Рішення № 137568105, 15.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10680/25

н/п 2/953/576/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Меренкової К.Г., розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням уточненої позовної заяви від 23 жовтня 2025 року позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка є донькою померлого та спадкоємцем першої черги за законом. Постановою приватного нотаріуса від 21 жовтня 2025 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з пропуском, встановленого законодавством, строку на прийняття спадщини.

Як на поважність підстав пропуску шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що у зв`язку із військовою агресію російської федерації була вимушена разом із сім`єю 06.03.2022 евакуюватися з м. Харків до м. Самбір, а згодом до с. Вінницькі Хутори, Вінницької області. Весь період переміщення і згодом виконувала обов`язки по догляду за членами сім`ї, які мають тяжкі хронічні захворювання, зокрема: матір ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_4 , онук ОСОБА_5 . Продовжити строк для прийняття спадщини позивачу потрібно для того, щоб прийняти спадщину після смерті спадкодавця.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28 жовтня 2025 року прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 січня 2026 року витребувано у приватного нотаріуса Жиляєвої Н.В. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явилась. В заяві від 03 червня 2026 року просила здійснити розгляд справи без її участі. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , відомостями витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 08 жовтня 2025 року та свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з:

гаража № НОМЕР_4 загальною площею 18,4 кв.м у ГК «Старт» за адресою: АДРЕСА_1 , належного спадкодавцю на праві власності відповідно до свідоцтво про право власності від 26.12.2006;

частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до свідоцтво про право власності на житло від 18 серпня 2025 року на праві спільної сумісної власності належала спадкодавцю та членам його сім`ї ОСОБА_3 та позивачці.

За відомостями свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 шлюб між ОСОБА_3 та спадкодавцем розірвано 18 серпня 2018 року.

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки заявниця звернулася до нотаріуса із пропуском встановленого шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 24/2025, заведеної за заявою позивачки 17.10.2025 після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину відсутні. Заява позивачки подана її матір`ю ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності №8267.

Відповідно до даних довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28 квітня 2022 року фактичне місце перебування ОСОБА_1 Вінницька область, с. Вінницькі Хутори.

Матеріали справи містять медичну документацію щодо стану здоров`я, захворювань, лікувань, медичних оглядів: ОСОБА_3 (матері позивачки), ОСОБА_4 (чоловіка позивачки), ОСОБА_5 (а.с. 41-54).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом та дійсно пропустив строк прийняття спадщини, чим порушила вимоги частини першої статті 1270 ЦК України, де визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Проте, згідно частиною три статті 1272 ЦК України, суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має врахувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи, при цьому керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, які є загальними засадами цивільного законодавства (ст. 4 ЦК України).

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. (Постанова Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 754/17457/23).

Суд бере до уваги, що встановлений положеннями статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, сплив 04 травня 2022 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в Україні продовжено на даний час.

Відповідно наказу від 28.02.2025 року № 376 Міністерства розвитку громад та територій України, Харківська міська територіальна громада (місце укладення трудового договору та місце роботи) внесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. З 15 вересня 2022 року Харківська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій відповідно до зазначеного наказу.

Таким чином, близько половини визначеного строку на прийняття спадщини припало на початок збройної агресії проти України та перебування місця прийняття спадщини в складі територій ведення активних бойових дій. До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада не виключена з переліку територій, на який ведуться бойові дії. Початок збройної агресії проти України спричинив необхідність зміни місця перебування позивачки та налагодження умов побуту в новому місці, що супроводжувалось необхідність догляду за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Суд розцінює встановлені обставини як об`єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті батька. В іншому разі неврахування судом таких об`єктивних обставин, не відповідало б завданням та основним засадам цивільного судочинства, було б проявом «надмірного формалізму».

Окрім того, суд зауважує, що в цій справі спір між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, наявність інших спадкоємців не встановлена.

Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_4 );

Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, вул. майдан Конституції, 7.

Повний текст рішення складений 22.06.2026.

Суддя: Кіндер В.А.