Рішення № 137567488, 22.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1149/26

Провадження № 2/345/1305/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Сухарник І.І., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 554505-КС-001 про надання кредиту (Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом - Договір).

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 554505-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 554505-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 554505 КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 554505-КС-001 на загальну суму 11135,00 грн Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 554505-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 15 961,75 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 3734,80 грн; суми прострочених платежів по процентах - 7286,95 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4620,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 320,00 грн.

У зв`язку з цим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за Договором № 554505-КС-001 про надання кредиту від 28.08.2025 року, що становить 15961,75 грн, та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

17.03.2026 судом отримано від відповідача відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач вважає, що сума 15961,75 грн складається з незаконно нарахованих відсотків та безпідставних санкцій. Відповідач зазначає, що ним повністю оплачено кредитну заборгованість. Також відповідач зазначає, що строк кредитування становить 113 днів і нарахування відсотків поза межами строку є незаконним. Крім того, нарахування за ст. 625 ЦК України в розмірі 4620,00 грн заборонено законом на час дії воєнного стану. Щодо комісії, то позивач не наводить жодних правових підстав для її нарахування. Відповідач просить суд перевірити умови договору та винести справедливе рішення.

25.03.2026 судом отримано від позивача додаткові пояснення у справі. Представник позивача звертає увагу, що: умови договору погоджені обома сторонами і відомі відповідачу; відповідач зобов`язаний сплачувати відсотки за користування кредитом; відсотки нараховувалися в межах строку кредитування за відсотковою ставкою 1% в день; відповідачу штрафи не нараховувалися; ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Представник позивача просить суд позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 554505-КС-001 про надання кредиту (Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 554505-КС-001 про надання кредиту. 28.08.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 554505-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7041, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 554505-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. Строк кредитування - 112 днів.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_3 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 554505 КС-001 позичальника ОСОБА_1 , 28.08.2025 відповідачу надано кредит в сумі 10000,00 грн; відсотки нараховувалися з 28.08.2025 по 18.12.2026 (112 днів) за ставкою 1% в день - нараховано 10096,75 грн; 28.08.2026 відповідачу нараховано комісію в сумі 2000,00 грн; з 26.09.2025 по 05.11.2025 відповідачу проводилися нарахування за ст.625 ЦК України в сумі 5000,00 грн. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 554505-КС-001 на загальну суму 11135,00 грн. Оплата відповідача була зарахована на погашення: тіла кредиту - 6265,20 грн, відсотків - 2809,80 грн, комісії - 1680,00 грн, сум за ст.625 ЦК України - 380,00 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Щодо вирішення вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 320,00 грн, яка є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.

Умовами кредитного договору (п.2.5) передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 2000,00 грн.

Однак в кредитному договорі на зазначено переліку послуг кредитодавця, за які встановлена дана комісія.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати відповідача боржником за цим платежем, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог які не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем зараховано оплачену відповідачем суму 1680,00 грн, як оплату комісії. Суд вважає, що дану оплату слід зарахувати як оплату відсотків та тіла кредиту.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за ст.625 ЦК України, то суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування відсотків за ст.625 ЦК України в сумі 5000,00 грн за невиконання грошового зобов`язання за період з 26.09.2025 по 05.11.2025 є неправомірним, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача даної суми задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем зараховано оплачену відповідачем суму 380,00 грн, як оплату відсотків за ст.625 ЦК України. Суд вважає, що дану оплату слід зарахувати як оплату відсотків та тіла кредиту.

Таким чином, розрахунок заборгованості за кредитним договором наступний:

- 28.08.2025 відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн;

- за період з 28.08.2025 по 06.09.2025 (10 днів) нараховуються відсотки в загальній сумі 1000,00 грн (10000,00 грн * 1% * 10 днів);

- 06.08.2025 відповідачем здійснено оплати, які слід зарахувати наступним чином: 1000,00 грн - на погашення відсотків, 1540,00 грн - на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 8460,00 грн;

- за період з 07.09.2025 по 27.09.2025 (21 день) нараховуються відсотки в загальній сумі 1776,60 грн (8460,00 грн * 1% * 21 день);

- 27.09.2025 відповідачем здійснено оплати, які слід зарахувати наступним чином: 1776,60 грн - на погашення відсотків, 1048,40 грн - на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 7411,60 грн;

- за період з 28.09.2025 по 11.10.2025 (14 днів) нараховуються відсотки в загальній сумі 1037,62 грн (7411,60 грн * 1% * 14 днів);

- 11.10.2025 відповідачем здійснено оплату 600,00 грн, які позивачем зараховано на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 6811,60 грн; залишок по несплаченим відсоткам становить - 1037,62 грн;

- за період з 12.10.2025 по 14.10.2025 (3 дні) нараховуються відсотки в загальній сумі 204,35 грн (6811,60 грн * 1% * 3 дні);

- 14.10.2025 відповідачем здійснено оплати, які позивачем зараховано наступним чином: 4,80 грн - на погашення відсотків, 245,20 грн - на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 6607,25 грн; залишок по несплаченим відсоткам становить - 1237,17 грн;

- за період з 15.10.2025 по 13.12.2025 (60 днів) нараховуються відсотки в загальній сумі 3964,35 грн (6607,25 грн * 1% * 60 днів);

- 13.12.2025 відповідачем здійснено оплату 2420,00 грн, які позивачем зараховано на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 4187,25 грн; залишок по несплаченим відсоткам становить - 5201,52 грн;

- за період з 14.12.2025 по 18.12.2025 (5 днів) нараховуються відсотки в загальній сумі 209,36 грн (4187,25 грн * 1% * 5 днів);

- 18.12.2025 відповідачем здійснено оплату 2500,00 грн, які позивачем зараховано на погашення тіла кредиту. Таким чином, залишок по тілу кредиту становить - 1687,25 грн; залишок по несплаченим відсоткам становить - 5410,88 грн;

- інших оплат та нарахувань сторонами не проводилося.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору № 554505-КС-001 від 28.08.2025, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашено кредит та проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 1687,25 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 5410,88 грн, а всього у сумі 7098,13 грн необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 15961,75 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 7098,13 грн (44,47%). А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1183,97 грн сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239; місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором про надання кредиту № 554505-КС-001 від 28.08.2025, що становить 7098,13 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 1687,25 грн, суми прострочених платежів по процентах - 5410,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1183,97 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя