Рішення № 137571087, 18.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/835/26

Провадження № 2/496/2179/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») - Кізко Л.С. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за за кредитним договором №504352077 від 24.08.2021 року у розмірі 45 712,42 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 4188,42 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк»). 24.08.2021 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501352077 відповідач запропонувала банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту. Акцепт пропозиції на укладення угоди отримано відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис. Таким чином, 24.08.2021 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 14 250,00 грн.; процентна ставка - 39,99 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 36 місяців; дата повернення кредиту - 25.08.2024 року; порядок повернення кредиту - частинами згідно із графіком платежів (додаток № 1 до угоди); для повернення заборгованості за угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Проте позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою №501352077 від 24.08.2021 року становить 45 712, 42 грн., з яких: 12 876,27 грн. - за кредитом; 14 527,43 грн. - по відсотках, 18 308,72 грн. - по комісії. Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечувала проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надала.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши в електронному вигляді через систему «Електронний суд» матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписала оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501352077, на підставі якої запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту.

24.08.2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

24.08.2021 року АТ «Альфа-Банк» погодило надання кредиту, що підтверджується заявою (акцептом) №107.501352077.111 про прийняття пропозиції (оферта) №5 добровільного страхування фінансових ризиків за програмою «Альфа-Сервіс».

Відповідно до умов укладеного договору, АТ «Альфа-Банк» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 14250 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 39,99%, комісії у розмірі 3,79% від суми кредиту (за обслуговування (управління) кредиту), дата повернення кредиту - 25.08.2024 року.

Додатками до договору є графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг та паспорт споживчого кредиту.

АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором №501352077 виконало в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №495394967, відповідно до якого, 25.08.2021 року грошові кошти у сумі 14250 грн. були перераховані на картку ОСОБА_1 , призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором №501352077 від 24.08.2021 року.

Виконання АТ «Альфа-Банк» своїх зобов`язань за кредитним договором 501352077 підтверджується також випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 , виданою за період з 24.08.2021 року по 08.10.2025 року, відповідно до якої, 25.08.2021 року грошові кошти у сумі 14250 грн. надійшли на рахунок ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором 501352077 належним чином не виконала, у зв`язку з чим, станом на 08.10.2025 року, заборгованість за кредитним договором становить 45712,42 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 12 876,27 грн.; заборгованість за відсотками - 14 527,43 грн.; заборгованість по комісії - 18 308,72 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Представником АТ «Сенс Банкс» було надіслано на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором 501352077 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку у сумі 45712,42 грн.

АТ «Альфа-Банк» змінило назву на «АТ «Сенс Банк», що підтверджується статутом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» (змінило назву на АТ «Сенс Банк») свої зобов`язання за кредитним договором №501352077від 24.08.2021 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Натомість, ОСОБА_1 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості у розмірі 45712,42 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого меморіального ордеру від 12.01.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк».

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4188,42 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником АТ «Сенс Банк» надано суду договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, укладений між АТ «Сенс Банк» та адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».

Проте, представником позивача не надано до суду платіжне доручення з відміткою банку, касовий чек або інший документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках цієї справи на суму 4188,42 грн.

Таким чином, судові витрати на правову допомогу у розмірі 4188,42 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги АТ «Сенс Банк» в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 4188,42 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 12-13, 76-81, 131, 141, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором №504352077 від 24.08.2021 року у розмірі 45 712,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714) судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В іншій частині позовну заяву - залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Л. Пасечник