Ухвала суду № 137573344, 22.06.2026, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2493/15

Провадження № 6/576/23/26

У Х В А Л А

22 червня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

суддяУсенко Л.М.секретарГамалій Н.М.учасники справи: заявникТовариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»заінтересована особа 1 заінтересована особа 2 заінтересована особа 3 заінтересована особа 4 заінтересована особа 5 заінтересована особа 6 ОСОБА_1 Акціонерне товариство «Альфа-Банк» Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Глухівський відділ ДВС у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління МЮУ

встановив:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до Глухівського міськрайонного суду Сумської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 2/576/655/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи: АТ «Альфа банк», ТОВ «Кредитні Ініціативи», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Вердикт Капітал», Глухівський відділ ДВС у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Заява мотивована тим, що 21.04.2016 Глухівський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення по справі № 2/576/655/14 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа банк» заборгованості за кредитним договором № 500939217. У подальшому, згідно договорів про відступлення прав вимоги, укладених з ТОВ «Кредитні Ініціативи», а у подальшому з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», останнє набуло право вимоги за кредитним договором № 500939217. У зв`язку з чим наявні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі № 2/576/655/14.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Глухівському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, та був повернутий стягувачу 26.06.2019 і 28.05.2020. Проте, копію постанови та виконавчий лист стягувачем не отримано. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Тому просить видати дублікат виконавчого листа, зазначивши, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено з врахуванням приписів підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник заявника та начальник Глухівського ВДВС просили проводити розгляд без їх участі. Інші учасники причини неявки не повідомили, і їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.16в цивільній справі № 576/2493/15-ц (провадження № 2/576/76/16) позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 53 462,27 грн як суми наявної станом на 12.11.2015 заборгованості за кредитним договором від 08 травня 2014 року № 500939217, а саме: 33 040,31 грн заборгованості за тілом кредиту, 5 279,09 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 12 742,87 грн заборгованості по пені та 2 400 грн штрафу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судовий збір в сумі 1218 грн.

В подальшому неодноразово відбувалась переуступка прав грошової вимоги щодо заборгованості за кредитним договором № 500939217, де боржником є ОСОБА_1 ..

Так, 21.06.2016 між ПАТ «Альфа-банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» укладено договір факторингу № 1 (а.с. 10 зворот-11).

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір № т2019-1КІ/ВЕСТА про відступлення прав вимоги (а.с. 14 зворот-17).

16.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 16-01/19/1 (а.с. 20-22).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023 (а.с. 24 зворот-27).

Виконавчий лист перебував на виконанні у Глухівському ВДВС., 26.06.2019 повернутий стягувачу відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Наразі матеріали виконавчого провадження № 52040772 знищені відповідно до п. 6 Глави ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (а.с. 66,68 ).

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 52040772 має стан «завершено», що свідчить про закінчення виконавчого провадження та відсутність виконавчого документа на примусовому виконанні (а.с.10).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Отже норма ст. 442 ЦПК має імперативний характер і підлягає застосуванню до зобов`язальних відносин під час виконання судового рішення незалежно від реалізації стягувачем права пред`явлення судового рішення до примусового виконання.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, який у постанові від 11.04.2019 у справі № 2/1522/7661/11 виснував, що відсутність відкритого виконавчого провадження на час розгляду судом заяви про заміну сторони у такому провадженні не є перешкодою для вирішення судом цього питання.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21, пункти 127- 130).

Судом встановлено, що ТОВ «Коллект центр» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500939217 від 08.05.2015 на загальну суму заборгованості 53 462,27 грн, з яких: тіло кредиту 33 040,31 грн, сума процентів 5 279,09 грн, пеня 12 742,87 грн та штраф 2 400 грн.

Оскільки згідно постанови державного виконавця Глухівського ВДВС від 26.06.2019 виконавчий лист Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 2/576/655/14від 21.04.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», був повернутий стягувачу ПАТ «Альфа банк», тому у його правонаступника ТОВ «Коллект Центр»є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Разом з тим, таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, а й від дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначені строки, на думку суду, не є пропущеними з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу) визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Частиною 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 26.06.2019, було передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином, в силу чинного на дату винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу законодавства, строк пред`явлення виконавчого листа Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 2/576/655/14від 21.04.2016 був перерваний його пред`явленням до примусового виконання і, відповідно, перебіг цього строку почався заново. При цьому, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Відповідно, кінцевим днем пред`явлення виконавчого листа № № 2/576/655/14від 21.04.2016 до примусового виконання є 24.06.2022.

Проте, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 260/2595/2 від 15.03.2023, № 420/10415/22 від 03.08.2023, № 0440/5997/18 від 09.11.2023, № 278/6265/13 від 19.06.2024, № 796/198/2018 від 18.07.2024.

Оскільки правовий режим воєнного стану не припинений та не скасований, стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого документа в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

За таких підстав, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Коллект центр» про заміну стягувача у виконавчому листі Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 2/576/655/14 від 21.04.2016 з ПАТ «Альфа банк» на правонаступника ТОВ «Коллект центр».

Щодо видачі дублікату вищевказаного виконавчого листа, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в ред. з 15.12.2017) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано судове рішення та чи не втратило воно законної сили. Водночас, заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання

Цивільне судочинство ґрунтується на засадах диспозитивності та змагальності, які передбачають, що: учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України); кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі наданих нею доказів. Збирання доказів не є обов`язком суду.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, за змістом норм діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

В постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник просить видати дублікат виконавчого листа Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 2/576/655/14від 21.04.2016, при цьому посилається на втрату оригіналу такого виконавчого листа, однак не наводить обставин за яких оригінал виконавчого листа був втрачений. Доказів, які б свідчили про втрату виконавчого листа заявником також суду не надано, зокрема доказів того, що такий виконавчий лист надсилався державним виконавцем на адресу первісного стягувача ПАТ «Альфа банк» (докази пересилання) та що такий виконавчий лист на даний час не перебуває в розпорядженні первісного або наступних стягувачів. А в силу, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім того, заявник, набуваючи, на підставі договорів факторингу право вимоги до ОСОБА_1 , міг отримати від попередніх кредиторів не тільки кредитний договір, а й інформацію щодо місцезнаходження виконавчого документа за таким кредитним договором, зокрема інформацію про те, чи повертався на адресу первісного або якогось із наступних стягувачів вищевказаний виконавчий лист та надати отриману відповідь суду, на підтвердження того, що виконавчий лист є втраченим.

А тому, з урахуванням викладеного, доказів, якими обґрунтовується заява в частині видачі дублікату виконавчого листа, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Коллект центр» про видачу дублікату виконавчого листа № 2/576/655/14від 21.04.2016.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що він не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідною заявою про видачу дублікату виконавчого листа, якщо перестануть існувати підстави, які стали підставою для відмови в задоволенні даної заяви, тобто надавши суду відповідні докази втрати такого виконавчого листа.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 55, 76, 77, 81, 82, 442, 433, п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити сторону у виконавчому листі Глухівського міськрайонного суду Сумської області № 2/576/655/14від 21.04.2016 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» 53 462,27 грн боргу, а саме: стягувача ПАТ «Альфа банк» замінити на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ідентифікаційний код 44276926, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф. 306, 01133).

В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана суддею 22 червня 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко