Ухвала суду № 137566868, 22.06.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1828/26

Провадження № 2-з/177/13/26

У Х В А Л А

Іменем України

22.06.2026 Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В. розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Амельчишина О.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1» про захист прав споживачів, визнання недійсним рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди

встановив:

У провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Через систему «Електронний суд» 19.06.2026 представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Амельчишиним О.В., подано заяву про забезпечення позову, в якій він зазначає, що в провадженні суду перебуває справа в якій позивач ОСОБА_1 просить суд: визнати недійсним рішення Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1», оформлене протоколом загальних зборів №4/230923 від 23.09.2023 року в частині шостого питання яким затверджено тариф на компенсацію електроенергії в розмірі затвердженим НКРЕКП для ОК «СТ Союз-1» плюс 8% (втрати на лінії електропередачі Кооперативу), дата початку дії тарифу з 01.07.2022 року; Визнати недійсним рішення Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1», оформлене протоколом засідання правління кооперативу від 11.01.2023 про припинення електропостачання позивача з 26.01.2023; Зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Союз-1» відновити електропостачання позивачу на його земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1» на користь позивача ОСОБА_1 завдані йому матеріальні збитки в сумі 64 850,22 грн та 40 000,00 грн в якості відшкодування завданої йому моральної шкоди.

За приписами абзацу 4 п. 7.11 Розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.023.2018 №312, на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Враховуючи, що Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.023.2018 №312, прямо передбачене відновлення електропостачання після відкриття провадження у справі, тому підстави для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, на його думку, відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіної С.А. перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження за позовними вимогами: визнати недійсним рішення ОК «СТ «СОЮЗ-1», оформлене протоколом засідання правління кооперативу від 11.01.2023 про припинення електропостачання позивача з 26.01.2023; зобов`язати ОК «СТ «СОЮЗ-1» відновити електропостачання позивачу на його земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОК «СТ «СОЮЗ-1» на користь позивача ОСОБА_1 завдані йому матеріальні збитки в сумі 64850,22 грн та 40000,00 грн в якості відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що між сторонами виник спір з приводу припинення з 26.01.2023 електропостачання позивача на його земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом спору є, зокрема, відновлення електропостачання позивачу на його земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставами для забезпечення позову представник позивача зазначає, що оскільки Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.023.2018 №312, прямо передбачене відновлення електропостачання після відкриття провадження у справі, то суд зобов`язаний задовольнити заяву про забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання ОК «Садівниче товариство «Союз-1» відновити електропостачання позивачу на його земельну ділянку, може призвести до порушення прав позивача, а також істотно ускладнити чи унеможливити його ефективний захист.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч 3. ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи вказану заяву, суд враховує, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови від 22.12.2006 № 9, суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову представник позивача взагалі не обґрунтовує необхідності забезпечення позову та того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З приводу покликання представника позивача на п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Текстуальний аналіз цієї норми дозволяє визначити необхідні і достатні критерії застосування цієї норми права.

Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ регулює правовідносини між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) лише на період розгляду судом спірних питань.

Характерно, що предметом позову в такій справі є оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, за який передбачено припинення електропостачання.

Отже, позивачем у такій є саме споживач, оскільки саме йому належить право оскаржити встановлений факт порушення ним ПРРЕЕ або умов договору.

Необхідними умовами застосування цієї норми права є своєчасне надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.

Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Ця норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у cправі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25).

Відтак вказане положення є нерелевантним до правовідносин у даній справі.

Разом із цим, забезпечення позову у визначений заявником спосіб не узгоджується з метою вжиття заходів забезпечення позову, яка закріплена у ч. 2 ст.149 ЦПК України, у виді запобігання ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту, або поновленню порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, та предмету спору.

Тому, суд уважає непереконливими доводи заявника про істотне ускладнення або створення умов щодо неможливості в майбутньому виконання судового рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову в даній справі.

Отже, наслідки вжиття заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача (відновлення електропостачання позивачу), будуть практично тотожними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника у частині вимоги про зобов`язання ОК «СТ «Союз-1» відновити електропостачання позивачу на його земельну ділянку. Із огляду на викладене, запропонований заявником до застосування судом захід забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, який у даній справі виник між сторонами, і за своїм змістом й способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст. 150 ЦПК України, є неприпустимим.

Крім того, суд звертає увагу, що представник позивача в своїй заяві посилається на п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який визначає, що позов забезпечується: встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Керуючись саме цим пунктом ст. 150 ЦПК України, представник позивача просить суд зобов`язати Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Союз-1» відновити електропостачання позивачу на його земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, таке посилання є помилковим, оскільки текстуальний аналіз цієї норми дозволяє дійти висновку, що такий вид забезпечення позову як: «встановленням обов`язку вчинити певні дії» законодавець передбачив лише для спорів, які виникли із сімейних правовідносин.

Отже, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, ефективно здійснювати захист прав позивача, а вжиття заходів, про які просить заявник, фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті, тому відсутні законні підстави для вжиття заходів забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. ст. 2, 149, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Амельчишина О.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1» про захист прав споживачів, визнання недійсним рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання та підписання суддею.

Суддя В.В. Лященко