Ухвала суду № 137566054, 19.06.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4010/26

2-з/703/11/26

УХВАЛА

про повернення заяви

19 червня 2026 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця, виконавчий округ Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича

встановив:

18 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Недоступа Д.М. та ДП «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними, скасування постанови про передачу майна стягувачу та скасування рішення про державну реєстрацію прав, в якому просить:

- визнати недійсним електронні торги з реалізації 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця Недоступа Д.М. про передачу майна стягувану ОСОБА_2 у виконавчому провадження № 79138948;

- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 19 червня 2026 року зазначений позов, був залишений без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви.

18 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку (розмір частки відсутній) житлового будинку, що розташований за адресою (адреса відсутня) та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, накладення обтяжень стосовно вказаної частки житлового будинку.

Вимоги мотивує тим, що на його думку на теперішній час існує реальна загроза того, що стягував, оформивши право власності на його частку будинку, може відчужити її на користь третіх осіб (родати подарувати) або передати в іпотеку до ухвалення судом рішення по суті. Вказує на те. що у разі продажу майна третім особам, захист його прав стане неможливим або значно ускладеним, що змусить його звертатись до суду із новими позовами.

Вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову вважаю, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

найменування суду, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Однак в порушення вимог ст. 151 ЦПК України подана ОСОБА_1 до суду заява про забезпечення позову не містить в собі прізвща, ім`я та по батькові заявника, його місце проживання чи перебування, поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серію паспорта, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

Заявник в заяві про забезпечення позову, посилається на загальні статті 149-153 ЦПК України та в прохальній частині просить суд: забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку (розмір частки відсутній) житлового будинку, що розташований за адресою (адреса відсутня) та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, накладення обтяжень стосовно вказаної частки житлового будинку.

Із прохальної частини заяви про забезпечення позову не можливо встановити ні на яку саме частку майна заявник просить суд накласти арешт, а ні саме майно, відносно якого заявник просить суд накласти такий арешт та заборону на вчинення будь яких дій щодо такого майна.

Заявник в заяві про забезпечення позову повинен зазначити, який саме вид забезпечення позову він просить застосувати суд.

Згідно з ч.8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Разом з тим, зазначена заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та обгрунтування необхідності застосування саме такого заходу забезпечення, про застосування якого просить заявник, як це передбачене п.п. 4, 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України.

При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п.6 ч.1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

У порушення вимог п.6 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У заяві про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на частку (розмір частки відсутній) житлового будинку, що розташований за адресою (адреса відсутня) та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, накладення обтяжень стосовно вказаної частки житлового будинку.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту частини третьої статті 150 ЦПК вбачається, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4, 5, 7 ст.151 ЦПК, заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову, ціну позову про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом з цим, зазначена заява не містить відомостей про ціну позову про забезпечення якого просить заявник, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, із заявленими позовними вимогами. Крім того, в заяві відсутні відомості, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того заявник зазначає, що заява про забезпечення позову подана в межах позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця Недоступа Д.М. Суть позову не зазначено.

При цьому до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Недоступа Д.М. та ДП «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними, скасування постанови про передачу майна стягувачу та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Таким чином вбачається відмінний склад сторін у заяві про забезпечення позову та в позовній заяві.

Згідно до ч.10 ст.153 ЦПК суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заява про забезпечення позову не містить даних заявника (адреси проживання, РНОКПП, паспортних даних, засобів зв`язку), конкретного виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник (відсутні як частка будинку так і адреса нерухомого майна), ціни позову про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, що є імперативною нормою ЦПК України, та не містить обгрунтування необхідності застосування конкретного запобіжного заходу, про забезпечення якого просить заявник, з урахуванням положень ч.10 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, повернути заявнику.

Разом з тим, суд роз`яснює заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя : В.О. Прилуцький