Ухвала суду № 137573956, 22.06.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1998/26

Провадження № 2/740/1755/26

УХВАЛА

Іменем України

22 червня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., з участю секретаря Мартиненко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

20.04.2026 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.05.2026 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

12.06.2026 від представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки відповідачем у повному обсязі сплачено заборгованість і наразі спір між сторонами відсутній. Також у поданій заяві представник позивача просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами після звернення з позовом, за умови подання доказів такого врегулювання.

Частиною 2 ст.255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Враховуючи наведені положення законодавства та досліджені матеріали справи, суд доходить висновку, що провадження у справі за позовною заявою ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, підлягає закриттю.

Суд роз`яснює позивачу, що згідно із ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду регламентується статтею 142 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тобто правовою підставою для закриття провадження у справі повинен бути п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Представник позивача у поданій заяві просила закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, мотивуючи заяву тим, що заборгованість за кредитним договором, яка була заявлена до стягнення позовною заявою, погашена відповідачкою у повному обсязі і наразі спір між сторонами відсутній. Тобто, звертаючись до суду із заявою про закриття провадження саме у зв`язку з відсутністю предмета спору, представник позивача визначила правову підставу закриття провадження у справі як відсутність предмета спору, а не відмовилась від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачкою, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Відтак, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) не є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц, провадження № 61-12504св20, в якій зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Враховуючи те, що представник позивача подала заяву про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, а стаття 142 ЦПК України не містить положення про відшкодування позивачу судових витрат в разі закриття провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України (за відсутністю предмета спору), та оскільки позивач від позову не відмовлявся і такі витрати виникли в порядку реалізації позивачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання позову до суду та представництво інтересів в суді, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст. 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

постановив:

заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ткаченко Ю.О. про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження по справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

У решті вимог заяви відмовити.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.О. Гагаріна