Рішення № 137576529, 22.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1369/26

2/333/2405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Березовська Д.Д.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 3202429 у розмірі 49200,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.11.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3202429, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 15000 грн., для особистих потреб. 30.06.2021 було укладено договір № 30062021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3202429. 23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3202429. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3202429. У зв`язку з невиконанням умов вищезазначеного кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 49200,00 грн. На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

16.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Попової К.Р. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 3202429 від 16.11.2020 року в повному обсязі з таких підстав. Так, відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості, проценти за кредитом нараховувались з 16.11.2020 року по 16.03.2021 рік в розмірі 285,00 грн щоденно, що суперечить п. 1.4 (строк кредиту) та п. 3.1 Договору, де зазначено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90- та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів та у році. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, нарахованих за період поза межами погодженого сторонами строку кредитування є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Крім того, з додатків до позову вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту перерахування коштів та отримання їх відповідачем згідно вказаного договору про надання споживчого кредиту позивачем суду надано не було. Зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Проте позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були виконані умови договорів, а саме перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами, а відповідач ці кошти отримав. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. Відтак, позивачем не доведено як факту отримання відповідачем кредиту за спірним договором, розміру такого кредиту, а також наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

19.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано наступне. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики в електронному вигляді шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, та ввів одноразовий ідентифікатор, який отримав на зазначений ним номер мобільного телефону, з метою підписання кредитного договору. Вищезазначене підтверджується підписом на договорі одноразовим ідентифікатором А599595, який зазначений на першій сторінці договору із зазначенням часу підписання. Вищезазначеним ідентифікатором було підписано Договір про надання споживчого кредиту, Додаток №1 до Договору, Паспорт споживчого кредиту. З огляду на викладене, наявний підпис в договорі, де зазначена всю необхідна інформація щодо здійсненого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належним доказом вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі згідно вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Додатково звертає увагу суду на докази видачі кредитних коштів. Так, на виконання укладених договорів Кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів за реквізитами банківської картки, вказаними позичальником на сайті Кредитодавця. На підтвердження зазначеного позивачем було додано до позовної заяви квитанцію, відповідно до якої 16.11.2020 відбулось перерахування грошових коштів у сумі 15 000,00 грн. від платника, яким є ТОВ «Авентус Україна», згідно договору №3202429 на номер картки НОМЕР_1 , яку вказав позичальник при заповненні форм на сайті Кредитодавця. Також, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 року у справі №263/3470/20 зроблено висновок, що закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин, тому посилання заявника на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є безпідставним». Відтак, враховуючи вищезазначений висновок Верховного Суду, надані разом з позовною заявою квитанція є належним доказом видачі грошових коштів на виконання умов Кредитного Договору. Крім того, твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу, оскільки вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач не заперечує факту відповідності зазначених в договорі даних, а саме паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, адреса реєстрації, засоби зв`язку, адреса електронної пошти. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування їй кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Щодо розрахунку заборгованості за договором зазначає, що укладаючи кредитний договір, сторони погодили можливість продовжити строк користування кредитом відповідно до п.3.1.: «3.1. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/ факт Таким чином, відповідно до наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість нарахована за період з 16.11.2020 року по 16.03.2021 року, тобто Відповідачу нараховувалися проценти відповідно до узгодженого п.3.1. Кредитного договору не більше 90 днів, після спливу визначено орієнтовного строку 30 днів за стандартною процентною ставкою 1,9% в день. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будьякі докази на підтвердження належного виконання умов договору, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем, відповідно до всіх, а не частково, погоджених умов Договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. З огляду на вищевикладене, оскільки фінансова установа, правонаступником якої за договорами факторингу є позивач, виконала всі передбачені кредитним договором умови щодо надання відповідачу кредитних коштів, а останній, за укладеним договором вказані грошові кошти отримав, однак свої зобов`язання щодо їх повернення відповідно до умов договору не виконав, хоча таку можливість мав, але без поважних причин цього не зробив, можна дійти до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу кредиту та заборгованості за відсотками ґрунтується на вимогах закону, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

19.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів по справі, а саме у Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк».

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2026 року заяву представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» додаткові письмові докази.

20.04.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація з випискою по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 16-11-2020 - 16-12-2020 p.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд ухвалив провести розгляд справи на підставі наявних у ній письмових доказів та поданих сторонами процесуальних документів, без проведення судового засідання.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

16.11.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3202429, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 15000 грн., на строк 30 календарних днів, з можливістю пролонгації.

Укладаючи Кредитний договір Відповідач погодив, що за користування кредитними коштами встановлюється плата - процентна ставка:

- 1.5.1. Знижена процентна ставка 1,81 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

- 1.5.2.Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору;

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 15000 грн. шляхом транзакції в системі EasyPay на карту НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцiєю до платіжної інструкції №18582-1327-140579531 від 16.11.2020 року.

30.06.2021 було укладено договір № 30062021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3202429.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3202429. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3202429.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №3202429 від 16.11.2020 утворилася заборгованість, що становить 49200.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 15000.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34200.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 0.00 грн., нараховані 3% річних - 0.00 грн.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»( далі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 16.11.2020 року уклали в електронній формі договір №3202429 про надання споживчого кредиту, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором одноразовим паролем «А599595».

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало грошові кошти в розмірі 15000 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанцiї до платіжної інструкції №18582-1327-140579531 від 16.11.2020 року, а також наданої на запит суду виписки АТ КБ «Приватбанк» за період 16.11.2020 - 16.12.2020.

Отже твердження відповідача про не укладення сторонами зазначеного кредитного договору та неотримання ним грошових коштів є необґрунтованими.

Щодо заперечень відповідача з приводу строку дії договору та нарахування відсотків слід зазначити таке.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/ факт

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість нарахована за період з 16.11.2020 року по 16.03.2021 року, тобто відповідачу нараховувалися проценти відповідно до узгодженого п.3.1. Кредитного договору не більше 90 днів, після спливу визначено орієнтовного строку 30 днів за стандартною процентною ставкою 1,9% в день.

Пунктом 1.9. Договору встановлено, що обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що Товариство і Споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною та зниженою ставками застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені Договором, але у межах погодженого строку виконання Споживачем зобов`язань за Договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати Споживача, обов`язковість сплати яких не передбачена цим Договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов`язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні Споживачу для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ ІТС Товариства, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором, з отриманням від третіх осіб інформаційних послуг (підбір кредитної пропозиції) та інше. Аналогічне застереження міститься в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), відповідно до якого наведені обчислення орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відповідачем не надано суду доказів, що під час укладення спірного договору він не був ознайомлений з усіма його умовами, передбаченими законом, або діяв на умовах зазначених як вкрай невигідних для себе.

Отже, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалось в межах строку користування кредитом на підставі узгоджених умов Кредитного договору та згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Таким чином, дослідивши надані докази в їх сукупності, беручи до уваги вище вказане, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Інші заперечення представника відповідача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено, враховуючи відсутність заяви відповідача про зменшення витрат по наданню правничої допомоги , у відповідності до вимог ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та кошти на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги, в сумі 16000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 3202429 від 16.11.2020 у розмірі 49200 /сорок дев`ять тисячі двісті/ гривень 00 копійок, витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 16000 /шістнадцять тисяч/ гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 /дві тисячі шістдесят дві/ гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова