Рішення № 137581154, 19.06.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/458/26

2/532/611/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

представник позивача - адвокат Столітній М.М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Ваніна Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір № 3959976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору, сума кредиту складає 3000,00 гривень, строк кредиту 360 днів: з 06.09.2023 року по 31.08.2024 року, стандартна процентна ставка 2 %. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 3000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення». В період з 06.09.2023 року по 24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» нараховано проценти за користування грошовими коштами в розмірі 14100,00 гривень з урахуванням сплачених відповідачкою 246,00 гривень.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024.

У межах строку дії кредитного договору, в період з 25.05.2024 року по 31.08.2024 року (99 календарних днів) ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 5940,00 гривень: 3000,00 грн. х 2 % = 60 грн. х 99 календарних днів. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

25.11.2024 року найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено на нове найменування - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»

ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов`язання за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року, в зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 23040,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту, 14100,00 гривень - нараховані проценти первісним кредитором, 5940,00 гривень - нараховані позивачем проценти за 99 календарних днів.

Таким чином, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 3959976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.09.2023 року в розмірі 23040,00 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.105-106).

30 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ваніна Ю.А. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що поданий позивачем розрахунок заборгованості за спірним договором кредиту № 3959976 від 06.09.2023 року строком 360 днів не враховує положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. З урахуванням вимог статті 8 та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, чинному з 24 грудня 2023 року, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка за користування кредитом має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %, а тому за розрахунком представника відповідача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року становить 20955,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 17955,00 гривень з урахуванням сплачених відповідачкою 246,00 гривень.

Представник відповідача вважає, що розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, які становлять 10000,00 гривень, є завищеним. Так, спір щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту для позивача є стандартним, типовим, оскільки з аналогічними позовами позивач неодноразово звертався до суду, а тому запрошений позивачем адвокат очевидно витратив на підготовку цього позову менше часу, а також не виконував частину дій, зазначених у розрахунку витрат. Тому адвокат Ваніна Ю.А. вважає безпідставними частину зазначених витрат на правничу допомогу, оскільки їх виконання саме в цій справі не підтверджено жодними доказами, зокрема, зустріч адвоката та клієнта, надання усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства (440 грн.), аналіз чинного законодавства, судової практики (440 грн.), підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта (840 грн.), письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку (840 грн.), проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів, складання та оформлення адвокатських запитів (840 грн.), представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях (1640 грн.).

Таким чином, представник відповідача - адвокат Ваніна Ю.А. прохала суд задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року в розмірі 20955,00 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 гривень та судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

22 квітня представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. подав додаткові пояснення, в яких зазначив щодо доводів представника відповідача про застосування ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то такі доводи тлумачаться відповідачем не вірно, оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року, який набрав чинність 24.12.2023 року, а кредитний договір укладено 06.09.2023 року, відповідно закон зворотної сили на спірні правовідносини немає. Договір № 3959976 від 06.09.2023 року про надання споживчого кредиту укладений до набрання чинності цим Законом, строк дії договору не продовжувався після набрання чинності цим Законом.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень, представник позивача зазначив, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то в суду відсутні підстави для відмови в стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Таким чином, представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній М.М. прохав задовольнити позов у повному обсязі. Розгляд справи проводити за відсутності позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ваніна Ю.А. в судовому засіданні прохала задовольнити позовні вимоги частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом установлено, що 06.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 3959976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.91-100).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У пункті 9.7.1 Договору визначено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 не заперечувала факт укладення кредитного договору № 3959976 від 06.09.2023 року та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е079.

Також відповідачкою підписано додаток № 1 до кредитного договору - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е079 (а.с.67-69,84).

Підписавши кредитний договір № 3959976 від 06.09.2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася на отримання грошових коштів (кредиту) саме на умовах, що визначені в договорі. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів (кредиту), а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Таким чином, договір № 3959976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.09.2023 року укладено між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно пункту 1.2 Договору, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000,00 гривень.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 5457хххххххх2877 (пункт 2.1 Договору).

Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 06.09.2023 або 07.09.2023 (пункт 2.2 Договору).

ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання та 06.09.2023 року за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» на підставі укладеного між ними договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 кошти в розмірі 3000,00 гривень, номер транзакції в системі iPay.ua - 281586847 (а.с.53-55,83).

На виконання ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 квітня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовану картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 06.09.2023 року було зарахування коштів на суму 2000,00 гривень (а.с.206-208,217).

Відповідачкою не заперечувався факт отримання кредитних коштів у розмірі 3000,00 гривень, які вона не повернула, а тому підлягає стягненню з неї на користь позивача.

Перевіряючи правильність нарахування процентів, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк кредитування становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.4 Договору).

Стандартна процентна ставка становить 2,00 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього Договору (пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору).

Знижена процентна ставка становить 0,01 % за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах (пп. 1.4.2 п. 1.4 Договору): якщо клієнт до 26.09.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (пп. 1.4.2 п. 1.4 Договору).

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна», за період з 06.09.2023 року по 24.05.2024 року відповідачці нараховано заборгованість у розмірі 17100,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту, 14100,00 гривень - проценти. Первісним кредитором враховано сплачені відповідачкою кошти в сумі 246,00 гривень (27.09.2023 року - 6,00 гривень та 22.10.2023 року - 240,00 гривень), які зараховані на погашення процентів (а.с.72-77).

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (фактор) було укладено договір факторингу № 24/05/2024 (а.с.18-20,56-60).

Пунктом 1.1 Договору факторингу передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

У пункті 1.2 Договору факторингу вказано, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2 та надходження ціни продажу в повному обсязі, відповідно до пункту 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підписали Акти прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 24/05/2024, в тому числі в електронну виді (а.с.61).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року в розмірі 17100,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту, 14100,00 гривень - нараховані проценти (а.с.78-79).

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 року єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.46).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.12.2024 року проведені реєстраційні дії щодо зміни найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», запис № 1000681070010062201 (а.с.49-52).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Новим кредитором є ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Усі права, які належали ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» стосовно відповідача, перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нараховано проценти в розмірі 5940,00 гривень за 99 календарних днів, а саме: з 25.05.2024 року по 31.08.2024 року відповідно до розрахунку: 3000,00 грн. х 2 % = 60,00 грн. х 99 календарних днів (а.с.96-97).

Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість становить 23040,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту, 14100,00 гривень - нараховані проценти первісним кредитором за період з 06.09.2023 року по 24.05.2024 року, 5940,00 гривень - нараховані позивачем проценти за 99 календарних днів за період з 25.05.2024 року по 31.08.2024 року.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» в частині нарахування процентів з 06.09.2023 року по 26.09.2023 року за зниженою процентною ставкою 0,01 %, оскільки відповідачка виконала умови пп. 1.4.2 п. 1.4 Договору. За цей період (20 днів) розмір процентів становить 6,00 гривень.

Однак з 27.09.2023 року по 24.05.2024 року первісний кредитор неправомірно нараховував проценти за стандартною процентною ставкою 2,00 %, не врахувавши те, що з 23.04.2024 року вже діяло законодавчо визначене обмеження по процентній ставці 1,5 % в день.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - не більше 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, а з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5 %.

Відтак, нараховані ТОВ «Лінеура Україна» проценти за користування кредитом підлягають відповідному зменшенню - з 27.09.2023 року по 22.04.2024 року (207 днів), які потрібно нарахувати за денною процентною ставкою 2 %, що відповідає пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору. За вказаний період розмір процентів становить 12420,00 гривень.

За період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року розмір процентів за ставкою 1,5 % становить 5445,00 гривень відповідно до розрахунку: 3000 х 1,5 % х 121.

За період з 21.08.2024 року по 31.08.2024 року розмір процентів за ставкою 1 % становить 330,00 гривень відповідно розрахунку: 3000 х 1 % х 30.

Таким чином, сума процентів за користування кредитом становить 17955,00 гривень (6+12420+5445+330) - 246.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» необхідно стягнути заборгованість у розмірі 20955,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту, 17955,00 гривень - проценти за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2421,45 гривень: 20955,00 гривень (задоволені позовні вимоги) х 100 : 23040,00 гривень (ціна позову) = 90,95 % від сплаченого судового збору 2662,40 гривень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями частин 1-3 ст. 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, надано договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, заявку № 15629 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт № 15629 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, рахунок на оплату № 15629-23/02-2026 від 23.02.2026 року (а.с.15-16,71,80,87-88).

З даних документів вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплатило адвокату Столітньому М.М. 10000,00 гривень на професійну правничу допомогу.

Зі змісту частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) реальність (встановлення їхньої дійсності); 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

Також розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

За приписами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Представник відповідача заперечувала проти стягнення з понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та прохала зменшити до 2000,00 гривень.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень є завищеними, не відповідають критерію розумності, не є співрозмірними зі складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

Уже неодноразово була висловлена думка Верховного Суду в аналогічних справах, тобто фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому для професійних досвідчених адвокатів дана категорія справ не становить надмірної складності, не потребує значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Зазначені в заявці № 15629 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року послуги - зустрічі адвоката та клієнта; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) не є видом адвокатської діяльності в розумінні статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а отже сума зазначена адвокатом за вчинення вказаних дій 4240,00 гривень (440+840+440+840+840+840) не підлягає задоволенню.

Надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складення, оформлення та направлення адвокатських запитів; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року по своїй суті є однією дією, тобто підготовка та виготовлення позовної заяви, а отже визначена сума виконаних адвокатом робіт, яку просить стягнути позивач з відповідача, є завищеною та підлягає зменшенню з 2480,00 гривень (840+1640) до 1640,00 гривень.

Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів оцінене в 1640,00 гривень також є завищеним та підлягає зменшенню до 840,00 гривень з огляду на їх шаблонність.

Представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3959976 від 06.09.2023 року, в тому числі участь у судових засіданнях, взагалі не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, з огляду на відсутність представника позивача під час слухання справи в суді першої інстанції, а тому витрати в розмірі 1640,00 гривень у цій частині не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за доцільне визначити розмір витрат на правничу допомогу в сумі 2480,00 гривень.

Оскільки позов задоволено частково на 90,95 %, суд вважає зменшити витрати на правничу допомогу в розмірі 2255,56 гривень.

Керуючись статтями 12, 133, 137, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 3959976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.09.2023 року в розмірі 20955,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту; 17955,00 гривень - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2421,45 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2255,56 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя