Рішення № 137580824, 22.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1727/26

Провадження № 2/373/1550/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №373/1727/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог та виклад заперечень викладених у відзиві.

Представник позивача Доненко Дар`я Анатоліївна звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором за Кредитним договором №1573-5501 від 08.07.2025 року в сумі 32 451,92 гривень. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 08.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1573-5501.

Зазначений кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір у відповідності до норм частини 1 статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачений ЗУ «Про електронну комерцію».

Позичальнику був наданий одноразовий ідентифікатор A2914, для підписання Кредитного договору №1573-5501 від 08.07.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5 500,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 20 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

В межах Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 року, відповідач ще двічі укладав додаткові угоди та отримував кредитні кошти.

Додатковою угодою № 1 ід 10.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6 000,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди додається до цієї Позовної заяви). Також Додатковою угодою № 2 від 11.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 700,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1573-5501 від 08.07.2025 року шляхом здійснення платежів.

Відповідач порушив умови кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Відповідачу 02.03.2026 була направлена вимога про погашення боргу за кредитним договором на яку боржник не відреагував, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач просить задовольнити позов та стягнути заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.03.2026 становить в розмірі 32 451,92 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7 700,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 16 996,92 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 6 600,00 гривень; - заборгованість по комісії 1 155,00 гривень.

Відповідачем подано відзив на позов у якому ОСОБА_1 визнав факт отримання ним кредиту та визнав вимогу про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7700 грн 00 коп. Вказує, що не ухиляється від виконання зобов`язань за договором, готовий сплатити основну заборгованість та просить застосувати відстрочку виконання в порядку ст. 435 ЦК України.

Не визнаютсься відповідачем інші заявлені до стягнення вимоги: проценти за користування кредитом, проценти річних та заборгованість за комісією. Вважає що ці вимоги суперечать законодавству про захист прав споживачів, оскільки їх зміст створю дисбаланс договірних відносин на користь кредитора. При цьому відповідач вважає, що у задоволенні вимог про стягнення процентів повинно бути відмовлено, або ж розмір процентів повинен бути зменшений з урахуванням терміну фактичного користування кредитом.

Щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, ОСОБА_1 вказує, що позивач застосовував штрафну неустойку в розмірі 2% на день, що передбачено Договором (п. 8.2.) та вбачаєтья з рохрахунку заборгованості, що є подівйною мірою відповідальності за порушення зобов`язання, а відтак є незаконним. Відсотки за ст.625 ЦК України нараховувались позивачем як до, так і після пред`явлення вимоги.

Вказує, що вимога про стягнення заборгованості за комісією не грунтується на вимогах закону, посилаючись на практику Верховного суду та Закон України «Про споживче кредитування».

При цьому, у відзиві ОСОБА_1 , визнаючи факт отримання ним кредитних коштів та визнаючи вимогу про стягнення з нього основної суми кредитного зобов`язання в сумі 7700.00 грн вказує про недотримання позивачем вимог ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у контексті направлення йому вимоги про дострокове погашенння кредиту. Вимога направлялась йому на його особисттй електронний кабінет, оданк відповідач вказує, що втратив доступ до своєї елетронної пошти, а в паперовому вигляді вимога не направлялась. Визнає зобов`язання за тілом кредиту в розмірі 7700.00 грн та просить відмовити в забоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитом, процентів річних та заборгованості за комісією. Просить, у разі задоволення позову, застосувати ст. 435 ЦПК України та надати відповідачу розстрочку виконання зобов`язання.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

24.06.2026 до суду надійшов відзив на позов, який містив два клопотання: про розгляд справи за участю відповідача та проведенням судового засідання та про витребування доказів, відповдіно до ст. 84 ЦПК України.

Ухвалою від 08.06.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, в цивільній справі №373/1727/26 залишено без розгляду.

Ухвалою від 08.06.2026 було задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за його участю та постановлено перейти до розгляду цивільної №373/1727/26 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Судове засідання призначене на 08:30 год 22 червня 2026 року.

В судове засідання представник позтивача не прибув. В позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не прибув.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами фіксації не проводилось в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження факту виникнення кредитних правовідносин, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію електронного договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 року продукту «MiniKasa» укладеного 08.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 на суму 5500 грн 00 коп., Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 07.07.2026 року.

Договір містить підпис позичальника ( ОСОБА_1 ) виконаний цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифіктора A2914.

Пункт 4.9 договору передбачає сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою 0.74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Умови надання кредиту, його сума, дати видачі та погашення, розмір процентної ставки також вказані у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1573-5501 , що є невід`ємною частиною (Додатком) договору. Вказаний додаток також містить електронний підпис ОСОБА_1 .

Відповідно до договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківських рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Надані представником позивача правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» підписані електронним підписом позичальника (відповідача), шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора A2914.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію. Електронний паспорт споживчого кредиту також підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором A5579.

Сума кредиту отриманого відповідачем збільшувалась шляхом укладення додаткових угод до договору.

Додатковою угодою від 10.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6000.00 гривень. Додатки до вказаної додаткової угоди: таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1573-5501 від 10.07.2025 містить електронний підпис відповідача виконаний одноразовим ідентифікатором A5353.

Додатковою угодою від 11.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1573-5501, яка підписана відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором A5225, кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1700.00 гривень. Додатки до вказаної додаткової угоди: таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1573-5501 від 11.07.2025 містить електронний підпис відповідача виконаний одноразовим ідентифікатором A5225.

В підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу, суду надано довідки ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про підтвердження успішної оплати, які завірені печаткою та підписом генерального директора товариства, а саме :

довідку про підтвердження успішної оплати від 17.03.2026 року вих. № 188932163681745617032026 на суму 5500.00 грн № транзакції 1636817456; дата виконання платіжної операції 08.07.2025; № картки НОМЕР_1 ; Платник: ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 38548598;призначення платежу: "Видача кредитних коштів за договором 15735501, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_2 .

довідку про підтвердження успішної оплати від 17.03.2026 року вих. № 188933163792669617032026 на суму 6000.00 грн № транзакції 1637926696; дата виконання платіжної операції 10.07.2025; № картки НОМЕР_3 ; Платник: ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 38548598;призначення платежу: "Видачакредитних коштів за договором 15735501, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_2 .

довідку про підтвердження успішної оплати від 17.03.2026 року вих. № 185875163799014717032026 на суму 1700.00 грн № транзакції 1637990147; дата виконання платіжної операції 10.07.2025; № картки НОМЕР_3 ; Платник: ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ЄДРПОУ 38548598;призначення платежу: "Видачакредитних коштів за договором 15735501, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_2 .

Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», завіреної печаткою та підписом директора товариства, про перерахування суми кредиту №1573-5501 від 08.07.2025 року відбулись три платежі з видачі коштів за кредитним договором №1573-5501 від 08.07.2025 року, а саме:

Дата платежу 2025-07-08, Тип операції Видача кредиту, Платіжна система EasyPay, Платіж № 1636817456, card_mask 536354***** *8552, сума платежу 5500.00;

Дата платежу 2025-07-10, Тип операції Добор по кредиту, Платіжна система EasyPay, Платіж № 1637926696, card_mask НОМЕР_4 , сума платежу 6000.00;

Дата платежу 2025-07-11, Тип операції Добор по кредиту, Платіжна система EasyPay, Платіж № 1637990147, card_mask НОМЕР_4 , сума платежу 1700.00.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 1573-5501 від 08.07.2025 року, станом на 02.03.2026 становить UAH: 32451.92, з яких: основний борг, UAH: 7700.00; залишок відсотків, UAH: 16996.92; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, UAH: 6600.00; залишок комісій, UAH: 1155.00; Залишок штрафів, UAH: 0.00.

Суду надано примірник вимоги про дострокове повернення кредиту Вих. 1573-5501 від 23.03.2026 р. на суму 32451.92 гривень, де відповідачу представником позивача запропоновано протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання вимоги сплатити заборгованість за Кредитом на банківські реквізити ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначені в Договорі та попереджено, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» буде змушено звернутись до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості.

Норми права, які підлягають до застосування.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 08.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1573-5501 продукту «CreditKasa», за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5 500 грн 00 коп.

Крім того до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 між сторонами були укладені Додаткові угоди про надання коштів в межах цього Договору, а саме:

Додаткова угода №1 від 10.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 6000 гривень.

Додаткова угода №2 від 11.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1700 гривень.

Загальна сума кредиту отримана відповідачем складає 13 200 грн 00 коп.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що Договір про відкриття кредитної лінії №1573-5501, підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора А2914, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Додатки до Договору №1573-5501 від 08.07.2025: паспорт споживчого кредиту, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» та Додаткові угоди до договору підписані позичальником електронними підписами із застосуванням ідентифікаторів: А2914; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 .

У такий спосіб, судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії та додаткові угоди до нього були укладені та підписані в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Надаючи оцінку доказам, якими позивач підтверджує факт перерахування кредитних коштів позичальнику у розмірі 13 200 грн 00 коп., на умовах, встановлених Договором про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 та Додатковими угодами до вказаного Договору про надання додаткових коштів №1 від 10.07.2025 року у сумі 6 000 грн 00 коп. та №2 від 11.07.2025 року в сумі 1 700 грн 00 коп., а саме: довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1573-5501 від 08.07.2025 року. ОСОБА_1 , та довідкам ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про підтвердження успішної оплати від 17.03.2026 Вих. № 188932-1636817456-17032026; від 17.03.2026 Вих.№ 188933-1637926696-17032026; від 17.03.2026 Вих.№ 185875-1637990147-17032026 адресованих ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВАІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», суд зазначає наступне.

За змістом довідок про підтвердження успішної оплати від 17.03.2026 Вих. № 188932-1636817456-17032026; від 17.03.2026 Вих.№ 188933-1637926696-17032026; від 17.03.2026 Вих.№ 185875-1637990147-17032026 - організація переказу грошових коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як кредитором проводилась компанією ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на підставі Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №02/06/2020 від 10.06.2020 року укладений між ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Водночас, зазначеного Договору, який підтверджує повноваження ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на здійснення фінансових операцій на замовлення платника - до позову не додано.

Підтвердження того, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є установою яка має ліцензією НБУ, є банком або небанківською фінансовою установою (МФО, кредитні спілки), що внесені до реєстру та має право перераховувати (надавати) гроші за кредитом, суду не надано.

Отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір підтверджується за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є розрахункові документи: платіжна інструкція, квитанція (паперова або електронна), касовий чек, а також виписка з банківського рахунку. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.

Вказані довідки не є платіжними інструкціями, не містять обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України №75 від 04.07.2018, як-то відомостей отримувача грошового переказу, його банківського рахунку, на який відбувалось перерахування кредитних коштів у форматі IBAN (UA), (чіткого формулювання призначення платежу). Відсутні дані про те, що взагалі на ім`я відповідача емітувалась банківська карта та повний номер такої карти.

Вказані довідки також не є квитанціями, касовими чеками, виписками з банківського рахунку, оскільки не містять обов`язкових реквізитів передбачених законом, а отже не є доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги за Договором №№1573-5501 від 08.07.2025 та Додатковими угодами до вказаного Договору про надання додаткових коштів №1 від 10.07.2025 та №2 від 11.07.2025 року, в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1573-5501 від 08.07.2025 року, станом на 02.03.2026, то слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 342/180/17 у постанові від 03.07.2019 зауважила, що розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку.

Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування коштами, а є односторонніми арифметичним розрахунком стягуваних сум, які повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), а отже не є належними доказами існування боргу.

Наявність розрахунку заборгованості за кредитними договором не є достатнім для висновку про надання кредиту чи існування боргу та у заявленому позивачем розмірі, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу.

Одночасно із цим, в поданому ОСОБА_1 відзиві на позов, він визнав факт отримання ним кредиту за Договором №1573-5501 та визнав вимогу про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7700 грн 00 коп.

Таким чином, суд в силу положень ч. 1 ст. 206 ЦПК України, приймає часткове визнання відповідачем позовних вимог в частині заборгованості за тілом кредиту (основним зобов`язанням) в розмірі 7 700 грн 00 коп. і вважає що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, яка наведена у розрахунку заборгованості нараховувались відповідачем в межах дії Договору та відповідно до умов викладених у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» та Додатку №2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1573-5501 від 08.07.2025 р. продукту «MiniKasa», які підписані відповідачем електронно цифровим підписом за допомогою ідентифікатора А2914, а отже погоджені сторонами.

Відсотки в сумі 16 996 грн 92 коп., нараховані в межах обумовлених Договором №1573-5501 від. 08.07.2025 за період з 08.07.2025 (дата укладення Договору) по 02.03.2026 (дата пред`явлення вимоги позичальнику), в розмірі передбаченому Пунктом 4.10. Договору за процентною ставкою:- 1.00% за кожен день користування Кредитом, перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору та за Пільговою процентною ставкою - 0.74% за кожен день користування Кредитом, починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Таким чином, суму заборгованості за відсотками за користування кредитом суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 1 155 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Договір про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025, виходячи із змісту п. 1.1 та п.2.2 Договору, є споживчим Договором (для задоволення особистих потреб Позичальника).

Наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2019 в справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору, щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

В даному випадку, встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Ураховуючи вищенаведене, суд відмовляє в позовних вимогах про стягнення комісії.

Щодо заборгованість за процентами річних 6 600 грн 00 коп, яка заявлена до стягнення в силу положення ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Конструкція ст. 625 ЦК України визначає два самостійні елементи компенсації за прострочення грошового зобов`язання: 3% річних від простроченої суми та індексація боргу відповідно до встановленого індексу інфляції.

Оцінюючи аргументи викладені в позові, щодо можливості стягнення заборгованості з відповідача із застосуванням ст. 625 ЦК України, суд роз`яснює, що застосування ст. 625 ЦК під час воєнного стану можлива із диференціацією залежно від виду договору.

Законодавець запровадив захист для позичальників у кредитних і позикових відносинах через встановлення спеціального мораторію, який введений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит(позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Темпоральні межі мораторію: дія мораторію розпочинається з 24 лютого 2022 року (дата введення воєнного стану) та триває протягом періоду дії воєнного стану плюс 30 днів після його припинення або скасування.

Тобто, саме за не виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України на період дії воєнного стану.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом даної справи.

У такий спосіб, хоча умовами кредитного договору (оферти) сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 у розмірі 24 696 грн 92 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 700 грн 00 коп. та заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 16 996 грн 92 коп.

Вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами річних 6 600 грн 00 коп та по комісії 1 155 грн 00 коп. задоволенню не підлягають.

Також у своєму відзиві від 04.06.2026 відповідач ОСОБА_1 просить суд, у разі задоволення позову, застосувати ст. 435 ЦПК України та надати відповідачу розстрочку виконання зобов`язання. Щодо вищезазначеного клопотання суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч.1, 3, 4 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

За змістом ч. ч. 1, 3, 7 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Зазначені норми розміщені в Розділі VI ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) ЦК України та кореспондуються зі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства України дає підстави зробити висновок, що виконанню підлягають рішення суду, які набрали законної сили та зверненні до виконання на підставі виконавчого листа шляхом його пред`явлення до державної виконавчої служби або приватного виконавця.

При цьому, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення є встановлені в ході його виконання обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, матеріальний стан тощо).

На момент звернення ОСОБА_1 із заявою про розстрочення виконання рішення, рішення суду у справі № 373/1727/26 ще не було ухвалене, відповідно - не набрало законної сили та не звернуте до виконання, виконавчий лист для його виконання не видавався і тому відсутнє відкрите виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність, на даний час, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 22.06.2026 року у справі № 373/1727/26.

Суд звертає увагу заявника, що відмова в задоволенні заяви не позбавляє його права повторно звернутися з відповідною заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення під час здійснення виконавчого провадження, тобто після звернення його до виконання.

Вирішення судових витрат.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 76,1%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2026 грн 10 коп.

На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551, 611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1573-5501 від 08.07.2025 в розмірі 24 696 (двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто шість) гривень 92 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 700 гривень 00 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16 996 гривень 92 копійки.

В задоволенні вимог про стягнення про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 1 155 грн 00 коп. та заборгованості за процентами річних , яка заявлена до стягнення в силу положення ст. 625 ЦК Українив розмірі 6 600 грн 00 коп, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат із сплати судового збору в розмірі 2026 грн 10 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598.

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк