Рішення № 137576948, 22.06.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/534/26

Провадження 2/438/407/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» (далі ТОВ «ФК «Уно капітал») звернулось до Бориславського міського до суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір № 1441442 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі. 10 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Уно капітал» уклали договір факторингу № 10/10/24, на підставі якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників, включно ОСОБА_1 за договором від 15 квітня 2024 року № 1441442. Станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 28736,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 17800,00 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами в розмірі 6936,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 квітня 2026 року вказана позовна заява (справа № 438/534/26) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 438/534/26. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 28 травня 2026 року. Ухвалою суду від 18 травня 2026 року витребувано докази у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У судові засідання представник позивача не прибув, у позовній заяві просив проводити судові засідання без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання 28 травня 2026 року не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.

Розгляд справи призначено на 22 червня 2026 року.

18 червня 2026 року від представника відповідача адвоката Вернієвської О.Б. надійшов відзив на позовну заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю. Також просить розгляд справи провести без відповідача та його представника.

Частиною 7 статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

27 травня 2026 року представник відповідача адвокат Вернієвська О.Б. подала заяву про вступ у справу як представник та просила надати їй доступ до електронної справи № 438/253/26.

Представнику відповідача надано доступ до електронної справи 28 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року визначено відповідачу строк на подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що адвокат Вернієвська О.Б. 28 травня 2026 року мала можливість ознайомитись зі змістом позовної заяви, строк для подання відзиву сплив 12 червня 2026 року.

Разом з тим, відзив подано 17 червня 2026 року через систему «Електронний суд» з пропуском строку визначеного ухвалою суду без клопотання про його поновлення.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 127 ЦПК України).

Оскільки представник відповідач подала до суду відзив на позовну заяву за межами строку визначеного для його подання, клопотань про поновлення вказаного строку не заявляв, суд залишає відзив без розгляду.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір № 1441442 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн.

Вказаний договір згідно із довідкою про ідентифікацію підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором K437.

15 квітня 2024 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.

За умовами договору кредит надається на 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. (пункти 1.3 - 1.4).

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору.

Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 15 травня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів (пункт 1.5.2 договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90465,53 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13702,21 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 37012,00 грн.

У відповідності до пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Дата надання кредиту 15 квітня 2024 року (пункт 2.2 договору).

ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язання за договором від 15 квітня 2024 року № 1441442 виконало, перерахувавши ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_2 , вказану у договорі, 4000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19 листопада 2025 року № 20251119-210, у якому вказано, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ПЕЙТЕК» укладено договір про організацію переказу коштів від 1 квітня 2024 року № 01042024-2, відповідно до умов якого успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» «на 4000,00 грн 15 квітня 2024 року. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5375411509836933.

Крім того перерахування коштів ОСОБА_1 15 квітня 2024 року в сумі 4000,00 грн підтверджується інформацією, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку за період з 15 по 2 квітня 2024 року зараховано 4000,00 грн за ініціативою ТОВ «Селфі Кредит».

10 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Уно капітал» уклали договір факторингу № 10/10/24, на підставі якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників, включно ОСОБА_1 за договором від 15 квітня 2024 року № 1441442, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору.

Згідно з платіжною інструкцією від 10 жовтня 2024 року № 30457 ТОВ «ФК «Уно капітал» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором факторингу вiд 10 жовтня 2024 року №10/10/24 в сумі 729123,19 грн.

25 грудня 2025 року відповідачем направлено письмову вимогу (повідомлення) про необхідність усунення порушення виконання зобов`язання протягом тридцяти днiв з моменту направлення вимоги а саме: негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 28736,00 грн у строк до 15 січня 2026 року.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за договором від 15 квітня 2024 року № 1441442 становить 28736,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 17800,00 грн; заборгованість за неустойкою/штрафами в розмірі 6936,00 грн.

Суд частково не погоджується з таким розрахунком, враховуючи наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (набрав чинності 24 грудня 2023 року) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: частиною 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; частина 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки договір заборгованість за яким просить стягнути позивач, укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,00 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням указаних вище приписів, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки, що становить 1%, а саме: за період часу з 16 травня 2024 року по 10 жовтня 2024 року (148 днів, за які нараховано відсотки): 4000,00 грн*1%*148 =5920,00 грн + з 15 квітня по 15 травня 2024 року нараховано 12,00 грн, що становить 5932,00 грн.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором 15 квітня 2024 року № 1441442 підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 9932,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 4000,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками 5932,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою/штрафами в розмірі 6936,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, що встановлені кредитним договором (пункти 4.1, 4.2 договору), нараховані у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2024, року вони підлягають списанню кредитодавцем, а тому підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: на 34,56 % (9932,00 грн (задоволена частинна вимог): 28736,00 грн (ціна позову)) х 100 = 34,56 %, з позивача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 920,13 грн (34,56 % від 2662,40 грн).

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» заборгованість за кредитним договором від 15 квітня 2024 року № 1441442 в розмірі 9932,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал» 920,13 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно капітал», код ЄДРПОУ39669296, місце знаходження: місто Київ, вулиця Маккейна Джона, будинок 39.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена ДУДАР