Рішення № 137575117, 16.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 159/5697/25

Провадження № 2/344/1886/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у серпні 2025 року звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.05.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №824099921 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 9 200 грн. Позикодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит. Натомість, відповідачем ОСОБА_1 не виконано умов укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №824099921 в електронній формі, зокрема, не повернуто повністю основну суму кредиту та не повністю сплачено відсотки. На підставі укладених договорів факторингу ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом. Зазначає, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 43 147,44 грн., з яких: 9 200 грн. заборгованість по тілу кредиту; 33 947,44 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, яку просить стягнути позивач та судові витрати.

04.12.2025 року заперечуючи проти позову відповідач подала до суду відзив, у якому вказала, що приблизно в травні 2023 року, невідомі особи, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки (підробка цифрового підпису та накладення його на кредитний договір) заволоділи коштами відповідача у розмірі 9 200 грн.. При цьому відповідач вважає, що незважаючи на те, що кошти, якими заволоділи порушники, не належали відповідачу, однак шкоди завдано саме останній, оскільки в результаті таких дій відповідач стала боржником перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і згідно даних Українського бюро кредитних історій борг, який виник в результаті вчинення описаного злочину, на даний момент становить більше 43 000 грн. Вказує, що зверталась до поліції, в ПриватБанку їй видали дублікат чеку з транзакції з сумою 9200 грн., наче відповідач перенаправила отримувачу ОСОБА_2 . Відповідач зателефонувала йому, перевіривши цю суму, ОСОБА_2 зазначив, що він отримав кошти від ОСОБА_1

05.12.2025 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що відповідач заявляє про те, що вона зверталася до органів Національної поліції з відповідною заявою, проте за результатами її розгляду кримінальне провадження відкрито не було. Обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, у якому суд встановив би, що зобов`язання відповідача переносяться на іншу особу, яка протиправним шляхом уклала від імені ОСОБА_1 кредитний договір і заволоділа таким чином коштами, не надано, про закінчення досудових розслідувань та результат не повідомлено. Просить позов задовольнити.

02.04.2026 року представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких вказує, що детального розрахунку щодо нарахування відсотків на вказаний кредит позивач не надав. Вказує, що відповідач стала жертвою шахрайських дій, договір не укладала. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.05.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 824099921 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора MNV6K33E, який відправлено 09.05.2023 року. Телефон відповідач не втрачала.

Відповідно до п. 2.1-2.3. Договору №824099921 від 09.05.2023 року кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит на суму 9 200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом.

Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 9200 грн. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 16.05.2023 р.

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 2 дні від дати отримання позичальником першого траншу (пункт 3.1 Договору).

Сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1 договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 7 (сім) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

У п.3.2 договору зазначено, що сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 7 (сім) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1352 грн 40 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (пункт 3.3 Договору).

Згідно п.5.1 договору, кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_3, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

За період від дати видачі Кредиту до 16.05.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.8.3.1 договору).

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 16.05.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

У п.8.4. договорі вказано, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

У разі здійснення Починальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації. Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Після закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається (п.8.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Згідно платіжного доручення №d2640208-94d9-4ae1-ade3-393e50c366e3 від 09.05.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів на карту ОСОБА_1 НОМЕР_3, у розмірі 9 200 грн. згідно договору №824099921 від 09.05.2023 року.

На виконання вимог ухвали суду від 02.04.2026 року, АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію, згідно якої, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано кату. Також емітувались інші картки. Номер телефону НОМЕР_1 не був/не є фінансовим та не знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .. Номери телефонів, які знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 + НОМЕР_4. Крім того, по рахунку ОСОБА_1 09.05.2023 року було зарахування коштів на суму 9 200 грн.

Отже, банківська картка належить відповідачу і 09.05.2023 року на її банківський рахунок поступили кошти, однак цього ж дня, ці кошти були перераховані ОСОБА_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість за кредитним договором №824099921 від 09.05.2023 року становить 19 843,84 грн., з яких: 9 200 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 10 918 грн. - прострочена заборгованість за процентами (за період з 09.05.2023 року по 20.06.2023 року).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс», зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату та на умовах визначених у договорі.

В подальшому між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткові угоди, якими продовжено строк дії Договору факторингу №28/1118-01.

В матеріалах справи міститься Витяг з реєстру прав вимоги, з якого вбачається факт переходу до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №824099921 від 09.05.2023 року.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №824099921 від 09.05.2023 року становить 43 147,44 грн., яка складається з: 9 200 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 33 947,44 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом (за період з 20.06.2023 року по 12.09.2023 року).

10.10.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1), право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку; цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатки.

В матеріалах справи міститься Витяг з реєстру прав вимоги, з якого вбачається факт переходу до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за договором №824099921 від 09.05.2023 року на загальну суму 43 147,44 грн.

04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (п. 1.1.).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року відступає на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №824099921 від 09.05.2023 року на загальну суму 43 147,44 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №824099921 від 09.05.2023 року ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 року складає 43 147,44 грн., яка складається з: 9 200 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 33 947,44 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Станом на 25.06.2025 вказана заборгованість не погашена.

Однак, сума заборгованості за кредитним договором слід обчислювати виходячи із строку кредитування, який визначений у договорі, та що позивач не заявляв вимог про стягнення з боржника який прострочив виконання грошового зобов`язання, сум передбачених положеннями ст. 625 ЦК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, сума позики становить 9 200 грн., Вказана сума кредиту перерахована на картковий рахунок відповідача (що підтверджено випискою за договором (а.с.261), орієнтовна дата повернення кредиту - 16.05.2023 року (п.2.3., п.7.1), строк дії договору 5 років (п.11.1). Відсоткова ставка 2,10% за кожний день користування ним (п.8.3.1).

Відповідно до п. 3.3 Договору пролонгація строку користування кредитом здійснюється за умови сплати позичальником нарахованих процентів за відповідний період. Разом з тим, матеріали справи та розрахунок заборгованості не містять відомостей про сплату відповідачем сум, необхідних для пролонгації кредиту. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не вчинила дій, спрямованих на продовження строку кредитування, а відтак кредитний договір не був пролонгований. Таким чином, остаточним строком повернення кредиту є 16.05.2023 року включно.

За наведених обставин заборгованість за відсотками підлягає обчисленню наступним чином: 9 200 грн. * 2,10%*7= 1 352,40 грн..

З огляду на умови кредитного договору та беручи до уваги, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, то з нього підлягає до стягнення заборгованість за цим договором у розмірі 10 552,40 грн., з яких: 9 200 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 1 352,40 грн. - заборгованість за відсотками (за ставкою 2,10% в день, за період з 09.05.2023 року по 16.05.2023 року).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови Договорів, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Суд критично оцінює доводи відповідача про неукладення нею договору кредитної лінії № 824099921 від 09.05.2023 року та заволодіння невстановленими особами кредитними коштами шляхом шахрайства. Такі твердження не спростовують належними та допустимими доказами обставин отримання відповідачем на її банківський рахунок, про що вона дізналась і в березні 2024 року вела переписку з Українським бюро кредитних історій, договір у судовому порядку не оскаржувався.

Матеріалами справи підтверджено, що сума кредиту була перерахована на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 , реквізити якого були зазначені під час оформлення кредиту, а саме у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.05.2023 року та належали відповідачу. Сам по собі факт звернення відповідача до УБКІ із заявою про можливе вчинення шахрайських дій не свідчить про відсутність у неї зобов`язань за кредитним договором та не спростовує факту зарахування кредитних коштів на її рахунок.

При цьому належних доказів того, що банківський рахунок використовувався третіми особами без відома відповідача або що кредитний договір було укладено без її волевиявлення, матеріали справи не містять. Відтак суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, а тому заборгованість за кредитним договором підлягає частково до стягнення з відповідача.

Посилання відповідача на лист АТ КБ «ПриватБанк» суд також оцінює критично. Зазначення у наданих документах різних номерів телефонів саме по собі не свідчить про неотримання відповідачем кредитних коштів та не спростовує наданих позивачем доказів щодо їх зарахування на банківський рахунок відповідача. Вказана обставина може бути зумовлена особливостями внутрішнього обліку банку, використанням номерів карткових рахунків та номерів банківських карток, які не є тотожними поняттями, та не підтверджує доводів відповідача про відсутність кредитних правовідносин між сторонами.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 824099921 від 09.05.2023 року у сумі 10 552,40 грн., з яких: 9 200 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 1 352,40 грн. - заборгованість за відсотками ( за період з 09.05.2023 року по 16.05.2023 року).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи стороною позивача долучено договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери та ТОВ «Юніт Капітал»; додаткову угоду № 25770782977 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, де адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 824099921 від 09.05.2023 року, позичальником якого є ОСОБА_1 ; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, де вказано перелік наданих правових та юридичних послуг у розмірі 7 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2026 у справі № 681/947/24, постанові Верховного Суду 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, з урахуванням положень процесуального закону щодо розподілу судових витрат, принципу пропорційності, а також того, що позовні вимоги були задоволені судом не в повному обсязі (24,45%), суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з цим суд вважає обґрунтованим визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1 711,50 грн.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 592,27 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог (24,45%).

На підставі наведеного та керуючись 526, 610, 611, 625, 626, 1048,1049 ЦК України, ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії № 824099921 від 09.05.2023 року у сумі 10 552,40 грн. (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні 40 копійок), з яких: 9 200 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту та 1 352,40 грн. - заборгованість за відсотками ( за період з 09.05.2023 року по 16.05.2023 року).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) витрати по сплаті судового збору в розмірі 592,20 грн. (п`ятсот дев`яносто дві гривні 20 копійок) та 1 711,50 грн. (одна тисяча сімсот одинадцять гривень 50 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 червня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА