЄДРПОУ 31869837 наявно лише 2 (два) записи про обтяження нерухомого майна, а саме: № 6764844 від 12 березня 2008 року та № 5524099 від 30 квітня 2014 року.

Таким чином, станом на день звернення до суду, відомості про арешт, внесений Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 12 лютого 2008 року № 6244947, виданої ВДВС Миргородською МРУЮ на майно СФГ «Водолій» (ЄДРПОУ 31869837), у державних реєстрах відсутні.

Таким чином, жодна з позовних вимог, заявлених СФГ «Водолій», не підлягає розгляду Миргородським міськрайонним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.ч. 2, 5 ст. 186 ЦПК України).

За встановлених обставин, у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 258-260 ЦПК України, ст.ст. 20, 136, 145, 399-1, 340 ГПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «Водолій» до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Першої Миргородської державної нотаріальної контори про скасування арешту на майно.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі надіслати позивачу разом з позовною заявою і доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. А. Городівський