Ухвала суду № 137574884, 22.06.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/155/25

провадження № 2/179/23/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Сябренко В.В.,

за участю

представника позивача Салтисюка Ю.В.,

представника відповідача Кравцова С.О.,

представника відповідача Іванової А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Кравцова Сергія Олександровича про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

09 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Кравцова Сергія Олександровича про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфу. Згідно даного клопотання представник відповідача Кравцов С.О. вважає, що уже після закриття підготовчого засідання, призначення справи до судового розгляду по суті, вже на стадії з?ясування обставин справи, вислухавши пояснення позивача та проведення судом допиту свідків саме до дослідження доказів, виникло нагальне питання про призначення психологічної експертизи з використанням поліграфу, що наразі саме тільки в даний момент є цілком логічним та фактично необхідним для встановлення об?єктивних обставин та істини у справі. А також те, що дане клопотання не можливо було заявити у підготовчому судовому засіданні, а тільки в ході судового розгляду саме після надання суду пояснення позивача ОСОБА_1 , отримання його відмови від допиту саме в якості свідка та проведення допиту відповідача в якості та проведення допиту відповідача в якості свідка, саме про що стороні захисту та усім учасникам процесу не було відомо на стадії підготовчого судового засідання.

13 квітня 2026 року до суду надійшли Доповнення до клопотання від 09.04.2026 року про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфу, які сформовані в системі «Електронний суд» 10.04.2026 року. Згідно клопотання та доповнення до нього представник відповідача Кравцов С.О. просить суд призначити у цивільній справі №179/155/25, судову психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа у відношенні відповідача ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1 .

На розгляд та вирішення експерта поставити саме такі питання:

1.Чи вияляються в ході психологічного дослідження із застосуванням комп`ютерного поліграфа у відповідач - ОСОБА_2 значущі реакції, які свідчать, що він дійсно та фактично отримував у від позивача - ОСОБА_1 гроші в сумі саме 200 000 гривень готівкою у період укладення між ними договору позики №1 від 26 липня 2021 року та підписання ОСОБА_2 розписки від 03 серпня 2021 року?

2.Чи вияляються в ході психологічного дослідження із застосуванням комп`ютерного поліграфа у позивача - ОСОБА_1 значущі реакції, які свідчать, що він дійсно та фактично передавав відповідачу - ОСОБА_2 гроші в сумі саме 200 000 гривень готівкою у період укладення між ними договору позики №1 від 26 липня 2021 року та підписання ОСОБА_2 розписки від 03 серпня 2021 року?

20 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфу. Представник позивача вважає, що клопотання про призначення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, з врахуванням доповнення, подані з грубим порушенням норм процесуального права. Незважаючи на імперативну норму ст. 189 ЦПК України, за змістом якої визначеною максимальний строк проведення підготовчого судового засідання 90 днів, підготовче судове засідання у цивільній справі № 179/155/25 проводилося 8 місяців та 3 дні (248 календарних днів). А висновок експерта, як доказ заявлених позовних вимог чи їх заперечень, повинен подаватися до суду саме на стадії підготовчого судового засідання розгляду цивільної справи.

20 квітня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли доповнення, згідно з якими ОСОБА_4 вважає, що клопотання про надання доказів на стадії розгляду справи по суті, а саме можливість звернення з клопотанням про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, з метою встановлення правдивості свідчень у суді саме відповідача, допитаного судом в якості свідка, може бути об`єктивно заявлено на будь-якій стадії судового провадження та проведена у тому числі за зверненням зацікавленої сторони.

У судовому засіданні представник відповідача Кравцов С.О. підтримав вказане клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, посилаючись на доводи наведенні в клопотанні від 09.04.2026 року, доповненнях до клопотання від 13.04.2026 року та доповненнях від 20.04.2026 року. Також ОСОБА_4 усно заявив клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання і на вказаній стадії призначити судову психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа задля дотримання вимог цивільно-процесуального законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримала вказане клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа. Вважає, що це є необхідним на даному етапі розгляду справи та було неможливим до того, як у судовому засіданні були допитані позивач і відповідач.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаного клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, посилаючись на те, що це є порушенням законодавства зі сторони представників відповідача. ОСОБА_3 вважає, що у відповідача та його представників було достатньо часу на стадії підготовчого провадження задля подання вказаного клопотання, а доводи, що вказане клопотання неможливо було заявити раніше є затягуванням розгляду справи.

Дослідивши подане клопотання, доповнення учасників справи, заслухавши думку представників сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст.ст. 103, 104 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 189 ЦПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до положень ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

У відповідності до положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, та у відповідності до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що повернення до стадії підготовчого провадження має бути обґрунтованим, тобто мати поважні причини для здійснення такої процесуальної дії.

Важливість гарантії розгляду справ упродовж розумного строку підтверджується і позицією Європейського Суду.

Згідно з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що судові процедури при розгляді справ повинні бути справедливим, справа має бути розглянута у розумний строк.

У цивільному судочинства діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для відповідача, оскільки в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобода прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Таким чином суд доходить до висновку, що причину, на яку спирається представник відповідача у клопотанні про призначення експертизи, не можливо визнати поважною. Після проведеного допиту учасників справи, станом на день проведення даного судового засідання жодна із сторін не змінила своєї позиції у вказаній справі, порівнючи з позиціями сторін викладеними у позовній заяві та відзиві на позовну заяву відповідно. У зв`язку з цим суд вважає, що вказане клопотання могло бути подане лише на стадії підготовчого провадження у справі, а поважності причин для повернення на стадію підготовчого провадження у справі не доведено.

Керуючись ст. ст.12, 70, 77, 103, 104, 197 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Кравцова Сергія Олександровича про призначення судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфу по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Ковальчук