Ухвала суду № 137566190, 10.06.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/216/26

Провадження № 2/708/282/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свою представницю адвоката Юрченко Ю. В. звернувся до суду із позовом до Чигиринського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту. На обґрунтування поданого позову зазначив, що 22.12.2025 ОСОБА_1 дізнався про накладення арешту на його банківські рахунки, після чого звернувся за місцем своєї реєстрації до Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області із заявою про зняття арешту 23.12.2025, та повторно 20.01.2026.

21.02.2026 він отримав відповідь від 28.01.2026 за № 1074, відповідно до якої позивачеві повідомлено, що зняти арешт можливо лише у судовому порядку.

Відповідно до вказаної відповіді вбачається, що відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 немає. Державним виконавцем також вказано, що заборгованість згідно вказаних вище ВП не погашена, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачені.

Проте, із наданої відповіді не можливо встановити, які саме суми та на який рахунок необхідно сплатити позивачеві. Крім того, неможливо встановити, яким саме державним органом були видані такі виконавчі листи.

Державним виконавцем не надана інформація, у межах якого саме виконавчого провадження та якою постановою був накладений арешт. Надати таку інформацію, а також чіткі суми заборгованості є неможливим, оскільки відповідні виконавчі провадження передані до архіву.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

У зв`язку із тим, що неможливо встановити суд, який видав вказані виконавчі листи, а також відсутні самі постанови про накладення арешту на рахунки, що позбавляє можливості звернення до суду саме із скаргою на дії державного виконавця, тому належним способом захисту є саме звернення до суду із позовною заявою про усунення перешкод в користуванні коштами, шляхом скасування арешту на банківські рахунки.

Існування арешту на грошових рахунках ОСОБА_1 позбавляє його права на користування та розпорядження коштами, що стало підставою для звернення до суду. Тому просить суд усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 грошовими коштами, шляхом скасування арешту, накладеного на його банківські рахунки.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 04.03.2026 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві часу на усунення її недоліків.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 12.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2026 підготовче засідання було відкладено через неявку позивача та його представниці.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.05.2026 підготовче провадження судом закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

У визначений судом день та час судового розгляду учасники не з`явилися.

Представниця позивача адвокат Юрченко Ю. В. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача. Поданий позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач Чигиринського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав.

За таких обставин неявка учасників не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є користувачем банківських послуг, зокрема він має відкриті поточні рахунки у АТ КБ «Приватбанк», що підтверджено наданим листом від 05.03.2026.

Також, листом АБ КБ «Приватбанк» від 04.03.2026 підтверджено, що 11.06.2014 банк отримав від державного виконавця відділу ДВС Чигиринського РУЮ постанову про арешт на коштів боржника від 23.05.2014 (ВП № 43437699). Зазначена постанова накладає арешт на кошти ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення у розмірі 28 928,71 грн.

На підтвердження наявності зазначеного арешту представниця позивача надала суду відповідну постанову про арешт коштів боржника від 23.05.2014, зі змісту якої судом установлено, що вона була винесена державним виконавцем відділу ДВС Чигиринського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа № 642/08, виданого 03.09.2008 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 26 253,38 грн.

Листом від 28.01.2026 за вих. № 1074 Чигиринський ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Київського МУМЮУ підтвердило, що відносно ОСОБА_1 згідно моніторингу автоматизованої системи виконавчих проваджень перебував ряд виконавчих проваджень, у тому числі ВП № 43437699, відкрите 22.05.2014 на підставі виконавчого листа від 03.09.2008 № 642/08, стягувач ПАТ КБ «Надра». Зазначене виконавче провадження повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

Загалом у різний час на примусовому виконанні у зазначеному відділі перебувало 15 виконавчих документів.

Станом на 28.01.2026 заборгованість згідно зазначених виконавчих проваджень не погашена, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не сплачені. Відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби відповідні виконавчі провадження передані до архіву.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Під час звернення до суду та розгляду справи судом позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовував наявністю арешту на його поточних банківських рахунках, які виникли на підставі постанови Чигиринського ВДВС від 23.05.2014. Інші виконавчі провадження, які також перебували на примусовому виконанні у зазначеному відділі державної виконавчої служби, аналогічних наслідків у виді наявності арештів на рахунки позивача не мають.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) викладено висновок про те, що відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Як установлено судом раніше позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, під час примусового виконання якого був накладений арешт на його кошти, розміщені на поточних рахунках у банківських установах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Такий висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24), а також від 22 травня 2026 року у справі № 606/1141/25 (провадження № 61-4217св26).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 255, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 19.06.2026.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ