Ухвала суду № 137572479, 18.06.2026, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/882/17

Провадження по справі № 1-кп/514/21/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000428 від 02.06.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Бородіно, Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого заступником голови Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області з питань діяльності виконавчих органів ради у сфері житлово-комунального господарства, благоустрою та гуманітарних питань, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , згідно наказу № 1353-О від 30.04.2015 року в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 , призначений на посаду заступника начальника- начальника Тарутинського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області. У своїй роботі ОСОБА_4 керується : Конституцією України; Податковим кодексом України; Законом України "Про державну службу"; Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; Указами та розпорядженнями Президента; Постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України; наказами та розпорядженнями ГУ ДФС в Одеській області; іншими Законами, Постановами Верховної Ради, нормативно-законодавчими документами та методичними матеріалами; Положеннями про відділ.

Згідно Положення про Тарутинське відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області, затвердженого наказом Арцизької ОДПІ за № 264 від 29.07.2015 року, Тарутинське відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі по тексту Відділення) є самостійним структурним підрозділом Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФC в Одеській області (далі по тексту ОДПІ).

Відділення функціонально підпорядковується відповідним структурним підрозділам ОДПІ. Для обслуговування платників податків у відповідності до наказу начальника ОДПІ Відділення використовує печатки та штампи ОДПІ за номером другим.

У своїй діяльності Відділення керується Конституцією України, Законом України "Про державну службу", Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", Податковим кодексом України, тощо, а також цим Положенням.

Роботу Відділення спрямовує і координує заступник начальника - начальник Тарутинського відділення ОДПІ згідно наказу ОДПІ про розподіл обов`язків між керівництвом ОДПІ.

Заступник начальника-начальник Тарутинського відділення організовує роботу щодо покладених на відділення завдань. Забезпечує взаємодію між Відділенням та структурними підрозділами ОДПІ.

Забезпечує розподіл обов`язків між працівниками відділення та керує їх діяльністю.

Також начальник Тарутинського відділення постійно здійснює контроль за якісним та своєчасним виконанням завдань, покладених на працівників Відділення. Він огранізовує, в межах наданих повноважень, роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці та безпеки конфіденційної інформації з обмеженним доступом. Крім того, він відповідає за ефективність використання і збереження переданого в оперативне управління відділенню державного майна , транспортних засобів та обладнання.

Для забезпечення виконання завдань і функцій заступнику начальника-начальнику Тарутинського відділення надається право: - вимагати від працівників Відділення своєчасного та якісного виконання обов`язків і функцій, передбачених чинним законодавством, трудовим розпорядком, власними розпорядчими документами (наказами, розпорядженнями тощо) органів ДФС вищого рівня, цим Положенням та посадовими інструкціями; - давати в межах своєї компетенції, доручення працівникам відділення і перевіряти їх виконання; - здійснювати заходи щодо вдосконалення методів роботи, зміцнення дисципліни, підвищення професійного рівня і кваліфікації працівників; - вносити пропозиції начальнику ОДПІ з питань, що входять до його компетенції; - доручення заступника начальника - начальника Тарутинського відділення є обов`язковими для виконання працівниками відділення.

Заступник начальника - начальник Тарутинського відділення за невиконання або неналежне виконання завдань і функцій, передбачених цим Положенням, несе персональну відповідальність в установленому порядку. Відповідальність інших працівників відділення визначається посадовими інструкціями.

Згідно наказу № 2 - о "Про призначення працівників Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області" від 09 липня 2013 року, відповідно до Указу Презедента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 " Про Міністерство доходів і зборів України" та постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 299 " Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів " ОСОБА_6 призначена на посаду начальника відділу обслуговування платників податків Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області.

Згідно наказу № 27-о від 17.05.2016 року " Про переведення працівників Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області" ОСОБА_6 призначена на посаду заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Арцизької об`єднаної державної інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

Згідно наказу №170 від 19 травня 2016 року, винесеного начальником Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7 , начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_8 було доручено забезпечити здійснення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 , який здійснює підприємницьку діяльність в смт. Тарутине. Перевірка повинна була бути проведена з питань використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.

Також здійснення перевірки було доручено заступнику начальника управління - начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6 .

В ході перевірки, проведеної з 19.05.2016 року ро 30.05.2016 року, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 виявили, що підприємець ОСОБА_9 , який займається торгівлею продуктами харчування, найняв в січні 2016 року на роботу чотирьох осіб - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , без укладання трудового договору, оформленного наказом або розпорядженням, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, які працювали з січня 2016 року. В процессі перевірки ОСОБА_6 прийняла пояснення від ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які підписали пояснення та вказали, що працюють з січня 2016 року без оформлення трудових відносин. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заявили ОСОБА_9 про те, що на нього буде накладено штраф у розмірі 15000 гривень та повідомлено в Державну службу України з питань праці про те, що він використовує найманих працівників без оформлення трудових відносин і це потягне за собою нові штрафні санкції.

01.06.2016 року до підписання акту перевірки, начальник Тарутинського відділення ДПІ ОСОБА_4 , який займає відповідальне становище державної посадової особи, самостійно прибув до ОСОБА_9 , якого знав раніше, в магазин продуктів харчування, який розташований в смт Тарутине за адресою: узвіз Антонова, 5, де заявив останньому, що в ході перевірки йому нарахували 15000 гривень штрафних санкцій. Одночасно ОСОБА_4 став вимагати від ОСОБА_9 передачі йому в якості неправомірної вигоди 12000 гривень за зменшення нарахування штрафних санкцій до 3000 гривень. також ОСОБА_4 завірив ОСОБА_9 , що в разі отримання ним вказаної суми, у останнього протягом року не будуть проводитись перевірки підлеглими робітниками Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та до Державної служби України з питань праці , крім того не буде направлена інформація про те, що в нього працюють без належного оформлення трудових відносин четверо робітників. При цьому ОСОБА_9 заявив, що в нього на даний час немає вказаної суми врозмірі 12000 гривень.

В той же час ОСОБА_6 склала та підписала завідомо неправдивий акт перевірки за № 141/15-07-13-01-3174708996/178 від 30.05.2016 року. Згідно висновків даного акту, підприємець ОСОБА_9 , який займається торгівлею продуктами харчування, найняв на роботу чотирьох осіб - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які працювали начебто тільки протягом одного місяця, без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та визначили суми: - податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1062 гривні; - податкових зобов`язань з єдиного внеску в розмірі 1298 гривень; - податкових зобов`язань з єдиного з військового збору у сумі 88 гривень 50 копійок.

Одночасно ОСОБА_6 вчинила службове підроблення , а саме: склала нові пояснення від ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в яких вказала, що кожен з них працював у ОСОБА_9 як найманий робітник тільки протягом місяця. При цьому ОСОБА_6 розписалася від імені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на даних поясненнях, які були долучені до акту перевірки.

З даним фіктивним актом перевірки ОСОБА_6 навмисно не ознайомила ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_6 , вчинила службове підроблення, а саме вона розписалася від імені ОСОБА_9 про те, що він 30.05.2016 року ознайомлений з вказаним актом перевірки та отримав його копію.

02.06.2016 року начальник Тарутинського відділення-заступник начальника Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , який займає відповідальне становище, діючи за домовленністю з ОСОБА_9 , прибув до вказаного вище магазину, розташованого за адресою: смт Тарутине, узвіз Антонова, 5, де знову заявив про необхідність до 08.06.2016 року передати йому неправомірну вигоду в сумі 12000 гривень за зменшення штрафних санкцій з 15000 до 3000 гривень, за не проведення перевірок підлеглими співробітниками ДПІ протягом року та за не направлення відповідної інформації до Державної служби України з питань праці, та став наполягати на врученні йому неправомірної грошової вигоди.

08.06.2016 року приблизно о 09 годині 15 хвилин начальник Тарутинського відділення - заступник начальника Арцизької об`єднаної ДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 , який займає відповідальне становище, діючи за домовленністю з ОСОБА_9 , прибув до вказаного магазину на автомобілі "ВАЗ-21150", державний номер НОМЕР_1 . На вимогу ОСОБА_4 приватний підприємець ОСОБА_9 , вийшовши з магазину, сів до салону вказаного автомобіля на переднє сидіння пасажира та вручив ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 12000 гривень у якості неправомірної вигоди за попередньою домовленістю. При цьому на усну вимогу ОСОБА_4 приватний підприємець ОСОБА_9 поклав гроші до "бардачку"салону вказаного автомобілю.

Після чого ОСОБА_4 був затриманий співробітниками УВБ ГУ ДФС в Одеській області.

Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого обвинуваченим клопотання дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який кваліфікується як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено суть обвинувачення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_4 наполягав на закритті даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та не вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, яке в силу ст. 12 КК України на час його вчинення відносилось до категорії тяжких злочинів, а на час розгляду клопотання також відноситься до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України, в редакції, що діяла у 2016 році, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно ч. 1 ст. 49 КК України, в чинній редакції, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, з дня скоєння злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 сплили встановлені строки, а підстав для зупинення чи переривання строків давності у справі не виявлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечує вчинення ним дій, передбачених ч.3 ст. 368 КК України, однак не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження щодо такого звільнення, якщо є згода цих осіб на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, а також за умови, що суд роз`яснив їм суть підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Вказана правова позиція виказана в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 759/8429/18 від 21 грудня 2021 року, № 552/5595/18 від 29 липня 2021 року, № 577/977/19 від 27 травня 2021 року.

Також, згідно з правовою позицією, відображеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами ст. 49 КК є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Згідно зі статтями 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Ці умови є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 судом роз`яснено правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Оскільки з моменту вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а саме з 08.06.2016 року на момент прийняття цього рішення пройшло більше десяти років, відомості про переривання перебігу давності відсутні та обвинувачений щодо закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав не заперечує, тому клопотання підлягає задоволенню та обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а справу відносно нього закрити.

Таким чином, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню та останнього слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 368 КК України на підставі ст. 49 КК України, що є відповідно до ст. ст. 284, 288 КПК України підставою для закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року № 203/241/17 (51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таким чином, процесуальні витрати стосовно ОСОБА_4 на залучення експерта під час досудового розслідування слід віднести на рахунок держави.

Цивільний позов не заявлений.

Арешт накладений ухвлою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 29 червня 2016 року у справі № 522/11097/16-к слід скасувати.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000428 від 02.06.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, а саме у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016160000000428 від 02.06.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - закрити.

Арешт накладений ухвлою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 29 червня 2016 року у справі № 522/11097/16-к на тимчасово вилучене, в ході проведення 08.06.2016 р. огляду місця події на майно ОСОБА_4 , а саме: - 12.000 гривень, наступними купюрами: - 500 гривень серії ЗБ0293290; - 500 гривень серії ВХ8073906; - 500 гривень серії ВБ8754167; - 500 гривень серії ВГ0871913; - 500 гривень серії ЗФ3967895; - 500 гривень серії ГК0030211; - 500 гривень серії ЛД0683117; - 500 гривень серії ЛД0301611; - 500 гривень серії ВЕ6242243; - 500 гривень серії ЛД6959683; - 500 гривень серії ВВ9581074; - 500 гривень серії ВХ0612685; - 500 гривень серії ВИ3217851; - 500 гривень серії ЗБ2721427; - 500 гривень серії ВБ6228950; - 500 гривень серії ЛЗ4777364; - 500 гривень серії ВЗ0422994; - 500 гривень серії БН5372418; - 500 гривень серії МВ4276062; - 500 гривень серії МВ5809138; - 500 гривень серії ЗФ3232621; - 500 гривень серії ВА9941050; - 500 гривень серії ВВ1914729; - 500 гривень серії ЗФ1748980; - вилучені 2 долари США, однією купюрою - серії F08175251A; - вилучені 622 гривні: - одна купюра номіналом 500 гривень, серії ЛВ5418864; одна купюра номіналом 100 гривень, серії ВЕ3084923; дві купюри номіналом 10 гривень, серії ПВ6704550, КН3901023; одна купюра номіналом 2 гривні, серії ПВ1310609; - вилучений системний блок комп`ютеру «ТАС» з інвентарним номером № 016; - вилучену флеш-картку пам`яти, марки «hp», з об`ємом пам`яті 32 Гб, сірого кольору; - вилучений мобільний телефон «Самсунг Дуос», який має ІМЕІ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), а також на: - земельну ділянку, площею 855 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_3 , яка має кадастровий номер - 5124755100:02:001:0584; - земельну ділянку, площею 54 кв. м., яка розташована в смт Тарутине по вул. Спортивна, 2-«б», яка має кадастровий номер - 5124755100:02:001:0579 - скасувати.

Речові докази, а саме: - 12.000 гривень, наступними купюрами: - 500 гривень серії ЗБ0293290; - 500 гривень серії ВХ8073906; - 500 гривень серії ВБ8754167; - 500 гривень серії ВГ0871913;- 500 гривень серії ЗФ3967895; - 500 гривень серії ГК0030211; - 500 гривень серії ЛД0683117; - 500 гривень серії ЛД0301611; - 500 гривень серії ВЕ6242243; - 500 гривень серії ЛД6959683; - 500 гривень серії ВВ9581074; - 500 гривень серії ВХ0612685; - 500 гривень серії ВИ3217851; - 500 гривень серії ЗБ2721427; - 500 гривень серії ВБ6228950; - 500 гривень серії ЛЗ4777364; - 500 гривень серії ВЗ0422994; - 500 гривень серії БН5372418; - 500 гривень серії МВ4276062; - 500 гривень серії МВ5809138; - 500 гривень серії ЗФ3232621; - 500 гривень серії ВА9941050; - 500 гривень серії ВВ1914729; - 500 гривень серії ЗФ1748980 які зберігаються у слідчому управлінні ГУНП в Одеській області - повернути власнику ОСОБА_9 ;

Речові докази, а саме: 2 долари США, однією купюрою - серії F08175251A; 622 гривні: - одна купюра номіналом 500 гривень, серії ЛВ5418864; одна купюра номіналом 100 гривень, серії ВЕ3084923; дві купюри номіналом 10 гривень, серії ПВ6704550, КН3901023; одна купюра номіналом 2 гривні, серії ПВ1310609, які зберігаються у слідчому управлінні ГУНП в Одеській області - повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази, а саме: системний блок комп`ютеру «ТАС» з інвентарним номером № 016; флеш-картка пам`яті, марки «hp», з об`ємом пам`яті 32 Гб, сірого кольору; мобільний телефон «Самсунг Дуос», який має ІМЕІ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), які зберігаються у слідчому управлінні ГУНП в Одеській області - повернути власнику ОСОБА_4 .

Понесені у справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судово-хімічної експертизи, двох комп`ютерних технічних експертиз, двох почеркознавчих експертиз, трьох фоноскопічних експертиз в Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз та в Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі у розмірі 56 591 (п`тдесят шість тисяч п`ятсот дев`носто одна) гривня 16 копійок - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1