Ухвала суду № 137578341, 22.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Справа №607/22563/25 Провадження №1-кп/607/42/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м. Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001599 від 18.09.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001599 від 18.09.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 скерував на адресу суду клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що застосувавши більш м`який запобіжний захід неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні, а саме запобігти: можливості переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, які останньому добре відомі. Разом із тим, запобіжний захід, застосований до обвинуваченого закінчується о 23:59 24.06.2026.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 просив застосувати більш м`який запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ,або ж просив зменшити розмір визначеної раніше застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився із думкою захисника.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 зазначив, що згідний з думкою прокурора.

Потерпіла ОСОБА_6 згідна із думкою свого представника та прокурора.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 КПК України).

Як вже зазначалось, це кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Таким чином, вирішуючи питання продовження строку тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні 19.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2025 у справі №607/19414/25, стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 17.11.2025. Також було визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025211040001599 від 18.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК Українинадійшов на розгляд до суду 28.10.2025.

Востаннє згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2026, обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23:59 24.06.2026.

Суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалі слідчого судді та ухвалах суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема ризиком того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, на думку суду існує і ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як встановлено, що він є раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність.

Тож, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу сприймаються критично та вважає, що з урахуванням вищевикладених обставин, застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворих запобіжних заходів, не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України та забезпечити належне виконання ним покладених обов`язків.

Також суд вважає, що розмір застави, визначений в ухвалі слідчого судді не є непомірним для обвинуваченого, водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження, а саме запобігти встановленим ризикам та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Тож, продовження існування встановлених судом обставин у їх сукупності, виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, що відповідає і є співмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, а також не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 23 год. 59 хв. 19.08.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1