Рішення № 137575275, 22.06.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/608/26

Номер провадження №2/351/927/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 30.04.2026 надійшла позовна заява ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ « Іннова-Нова» зазначено про те, що 11.03.2025 між товариством та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у Позику № 7394500325.

Відповідно до умов Договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму 15 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно Договору.

Строк кредиту 360 днів, дата надання кредиту 11.03.2025 або наступний за ним календарний день. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту.

Договір підписаний шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки відповідача.

Відповідач, всупереч умовам Договору кредиту свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Станом на дату позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Іннова-Нова» складає 60 990,00 грн, з яких 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 45 990,00 грн заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 60 990,00 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання, в якому просила зменшити розмір штрафних санкцій, пені та надмірних відсотків. В обгрунтування клопотання зазначила, що на її вихованні перебуває дитина з інвалідністю з діагнозом дитячий аутизм, нерозвиток мовлення ІІ ступені, ацетономічний синдром і часто хворіє хронічним бронхітом. У самої відповідачки також проблеми із здоров`ям. Основний дохід сім`ї пенсія по втраті годувальника та соціальна виплата на дитину з інвалідністю до 18 років. Просить зменшити розмір штрафів, пені та надмірних відсотків, оскільки вони є неспівмірними з основним боргом, що порушує принцип справедливості (а.с. 61).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду та витребувано докази з АТ КБ «ПриватБанк».

14 травня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру штрафів, пені та надмірних відсотків, оскільки вони є неспівмірними з основним боргом.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 11.03.2025 між товариством та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у Позику № 7394500325 (а.с.14-39).

У відповідності до п. 2.1 Договору укладення Договору здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч. через месенджери).

Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору ТОВ «Іннова-Нова» надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту відповідно до п. 2.3 Договору, становить 15 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору строк, на який надається кредит 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в), останній платіж з періодом внесення в дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 2.6 Договору процентна ставка кредиту фіксована.

Умовами Договору (п. 2.6.1 Договору) сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за Договором кредиту у день надання кредиту (п. 2.7 Договору).

Згідно з п.п. 2.11.3.1 п. 2.11 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98 %.

У відповідності до п. 3.1 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 3.4 Договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно з п. 3.1 Договору.

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 3.5 Договору).

Вказаний Договір підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «1830».

Також, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7120» ОСОБА_1 11.03.2025 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору з аналогічними умовами.

Вказане свідчить, що умови кредитування в ТОВ «Іннова-Нова» погоджені відповідачем у повному обсязі без будь-яких застережень чи заперечень.

ТОВ «Іннова-Нова» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20158-1354-197361437 через систему easypay (а.с. 50), листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про перерахування коштів ОСОБА_1 у розмірі 15 000,00 грн, а також повідомленням АТ КБ «Приват-Банк» вих № 20.1.0.0.0/7-260518/97852-БТ, з якого вбачається, що операція з переказу коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 74-75).

ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до умов Договору, але в процесі користування кредитними коштами остання у порушення умов Договору не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

Відтак, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 7394500325, нарахованої станом на 06.03.2026, склала 60 990,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000,00 грн, заборгованість за процентами становить 45 990,00 грн (а.с. 41-49).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Іннова-Нова» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 11.03.2025 між товариством та відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у Позику № 7394500325, який підписано відповідачем електронним підписом через використання одноразового ідентифікатора у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку.

Положення Договору відповідають законодавчо закріпленим вимогам, що ставляться до договорів споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із внесеними змінами.

За вказаним договором позичальник отримав доступ до кредитних коштів, які були перераховані на його картковий рахунок та перебували у його користуванні, що підтверджено квитанцією до платіжної інструкції № 20158-1354-197361437, листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про перерахування коштів ОСОБА_1 у розмірі 15 000,00 грн, а також повідомленням АТ КБ «Приват Банк», з якого вбачається, що операція з переказу коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок відповідача.

Водночас, відповідачем порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, нарахованої станом на 06.03.2026, склала 60 990,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000,00 грн, заборгованість за процентами становить 45 990,00 грн.

Розрахунок заборгованості за договором № 7394500325 від 11.03.2025, наданий позивачем, та виписка руху коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 11.03.2025 по 14.03.2025, надана АТ КБ «Приват Банк» вих № 20.1.0.0.0/7-260518/97852-БТ, підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Іннова-Нова».

Водночас, відповідачем суду не надано контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати нею утвореної заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту розрахунку заборгованості за Договором № 7394500325 від 11.03.2025 вбачається, що відповідач свої зобов`язання за Договором не виконала, кредитні кошти не повернула позивачу та не сплатила погоджені проценти за користування ними.

Однак, суд вважає що, нарахування відсотків позивачем за користування кредитом є несправедливим у розумінні до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів", оскільки суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права та є явно завищена. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Відповідно до вимог даного закону несправедливими є, зокрема, нарахування компенсаційних витрат, які понад 50% перевищують суму отриманої споживчої продукції та послуг.

Слід зауважити, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули),

Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 викладено, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку, щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Ті самі висновки викладені у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 року у справі № 679/1103/23.

На підставі вище наведеного, суд дійшов висновку про зменшення суми нарахованих відсотків, у зв`язку з її непропорційністю до тіла кредиту до суми 15 000,00 грн.

Оскільки, відповідачем відповідно до розрахунку заборгованості, частково погашено заборгованість за процентами у розмірі 4 500,00 грн, залишок несплачених відсотків, який підлягає стягненню з відповідача, становить 10 500,00 грн.

Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 7394500325 від 11.03.2025 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позову.

Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором № 7394500325 від 11.03.2025 у сумі 25 500,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000,00 грн, заборгованість за процентами становить 10 500,0 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Іннова-Нова» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 39 від 21.04.2026 (а.с. 40).

Оскільки позов ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 113,15 грн із розрахунку 25 500,00 х 2 662,40 /60 990,00.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість у розмірі 25 500,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, судовий збір у розмірі 1 113,15 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішенн суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суд набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, адреса: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.06.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК