Рішення № 137577176, 22.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3381/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6559664 від 18.05.2024 року у розмірі 96437,97 грн. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 18.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №6559664 у електронній формі, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у тимчасове платне користування у розмірі 15100 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії, визначених договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав. 24.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ» «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 6559664 від 18.05.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, у зв`язку із чим заборгованість відповідача за кредитним договором становить 96437,97 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 15100 грн.; простроченої заборгованості за сумою відсотків 74712,97 грн.; заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 1725 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Також, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2026 року частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 15100,00 грн. 18.05.2024 року.

07.05.2026 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано відповідь АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу двічі разом із позовною заявою та додаткамиза місцем його реєстрації, однак поштові відправлення повернуто суду без вручення одержувачу.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.

У встановлений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, причин такого не повідомив.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що 18.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №6559664 у електронній формі, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у тимчасове платне користування у розмірі 15100 грн. строком на 360 днів з 18.05.2024 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 13.05.2025. Комісія за надання кредиту: 1725,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 1.3, 1.4 договору встановлено, що кредит надається строком на 360 днів з 18.05.2024 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом 13.05.2025.

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту 1725 грн., яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово.

Пунктом 1.5.2. та 1.5.3. визначено розмір процентів: протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511 % річних на фактичну заборгованість за кредитом, за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 61453,95 грн.

Відповідно до п. 1.6. договору тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п. 1.7. договору позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної реальної річної процентної ставки. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника.

У відповідності до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно п.2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.3. договору.

Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.3. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом встановленого Графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, визначену п. 1.5.3 договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін.

Пунктом 4 договору визначено відповідальність сторін, зокрема, за прострочення виконання зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення зобов`язання.

Згідно п. 6.1 договору, такий укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 кредитного договору).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору).

Підписуючи даний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 надав кредитодавцю свої персональні дані, зокрема, РНОКПП, адресу проживання та такі відомості збігаються із відомості, отриманими судом у відповіді №2625496 від 20.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до поданої позивачем довідки про ідентифікацію, встановлено, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №6559664 від 18.05.2024 ідентифікований. Акцепт договору позичальником вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 607389.

Згідно платіжного доручення №131408522 від 18.05.2024 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Мілоан» кредитні кошти згідно договору № 6559664 у сумі 15100 гривень на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до відповіді АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на банківську картку № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , 18.05.2024 року зараховано платіж у розмірі 15100 грн.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

24.09.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ» «ФК «Кредит капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги, в тому числі і за договором № 6559664 від 18.05.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що вказано і у реєстрі боржників до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024, згідно якого загальна сума заборгованості становить 47815,97 грн., з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту 13288 грн., залишок простроченої заборгованості по кредиту 1812 грн., залишок по нарахованим процентам 1674,27 грн., залишок по простроченим процентам 24416,7 грн., залишок по комісії 1200 грн., залишок простроченої комісії 525 грн., залишок по неустойці 4900 грн.

02.03.2026 р. ТзОВ «ФК» Кредит-Капітал» направлено відповідачу ОСОБА_1 претензію про погашення заборгованості у розмірі 96437,97 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача є підставними в частині стягнення основної суми боргу та комісії, що нарахована одноразово.

Водночас, щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів та штрафу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами) був запроваджений воєнний стан, який триває і по теперішній час.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4900 грн. не підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем не надано суду розрахунку заборгованості відповідача за період з 18.05.2024 р. по 24.09.2024 р., а тому суд позбавлений можливості перевірити правильність та правомірність нарахування процентів на заборгованість відповідача, зокрема, перевірити період нарахування процентів, процентну ставку, що була застосована.

Разом з тим, позивачем надано суду відомість про щоденні нарахування за період з 18.05.2024 р. по 24.09.2024 р., відповідно до якої нарахування процентів за договором № 6559664 здійснювалося на підставі п.1.5.2 договору та п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору.

Водночас, наданий суду примірник договору про споживчий кредит №6559664 від 18.05.2024 року не містить п. 2.3.1.2.

Крім цього, згідно розрахунку заборгованості за період з 25.09.2024 р. по 12.05.2025 р., розмір заборгованості по процентам за договором про споживчий кредит №6559664 від 18.05.2024 р. становить 74712,97 грн.

Разом з тим, договором про споживчий кредит №6559664 від 18.05.2024 р. визначено, що нараховані згідно п. 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 61453,95 грн., що відображено також у Графіку платежів, підписаного відповідачем при укладенні договору.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що нарахування процентів згідно пунктів договору, яких такий не містить та у розмірі, що перевищує розмір, чітко визначений договором за весь строк кредитування, є неправомірним, а тому позовні вимоги у частині щодо стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача слід стягнути 61453,95 грн.

Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 78278,95 грн., з яких: 15100 заборгованість за тілом кредиту; 61453,95 грн. заборгованість за процентами; 1725 заборгованість за комісією.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, укладений 01.07.2025 між позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №Д/19915 наданих послуг від 09.03.2026 року, детальний опис наданих послуг до акта №Д/19915, якими підтверджено розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Відтак, на користь позивача із відповідача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6493,62 грн. та судовий збір у розмірі 2161,08 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 205, 509, 514, 526, 610, 612, 625, 626-629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.12, 81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614/ заборгованість за кредитним договором № 6559664 від 18.05.2024 року у розмірі 78278 /сімдесят вісім тисяч двісті сімдесят вісім/ гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614/ понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2161 /дві тисячі сто шістдесят одна/ гривня 08 копійок та 6493 /шість тисяч чотириста дев`яносто три/ гривні 62 копійки витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 22 червня 2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.