Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 708/750/26
Провадження № 2-а/708/3/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області без повідомлення учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. На обґрунтування поданого позову зазначив, що 29.04.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 498 у справі про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
У оскаржуваній постанові зазначено, що порушенням у діях ОСОБА_1 є відсутність у останнього під час перевірки військово-облікових документів 24.04.2026 о 17 год 00 хв у АДРЕСА_1 , що є порушенням вимог пункту 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в умовах особливого періоду.
Позивач таку постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на дату перевірки у нього був наявний електронний документ у застосунка «Резерв+» з оновленням даних від 29.03.2026. 25.04.2026, тобто наступного дня після зупинки на вулиці та за 4 дні до винесення оскаржуваної постанови, позивач пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка визнала його придатним до служби у підрозділах забезпечення. Відповідно до примітки до ст. 210-1 КУпАП штраф не може бути застосований, якщо дані про особу ТЦК може отримати автоматично з реєстру «Оберіг», де вся інформація вже була наявна.
Також позивач зазначив, що за місцем свого постійного проживання та реєстрації він відноситься до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не є органом військового обліку за місцем його проживання, тому не міг розглядати зазначену справу.
Відповідач не має правосуб`єктності, оскільки не має державної реєстрації як юридична особа, відповідно не має ознак суб`єкта владних повноважень. Підписант оскаржуваної постанови не мав повноважень на її винесення.
Розгляд справи був проведений 29.04.2026 без присутності позивача та його належного повідомлення, на момент винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 перебував на лікуванні від тяжкої хвороби (психічного розладу), який був спровокований та загострений незаконними діями службових осіб відповідача (безпідставним примусовим триманням). За таких обставин позивач вважає постанову від 29.04.2026 незаконною, тому просить суд її скасувати, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 08.06.2026 позовна заява залишена без руху у зв`язку із виявленими у ній недоліками.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 11.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, постановлено провести розгляд справи відповідно до положень частини 1 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. За ініціативою суду до участі у розгляді справи залучений співвідповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 через свого представника за довіреністю Крамаренка А. А. подав суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні. На обґрунтування наявних заперечень зазначив, що 24.04.2026 о 17 год 00 хв у АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 24.04.2026.
Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП був складений протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2026 № 326 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 29.04.2026 о 09:00 год в приміщенні за адресою АДРЕСА_2 .
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. Свою провину не визнав. На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 24.04.2026.
Розглянув матеріали справи, встановлено, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Із зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Щодо наявності повноважень у начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядати справи про адміністративні правопорушення представник зазначив, що відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
До функціональних обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 26.12.2023 року, прямо відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП і накладати адміністративні стягнення.
Позивач через свого представника адвоката Гребченка Р. О. подав суду відповідь на відзив, у якому підтримав позов та просив суд його задовольнити.
Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
У свою чергу частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції частини 3 статті 210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Зазначена норма є бланкетною та відсилає до законодавства, яке регулює порядок проведення мобілізації.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону №3543, відповідно до частини шостої якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Частиною десятою статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 3633-IX від 11 квітня 2024 року) було передбачено, що до військовооблікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Наказом Міністерства оборони України № 532 від 06.08.2024 затверджена Інструкція із застосування ТЦК та СП технічних приладів і засобів для фото- й відеофіксації, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16 вересня 2024 року за № 1391/42736.
Пунктом 3 Інструкції визначено, що застосування уповноваженими представниками технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, здійснюється з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку;
2) фіксації дій уповноважених представників.
Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п. 5 Інструкції).
Натомість, судом під час розгляду справи установлено, що 24.04.2026 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений акт щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого останній не мав військово-облікового документа. У свою чергу позивач наведене спростовує, посилаючись на наявність у нього відповідних доказів, а саме відомості із застосунку «Резерв+». У свою чергу відповідачі суду не надали відео докази фіксації вчиненого ОСОБА_1 порушення з метою доведення суду правомірності фіксації у його діях такого порушення та винесення у подальшому оскаржуваної постанову.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Також під час розгляду справи суд ураховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачі не довели суду належними, допустимими і достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню зі скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 498 від 29.04.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).
Рішення набирає законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження, а якщо його буде оскаржено в апеляційному порядку - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_3 );
Представник позивача: адвокат Гребченко Руслан Олексійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001077 від 15.02.2019, видане Радою адвокатів Черкаської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_4 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ ВП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 );
Представник відповідача: Крамаренко Андрій Андрійович (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ
Судове рішення № 137566189, Чигиринський районний суд Черкаської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 708/750/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: