Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/7200/26
Провадження № 1-кс/761/5563/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 12.11.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 року, -
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 12.11.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 року.
Скарга мотивована тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000921 від 14.08.2025р. внесеному до ЄРДР за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
12.11.2025р. у рамках цього кримінального провадження було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 та повідомлено їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, відповідно до тексту підозри, предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є обставини працевлаштування осіб (визначених у підозрі) вчителями до навчального закладу приватного ліцею «ПУШ», здійснення ними викладацької діяльності та подальше отримання цими особами відстрочки від призиву.
На переконання органу досудового розслідування, посадовими особами та засновниками навчального закладу приватного ліцею «ПУШ», код ЄДРПОУ 43617778, вчиняються дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності ТЦК та СП, шляхом фіктивного працевлаштування військово-зобов`язаних до освітнього навчального закладу на посади вчителів, з метою безпідставного отримання ними відстрочки від військової служби під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.
Вказали, що на переконання сторони захисту підозра є необґрунтованою, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення притаманний для ст. 114-1 КК України та й загалом відсутня сама подія кримінального правопорушення. А саме розуміння та виклад обставин кримінального правопорушення, є нічим іншим як не вірним трактуванням органом досудового розслідування подій та штучне надання їм ознак кримінально-карного діяння передбаченого ст. 114-1 КК України.
Як вказано у підозрі, ОСОБА_7 вчинила перешкоджання законній діяльності інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
За версією слідства, перешкоджання, як прояв об`єктивної сторони, було вчинено ОСОБА_7 шляхом надання вказівки директору навчального закладу працевлаштувати на посаду вчителів визначених у підозрі фізичних осіб, знаючи що ці особи не будуть виконувати педагогічне навантаження.
Зауважили, що представлені у підозрі дії ОСОБА_7 (які виражаються у наданні вказівки щодо працевлаштування) не можуть вважатися проявом об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 114-1 КК України.
Так, перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України (далі ЗСУ) та інших військових формувань України, як об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого статтею 114-1 КК, за наявності правового режиму особливого періоду, необхідно вважати умисне створення перешкод або встановлення будь-яких обмежень у законній діяльності військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України при виконанні ними своїх службових обов`язків в особливий період
Зазначили, що повідомлення про підозру очевидним є, що підозра необґрунтована, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 114-1 КК України, відповідно й відсутня сама подія кримінального правопорушення. Виклад діянь наведений у підозрі свідчить про відсутність відповідності ознак цих діянь ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України. На переконання сторони захисту орган досудового розслідування штучно надав подіям викладеним у підозрі ознак кримінально-карного діяння передбаченого ст. 114-1 КК України. Все наведене у сукупності свідчить про необґрунтованість підозри та є безумовною підставою для її скасування.
Захисники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, вказали, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 року, незаконне, та необґрунтоване, а також таке, що підлягає скасуванню з підстав, зазначених у скарзі.
Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення скарги, зазначили про її необґрунтованість та просив відмовити у її задоволенні, в обґрунтування підозри надали копії матеріалів досудового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, слідчий суддя зазначає про таке.
Так, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000921 від 14.08.2025р. внесеному до ЄРДР за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
12.11.2025р. у рамках цього кримінального провадження було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 та повідомлено їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення зазначених процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
Слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованих їй злочинів, допустимість доказів щодо встановлення її винуватості, вважає, що зміст матеріалів справи може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 року, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
Слід зазначити, що питання про належність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваної повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті та під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення цієї скарги.
Керуючись ст.22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про підозру від 12.11.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №22025000000000921 від 14.08.2025 року.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137572828, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 14.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/7200/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: