Ухвала суду № 137565550, 16.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.06.2026Справа № 554/9793/25 Провадження № 1-кс/554/8126/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Решетилівка Решетилівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, працюючого, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України,

в с т а н о в и л а :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію України», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень Примітки до ст. 368-5 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема «поліцейські».

07.11.2015 ОСОБА_6 прийнятий на службу до Національної поліції України та згідно ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію України» склав присягу на вірність Українському народові.

Починаючи із 07.11.2015 по 24.08.2022 перебував на різних посадах в структурних підрозділах ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 24.08.2022 № 360 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду начальника сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції.

Згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.06.2024 № 311 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 26.03.2025 № 172 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Згідно з положеннями п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 є суб`єктом, на якого поширюється дія та обмеження, встановлені цим Законом .

Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

Перелік інформації, яка зазначається у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Враховуючи зазначене, ОСОБА_6 є суб`єктом декларування та зобов`язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.

Так, ОСОБА_6 , незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно, у період з 19.03.2024 по 16.07.2025, перебуваючи на посадах старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та начальника відділення поліції № 4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, набув активів вартістю у розмірі 15 976 225,00 грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його законні доходи, за наступних обставин.

Усвідомлюючи протиправність таких дій, з метою приховання факту набуття таких активів та бажаючи не бути притягнутим до кримінальної відповідальності за такі дії, ОСОБА_6 вирішив здійснити набуття частини активів шляхом набуття їх у власність іншими фізичними особами за його дорученням, зберігаючи за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Так, ОСОБА_6 , опосередковано, через близьких осіб - матір ОСОБА_8 та вітчима ОСОБА_6 , дійшовши спільної домовленості із останніми, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.03.2024 почав набувати активи, вартість яких більше ніж на ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи.

З цією метою, ОСОБА_6 підшуковував об`єкти рухомого та нерухомого майна, право власності на які оформлювались на інших фізичних осіб за його дорученням, тобто на ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зберігаючи за собою право вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Так, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG.

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 р.в., номер кузова НОМЕР_1 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , 19.03.2024, на виконання спільної домовленості, уклала в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, договір №5341/2024/4386525 від 19.03.2024 із ОСОБА_9 та здійснила придбання автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2013 р.в., з номером кузова НОМЕР_1 , вартість якого складає 709 330,00 грн.

Також, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати квартиру АДРЕСА_3 .

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав вищевказаний об`єкт нерухомості та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , 01.07.2024, на виконання вказівки ОСОБА_6 , уклала у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу, ОСОБА_10 у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Олександра Оксанченка, 34, договір купівлі-продажу НТК 960090 НТК 960091 з зареєстрований в реєстрі під №2017 та придбала у ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_3 , вартість якої складає 1 274 897, 00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль TESLA MODEL S.

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав автомобіль TESLA MODEL S, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 25.04.2024 на виконання спільної домовленості, здійснила придбання транспортного засобу ввезеного з-за кордону у ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП» та 12.07.2024, на підставі ВМД №23UA204080014458U3 від 16.08.2023 та договору купівлі-продажу №01/59999 від 25.04.2024 з ТОВ «КАР ТРЕЙД ГРУП», здійснила реєстрацію в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, автомобіля TESLA MODEL S, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого складає 1 431 700, 00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру АДРЕСА_4 .

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав об`єкт незавершеного будівництва - квартиру АДРЕСА_4 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 20.12.2024, на виконання спільної домовленості, уклала у м. Ужгород Закарпатської області, договір купівлі-продажу майнових прав №134/БДТ з ТОВ «Закарпатська будівельна компанія», в особі Директора Товариства ОСОБА_12 на квартиру АДРЕСА_4 .

Продовжуючи виконувати усну вказівку ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , діючи за дорученням та в інтересах останнього, 28.01.2025, перебуваючи у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, за адресою: кв. АДРЕСА_5 , здійснила реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , вартість якої складає 6 823 584,00 грн.

Одночасно з цим, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати автомобіль LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 .

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав автомобіль LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , 29.01.2025 на виконання спільної домовленості, здійснила придбання транспортного засобу за договором №8555/25/000369 від 09.01.2025 укладеного в суб`єкта господарювання - ТОВ «АВТО-ДВИЖ», в особі ОСОБА_14 та 30.01.2025, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, здійснила реєстрацію в територіальному сервісному центрі МВС № 5341 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, автомобіля LEXUS GX 460, 2016 р.в., номер кузова НОМЕР_2 , вартість якого складає 1 440 280,00 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_6 , вирішив придбати майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру АДРЕСА_6 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021.

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав квартиру АДРЕСА_6 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021 та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір, діями якої керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 06.03.2025, на виконання спільної домовленості, уклала у с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, договір резервування майбутнього об`єкту нерухомості №152/6/В/03/25 з ПП «ЗакарпатІнвестБуд-1», в особі Директора Підприємства ОСОБА_15 на квартиру АДРЕСА_6 , по земельній ділянці за кадастровим номером 2124887403:01:003:0021, вартість якого складає 2 438 000, 00 гривень.

Також, ОСОБА_6 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин вирішив придбати квартиру та паркінг, що розташовані за адресою: АДРЕСА_7 .

З цією метою ОСОБА_6 , підшукав квартиру АДРЕСА_8 , та залучив для подальших дій, спрямованих на набуття права власності, свою матір та вітчима, діями яких керував.

Відтак, за дорученням та в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , шляхом залучення ОСОБА_16 , яка перебувала на території Республіки Польща, придбали у ТОВ «ПХН Колейова» (Limited Liability Company «PKhN Koleyova») із місцезнаходженням у м. Варшава, Республіка Польща (КРС (номер у судовому реєстрі) 0000953069, Регон (номер в реєстрі суб`єктів господарювання) 521257483) право власності на квартиру АДРЕСА_8 , та підземного гаражу, розташованого під будинками по АДРЕСА_9 та 16.07.2025 зареєстрували право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, вартістю 700 000 злотих, що еквівалентно на дату набуття за офіційним курсом НБУ - 8 029 000,00 гривень.

Отже, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що набуття права власності на вищевказані об`єкти рухомого та нерухомого майна було здійснено за його дорученням та в його інтересах, вчиняв дії щодо придбаних активів, тотожні за змістом праву розпорядження, а також здійснював витрати, пов`язані з утриманням активів, поліпшував властивості придбаних активів та підлаштовував умови їх використання під власні потреби, що свідчить про спрямованість умислу направленого на незаконне збагачення та приховання вказаних активів у відповідних розділах декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за звітні 2024-2025 роки за формою, що визначена Національним агентством, з метою створення уявлення про їх фіктивну приналежність іншим особам.

12.03.2025 о 18 годині 39 хвилин, ОСОБА_6 , подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік.

17.03.2026 о 17 годині 31 хвилину, ОСОБА_6 , подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2025 рік.

Перед підписанням щорічної Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік та 2025 рік, ОСОБА_6 ознайомився з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердив їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.

За період з 01.01.2024 по 31.12.2025 загальна сума доходів ОСОБА_6 , правомірно отриманих із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», склала 1 114 719 грн., без урахування витрат на проживання, задоволення інших побутових та соціальних потреб.

Разом із цим, ОСОБА_6 у розділі 12 «Грошові активи» декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний 2024 рік та 2025 рік, зазначив 5000 доларів США, як свої особисті заощадження, які у звітні періоди не змінювалась.

Наявні надходження та активи суб`єкта декларування ОСОБА_6 , свідчать, що суб`єкт декларування з 2016 року та протягом 2016 -2022 років у поданих деклараціях не зазначав інших відомостей про наявність грошових активів, у тому числі готівкових коштів, коштів, розміщених на банківських рахунках, чи інших фінансових активів.

Водночас лише у деклараціях за 2023 - 2025 роки суб`єктом декларування вперше відображено наявність грошових активів, що свідчить про їх формування саме за рахунок доходів цих звітних періодів.

Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний розмір доходів матері та вітчима суб`єкта декларування - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за період з 1998 по 2021 роки становив 586 599,16 гривні; за період з 2022 по 2023 роки сукупно становив 354 472,55 гривні; у 2024 році сукупно становив 3 602 117,73 грн, з них 3 386 000,00 грн дохід від здійснення підприємницької діяльності вітчима; у 2025 році сукупно становив 2 184 141,61 грн, з них 1 646 348,00 грн дохід від здійснення підприємницької діяльності вітчима.

При цьому, видатки та доходи близьких осіб суб`єкта декларування ОСОБА_6 - матері ОСОБА_8 та вітчима ОСОБА_6 за 2022 та 2023 роки не можуть бути враховані як заощадження для набуття об`єктів рухомого та нерухомого майна.

Разом із цим, сума коштів, яка могла бути використана близькими особами суб`єкта декларування ОСОБА_6 - матір`ю ОСОБА_8 та вітчимом ОСОБА_6 для набуття об`єктів рухомого та нерухомого майна, у 2024 році становить 3 783 020 грн., у 2025 році становить 2 387 546,00 грн., та у загальній сумі не може перевищувати 6 170 566,00 грн.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, ОСОБА_6 , здійснив придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна у 2024 та 2025 роках на загальна суму, що становить 22 146 791,00 грн., а різниця між загальною вартістю набутих активів і доходами становить 15 976 225,00 грн, що більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує законні доходи суб`єкта декларування.

15.06.2026 ОСОБА_6 , у зв`язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, тобто у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.

На переконання сторони обвинувачення, підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину є обґрунтованою, підтверджується сукупністю зібраних по матеріалах кримінального провадження доказів.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу слідчий обґрунтовує існуванням встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти встановленим ризикам.

Посилаючись на те, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 здійснив придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна у 2024 та 2025 роках на загальну суму 20 311 157,00 грн, а різниця між загальною вартістю набутих активів і доходами становить 15 976 225,00 грн, що свідчить про значний майновий стан підозрюваного, слідчий вважав можливим визнати ОСОБА_6 заставу, як альтернативу триманню під вартою, у розмірі 4800 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 15974400 грн.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи пред`явлено йому підозру необґрунтованою та безпідставною. Вказав, що своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину не визнає.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри. Зазначав, що майно, набуття якого сторона обвинувачення вважає необґрунтованим, підозрюваному не належить, а будь-які права щодо управління чи розпоряджання ним у нього відсутні. Також указував, що ОСОБА_8 отримала у позику грошові кошти в сумі 100000 доларів США та 270000 євро, що є достатньою сумою коштів для набуття зазначеного майна. Також захисник звернув увагу на те, що в липні 2025 року ОСОБА_6 звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про його допит з метою надання пояснень з приводу предмета розслідування, однак, жодних процесуальних дій для цього не було вжито стороною обвинувачення. Зазначив, що підозрюваний не ухиляється від органів досудового розслідування та суду, має міцні соціальні зв`язки, понад 20 років проходить службу в органах поліції, утримує малолітню дитину та має намір доводити свою непричетність до інкримінованого кримінального правопорушення. З огляду на наведене просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або застави в розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Водночас зазначав, що визначений стороною обвинувачення розмір застави - 15 974 400 грн, є завідомо непомірним, оскільки майно підозрюваного перебуває під арештом.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що пред`явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, не ґрунтується на зібраних по матеріалах кримінального провадження доказах, жодним чином ними не підтверджується, а ризики стороною обвинувачення не доведені.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Встановлено, що 15.06.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, а саме у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 , на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у наданих стороною обвинувачення копіях документів: протоколами за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж №15-09/п-576цт від 10.03.2025, №15-09/п-578цт від 10.03.2025; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; протоколами допиту свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 21.08.2025 та вилученими документами; протоколами огляду від 15.08.2025, 19.08.2025, 20.08.2025, 01.10.2025, 12.09.2025, 30.03.2026; консультацією №40337-25/15-02-1 від 01.09.2025; висновками експертів №СЕ-19/117-25/18332-АВ від 20.08.2025, №СЕ-19/117-26/10200-АВ від 02.06.2026; №СЕ-19/117-26/10199-АВ від 02.06.2026, №12456/3082 від 03.03.2026, №12478/3083 від 03.03.2026; обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність від 21.05.2026.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування, а також матеріали, що були надані стороною захисту (договір приватної позики від 23.05.2025 року, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розписку від 04.01.2025 року, довідку про доходи, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, податкову декларацію платника податку - фізичної особи-підприємця, позовну заяву ОСОБА_6 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення), дійшла висновку про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, є обґрунтованою.

На переконання слідчого судді, викладені у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.368-5 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ст.368-5 КК України.

Отже, слідчий суддя не приймає до уваги посилання сторони захисту на необґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри, як підставу для відмови в задоволенні клопотання слідчого, і приходить до висновку про наявність в кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не є предметом розгляду слідчим суддею на даній стадії кримінального процесу.

Перевіряючи доводи учасників судового провадження щодо наявності ризиків, слідчий суддя виходить з того, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст.368-5 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі значні фінансові спроможності, до чого його може спонукати встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину.

Підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки частина документів, а саме оригінали документів, щодо фактичного придбання встановлених стороною обвинувачення об`єктів нерухомості, перебувають у розпорядженні останнього та не були відшукані під час проведених обшуків, що свідчить про їх приховання від органу досудового розслідування.

Слідчий суддя також дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він дослідив безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

Так, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих працівників структурних підрозділів ГУНП в Полтавській області на учасників кримінального провадження, з метою схиляння їх до відмови від надання показань чи зміни своїх показань на корить підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Крім цього, як убачається зі змісту клопотання слідчого, під час досудового розслідування встановлено обставини, що, на думку сторони обвинувачення, свідчать про залучення інших осіб задля сприяння у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 , зокрема встановлено факт підготовки недостовірних, за твердженнями сторони обвинувачення, документів, задля скасування арешту на вилучене майно, що надавались до Шевченківського районного суду м. Полтави та Полтавського апеляційного суду, зокрема копії розписки щодо позики у громадянина ОСОБА_20 грошових коштів, для скасування накладеного арешту на раніше вилучені у неї під час обшуку за адресою: АДРЕСА_10 , грошові кошти у сумі 64 895 євро, купюрами різних номіналів. Вказані обставини підтверджено під час проведення обшуку квартири, за адресою: АДРЕСА_11 , за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_20 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro max, із номером НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , належний ОСОБА_20 . Під час проведення обшуку у мобільному телефоні виявлено переписку в месенджері «WhatsApp» із абонентом з номером НОМЕР_6 де міститься переслане повідомлення із назвою « ОСОБА_21 » та « ОСОБА_22 », а також повідомлення наступного змісту: «По графику завтра в 14:15 заседание но может сместиться», «скорее всего ОСОБА_25 его наберет со своего мобильного по видео связи». При відкритті файлу «ОСОБА_24.docx». вбачається текст, щодо «сценарію» судового засідання та питань, які будуть задаватись останньому із текстом відповідей, які ОСОБА_20 треба озвучити в суді. Одночасно встановлено, що номером телефону НОМЕР_6 , користується ОСОБА_23 , начальник ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, яка є членом сім`ї підозрюваного - особою, з якою спільно проживає підозрюваний, та не перебуває у шлюбі.

За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, на думку слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду клопотання та не були спростовані стороною захисту.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, враховує також інші обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, наявність місця постійного проживання, на утриманні малолітньої дитини, а також те, що кримінальної відповідальності підозрюваний притягується вперше.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Беручи до уваги сукупність наведених вище фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним відповідних процесуальних обов`язків і не зможе запобігти доведеним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, а також про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним ризикам.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наведені стороною захисту відомості про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому самі по собі не можуть бути підставою для застосування щодо останнього більш м`якого запобіжного заходу. Разом із цим встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть запобігти існуючим ризикам і забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано. За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).

Згідно з положеннями ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стверджує, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого безальтернативного ув`язнення підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що запропонований захисником розмір застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки, виходячи із даних про матеріальне становище останнього, перспектива втрати грошового забезпечення у такому розмірі, у випадку порушення покладених обов`язків, не буде слугувати достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушень, в якому підозрюється ОСОБА_6 , обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення та його роль, зокрема те, що за версією органу досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 здійснив придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна у 2024 та 2025 роках на загальну суму 20 311 157,00 грн, а різниця між загальною вартістю набутих активів і доходами становить 15 976 225,00 грн, а також особу підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що розмір застави у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України (від 66560 грн до 266240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному має бути визначена застава у розмірі, який перевищує передбачений згаданою нормою граничний розмір , втім, який не порушуватиме принцип пропорційності. Слідчий суддя враховує, що визначення застави у розмірі, який завідомо не помірний для сплати підозрюваним фактично не створить для підозрюваного жодної альтернативи, а відтак, тримання під вартою протягом тривалого строку не може бути прийнятним.

Враховуючи наведені відомості про майновий, сімейний та соціальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 3005 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10000640 грн. На думку слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, що стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя вважає за необхідне у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись з Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому злочину; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, який обчислювати з 13 год. 30 хв. 16.06.2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14 серпня 2026 року, 13 год. 30 хв.

Визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3005 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10000640 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 днів, тобто до 14.08.2026 року, такі обов?язки: 1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатись з Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому злочину; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув?язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув?язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов?язаний виконувати покладені на нього обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, та командира військової частини НОМЕР_7 - в частині поміщення до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23).

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 19 червня 2026 року о 15 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1