Рішення № 137574849, 12.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/4689/26

Єдиний унікальний номер 205/4689/26

Провадження № 2/205/3838/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Діджи Фінанс» 12 березня 2026 року через систему «Електронний суд» звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було зареєстровано судом 09 квітня 2026 року.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 травня 2026 року вирішено питання про заочний розгляд справи.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 18 січня 2019 року між АТ «ОТП Банк» і відповідачем було укладено кредитний договір № 2022487435, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредит у розмірі 7 742 грн. строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Також в межах кредитного договору відповідачеві було відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 4 000 грн. з можливістю зміни кредитного ліміту зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитними коштами. 15 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за кредитним договором № 2022487435 від 18 січня 2019 року. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, чим порушила умови договору, внаслідок чого станом на 15 березня 2024 року сума заборгованості становить 97 541 грн. 90 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 53 800 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 43 741 грн. 90 коп. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 97 541 грн. 90 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 січня 2019 року між АТ «ОТП Банк» і відповідачем було укладено кредитний договір № 2022487435, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредит у розмірі 7 742 грн. строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Також в межах кредитного договору відповідачеві було відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 4 000 грн. з можливістю зміни кредитного ліміту зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитними коштами (а.с. 13-14, 17, 19).

15 березня 2024 року між АТ «ОТП Банк» і ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 2022487435 від 18 січня 2019 року (а.с. 53-57, 62, 63, 64, 65-66).

Відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти не повернула, відсотки не сплатила, тому станом на 15 березня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 97 541 грн. 90 коп. (а.с. 26-41).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2022487435 від 18 січня 2019 року у розмірі 97 541 грн. 90 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 53 800 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 43 741 грн. 90 коп.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача правової допомоги у розмірі 7 000 грн. суд приходить до такого висновку за наступних підстав.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано договір надання правничої допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року, додаткову угоду від 28 листопада 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 27 листопада 2025 року, акт № 2022487435 від 27 листопада 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Білецького Б.М.

При цьому, позовну заяву подано і підписано директором ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е., а стороною позивача не надано до матеріалів справи доказів сплати позивачем 7 000 грн. за надання правової допомоги, тому суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки їх понесення не доведено доказами.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», складає 100 204 грн. 30 коп. (97 541 грн. 90 коп. + 2 662 грн. 40 коп. = 100 204 грн. 30 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором № 2022487435 від 18 січня 2019 року у розмірі 97 541 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот сорок одна) гривні 90 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 53 800 (п`ятдесят три тисячі вісімсот) гривень та заборгованості за процентами у розмірі 43 741 (сорок три тисячі сімсот сорок одна) гривні 90 коп., а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 коп., а всього 100 204 (сто тисяч двісті чотири) гривні 30 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: