Вирок № 137564371, 18.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/20/22

Провадження № 1-кп/292/10/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021060000000393 від 04.09.2021 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та жителя

АДРЕСА_1 , громадянина

України, розлученого, працюючого водієм на ТОВ "САНСАН"

у м. Миколаїв, з професійно-технічною освітою, військовозобов"язаного,

пільг, інвалідності не має, раніше не судимого

-за ч.2 ст.286 КК України

З участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9

У С Т А Н О В И В :

04 вересня2021 року, близько 04 години 00 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автобусом "Neoplan N316", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомир, при цьому перевозив пасажирів за маршрутом "Ченстохова (Польша) - Маріуполь".

Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом по 177 км +300 м автошляху, поблизу с. Стрибіж Пулинської ОТГ Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_4 в порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки і її змін, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об"єктивно спроможний був виявити з робочого місця водія, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції до сідлового тягача DAF, р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом LONR, р/н НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_10 , рухаючись попереду в попутному напрямку, в результаті чого керований обвинуваченим транспортний засіб скоїв зіткнення із задньою частиною вказаного напівпричепа. Після зіткнення транспортних засобів відбулося загорання автобуса "Neoplan N316", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса "Neoplan N316" ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому обох нижніх стегнових кісток в нижніх третинах; переломів 3-5 ребер; перелому дужок 7 шийного хребця та неповного розриву між 7 шийним та 1 грудних хребцем; кістки черепа з множинними переломами в лобній кістці, в правій скроневій та тім"яній кістках; дані тілесні ушкодження в своїй сукупності складають тупу поєднану травму тіла, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням смерті.

Також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса "Neoplan N316" ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; синця на обличчі, струсу головного мозку; травм обох верхніх кінцівок; рваних ран на обох верхніх кінцівках; травм нижньої кінцівки; перелому правої великогомілкової кістки; дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров"я.

Порушення водієм ОСОБА_4 при керуванні ним транспортним засобом вимог пунктів 2.3.б), 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306, знаходиться у прямому причинному зв"язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Необережні дії ОСОБА_4 , які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого ОСОБА_11 та спричинило потерпілому ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та дав суду показання про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди він на протязі близько шести місяців працював водієм автобуса по перевезенню пасажирів на фірмі "СанСан Буд" у м. Миколаєві. 04.09.2021 він та його напарник ОСОБА_11 перебували у рейсі на автобусі, який належить даній фірмі. Повертаючись на вказаному транспортному засобі з Польщі до м. Маріуполь, спільно з пасажирами, потрапили в аварію, його напарник загинув. За узгодженим порядком, кожен з водіїв керував автобусом не більше 4-х годин. Безпосередньо перед ДТП він керував автобусом до м. Рівне, після чого за кермо автобуса сів напарник ОСОБА_11 . В момент ДТП за дорожньою обстановкою він не спостерігав, розташовувався на сидінні позаду за місцем водія, який керував транспортним засобом, та заснув. Прокинувся від удару. Автобус в цей час знаходився посередині проїзджої частини та загорівся. Пасажири залишали салон автобуса через вікна. Після того як автобус згорів, попереду нього виявили тіло напарника. Також попереду автобуса знаходилась фура з легковими автомобілями. Визнавав, що проявив неуважність, оскільки не стежив як здійснював рух автобусом його напарник.

Захисник обвинуваченого у своїй промові зазначив, що стороною обвинувачення не доведено безумовно вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому просив виправдати обвинуваченого за пред"явленим йому обвинуваченням.

Цивільний позов, заявлений у кримінальному провадженні просив залишити без розгляду, у зв"язку з неодноразовою неявкою до суду без поважних причин цивільних позивачів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його винуватість підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які безпосередньо досліджено в судовому засіданні, та які в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Як показав у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 , 01.09.2021 його батько ОСОБА_11 вирушив у міжнародний автобусний рейс спільно з напарником-водієм ОСОБА_4 . Перебуваючи у рейсі, батько по телефону спілкувався зі своєю дружиною, якій розповідав, що ОСОБА_4 не має будь-якого досвіду роботи у закордонних перевезеннях. Про те , що сталася дана дорожньо-транспортна пригода, дізнався від своєї матері вранці. На той час він перебував у м. Києві та відразу виїхав на місце події, де побачив обгорілий автобус і дізнався, що тіло його батька відвезли до моргу. На місці події бачив ОСОБА_4 , який повідомив, що він був за кермом і під час здійснення невдалого маневру сталася ДТП.

Потерпілий ОСОБА_12 упродовж усього періоду судового провадження повідомлявся про дату, час і місце розгляду справидоступними засобами зв`язку, однак в судові засідання не з`являвся.

У зв"язку з чим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 325 КПК України, судовий розгляд проводився без участі потерпілого ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_13 суду показав про те, що 04.09.2021 він та інший водій ОСОБА_10 на автомобілях марки DAF, кожен окремо, перевозили легкові автомобілі із Словаччини до м. Київ. Під час руху по трасі в напрямку м. Київ вони зупинили свої транспортні засоби на паркінгу для відпочинку та згодом продовжили рух. Він здійснював рух першим, а ОСОБА_10 за його автомобілем. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що трапилася ДТП. Він змінив напрямок руху та прибув на місце події. Дана ДТП сталася на відстані близько 200 метрів від закінчення смуги для розгону, з якої виїжджав на автомобілі ОСОБА_10 . Автомобіль ДАФ, яким керував ОСОБА_10 у складі з причепом, перебували у технічно справному стані, належно обладнані габаритами знизу, ліхтарями, підсвіткою номерних знаків та червоними ліхтарями у верхній частині. Проїжджа частина на момент ДТП була без вибоїн та дефектів, пряма в плані, мала по дві смуги руху в кожному напрямку, погодні умови - опадів та туману не було. В місці, де сталася подія, проїжджа частина не освітлювалась. На момент ДТП він перебував попереду автомобіля, керованого ОСОБА_10 на відстані 500-700 метрів та в дзеркало заднього виду бачив його транспортний засіб. Коли прибув на місце події, автомобіль ДАФ, яким керував ОСОБА_10 , був на узбіччі дороги, а автобус знаходився на проїжджій частині дороги, передня частина автобуса палала. На місці події бачив водія автобуса, який шукав свого напарника. Коли вогонь знешкодили, він побачив на проїжджій частині обгоріле тіло людини.

Свідок ОСОБА_14 суду показала про те, що на момент даної ДТП була директором компанії "СанСан", в якій працював ОСОБА_4 . На місці події вона не була, тому про обставини дорожньо-транспортної пригоди їй нічого не відомо. ОСОБА_4 працював водієм автобуса у товаристві "СанСан" не тривалий час. Автобус, який потрапив у ДТП, належав товариству. На момент події автобус перебував у технічно справному стані, оскільки перед кожним виходом в рейс проводиться перевірка автобуса на предмет технічного стану. ОСОБА_4 хороший працівник, належним чином виконує свої обов`язки.

Свідок ОСОБА_15 суду показав про те, що проводив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Пам`ятає, що ДТП трапилась на автодорозі «Київ-Чоп». За обставинами цієї дорожньо-транспортної пригоди, автобус під керуванням водія ОСОБА_4 під час руху у правій смузі руху у напрямку м. Київ, допустив наїзд на автопоїзд, завантажений легковими автомобілями, внаслідок чого відбулося загоряння автобуса. Інший водій автобуса загинув, пасажири автобуса отримали тілесні ушкодження. На стадії досудового розслідування ОСОБА_4 показів не надавав, у зв`язку з чим слідчий експеримент з останнім не проводився. Після завершення досудового розслідування, за ініціативою сторони захисту надав захиснику та обвинуваченому матеріали досудового розслідування у сканованому вигляді, захиснику відправив Новою поштою заповнений та підписаний протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувальний акт було вручено шляхом сканування. Поштовим відправленням отримано розписки від обвинуваченого та захисника.

Свідок ОСОБА_16 суду показав про те, що у вересні 2021 року працював слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Житомирській області. Перебуваючи в один із днів на чергуванні, близько 4-ї години ранку від чергового дізнався про ДТП із загиблим. На місці події було виявлено автобус, сідловий тягач із звантаженими легковими автомобілями. В ході з"ясування обставин, хлопець з тілесними ушкодженнями повідомив, що він є водієм вказаного автобуса. Під час проведення слідчих дій були присутніми водій автобуса та водій сідлового тягача, які у протоколі огляду місця події по завершенню цієї слідчої дії, поставили власні підписи. Молодий чоловік назвав своє прізвище - « ОСОБА_17 » та повідомив, що він в момент ДТП був за кермом автобуса. По дорозі до обласного ГУНП ОСОБА_17 розповідав, що здійснював рух прямо коли побачив попереду автовоз, який виїжджав із заїзного карману. Однак, зважаючи на слідову інформацію, це було малоймовірно. Загиблий чоловік на місці події знаходився з правого боку попереду автобуса. За словами ОСОБА_17 , його напарник до моменту ДТП знаходився з правого боку на передньому сидінні в салоні автобуса. Про те, що на момент ДТП за кермом автобуса був не ОСОБА_17 , а інший водій, ніхто з присутніх не повідомляв. Постанову про призначення судово-медичної експертизи відносно загиблого оформив на місці події, після того як в телефонному режимі переконався, що колегами внесено відомості до ЄРДР про зареєстроване кримінальне провадження. Бланк постанови у нього був із собою, частину відомостей у ній він заповнював рукописним текстом. У протоколі ОМП він зазначив ОСОБА_17 , як водія, який керував автобусом на момент ДТП, оскільки про це заявляв сам ОСОБА_17 та цю розмову чули пасажири, однак ніхто з них не заперечував вказаного факту.

Свідок ОСОБА_18 суду показала про те, що 04.09.2021 близько 01 години на автостанції у місті Рівне вона сіла до салону автобусу, з наміром їхати до м. Вінниці. Коли зайшла до салону автобуса там було два водії, розраховувалась за квиток з водієм, старшим за віком, який сидів на сидінні збоку від водія, що був за кермом автобуса. За кермом автобуса був молодший за віком водій, якого вона впізнала як обвинуваченого. На момент коли автобус розпочав рух, за кермом автобуса продовжував перебувати цей же водій. Вона зайняла одне із пасажирських сидінь та задрімала, однак через деякий час прокинулась від удару та побачила як автобус почав горіти. Пасажир автобуса, який сидів поруч з нею, вибив скло і такий чином вона вибралась з автобуса. Автобус дуже швидко згорів повністю. На місці події вона бачила обгоріле тіло та зрозуміла, що воно належить водію, з яким вона розраховувалась за проїзд та який у м. Рівне сидів поруч з водієм, що керував автобусом. Автобус було пошкоджено від удару з правої сторони саме у тому місці, де було обгоріле тіло.

Окрім показань потерпілого та свідків, в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стороною обвинувачення надано письмові докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з ілюстративнoю таблицею до нього та схема до протоколу огляду місця ДТП від 04.09.2021, згідно яких було зафіксовано дорожньо-транспортну пригоду, що сталася на 177 км+300 м автодороги Київ - Чоп в напрямку до м. Житомир, поблизу с. Стрибіж Житомирської області. На момент огляду було похмуро, без опадів, температура повітря складала 14 градусів тепла. Ділянка дороги в місці ДТП пряма в плані, горизонтального повздовжнього профілю, асфальтобетонного покриття, яке на момент ДТП було сухим та чистим. Дефектів проїжджої частини в місці ДТП не виявлено. Дорожнє покриття має загальну ширину 7,4 м, по дві смуги руху в кожному напрямку. В місці ДТП наявна дорожня розмітка 1.2., 1.5., 1.7. та дорожні знаки 5.21.1., 5.59 ПДР. До проїжджої частини в напрямку руху транспортних засобів, які потрапили в ДТП, прилягає узбіччя з правого боку, а за ним лісопосадка. Ліворуч від місця ДТП знаходиться металевий колесовідбійник. Освітлення в місці ДТП відсутнє. В місці ДТП знаходився сідловий тягач DAF FT CF, р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом LONR р.н. НОМЕР_3 . Напівпричеп містив в задній частині пошкодження блок-фари, захисного пристрою, металевої платформи, на якій знаходилися легкові автомобілі марки «КІА» в кількості 5 одиниць, які мали механічні пошкодження. Автобус Neoplan, р.н. НОМЕР_1 мав сліди горіння по всій площині транспортного засобу та деформацію передньої частини каркасу (облицювання та рами). На проїзній частині зафіксовані сліди гальмування автобуса Neoplan загальною довжиною 60,3 м. Крім того, на проїзній частині зафіксовано розташування розливу технічних рідин, зчоси, осипи скла та пластика, забоїни, подряпини, сліди тертя та горіння, розмірні характеристики та параметри розташування яких відносно елементів проїжджої частини зафіксовані у схемі до протоколу ОМП, а також труп ОСОБА_11 . Згідно протоколу водієм автобуса зазначений ОСОБА_4 . Протокол підписано учасниками без зауважень та доповнень.

Висновок експерта № 879 від 07.10.2021, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: переломи обох нижніх стегнових кісток в нижніх третинах; переломи 3-5 ребер; перелом дужок 7 шийного хребця та неповного розриву між 7 шийним та 1 грудним хребцем; кістки черепа з множинними переломами в лобній кістці, в правій скроневій та тім"яній кістках. Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності складають тупу поєднану травму тіла, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, тобто знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням смерті, виникла від дії тупого (их) предмета (ів) зі значною силою прикладення (силою, необхідною для їх утворення), не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак, дозволяючий ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню. Характер вищеописаних тілесних ушкоджень, а також обставини справи, дозволяють вважати, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в результаті контактів з внутрішніми виступаючими частинами транспортного засобу, в якому був виявлений постраждалий. Точний час виникнення тілесних ушкоджень встановити не представляється можливим за рахунок обвуглення тіла. Також під час дослідження були виявлені множинні ознаки дії високих температур у вигляді розтріскувань, обвуглень та руйнування тканин та органів, що за своїми характеристиками посмертні. Смерть ОСОБА_11 настала в результаті тупої поєднаної травми тіла, що супроводжувалась множинними переломами кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів. Ускладнення визначити не представляється можливим за рахунок обвуглення тіла. При судово-токсикологічній експертизі крові із трупа ОСОБА_11 етиловий спирт не виявлений.

Копія дорожнього листа № 000434 автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 в міжнародному сполученні Миколаїв-Устилуг-Ченстохова, водії: ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . Водії за станом здоров"я до керування допущені. Виїзд дозволений. Інструктаж з безпеки руху проведено - 01.09.2021. Виїзд з автогосподарства 01.09.2021 о 08:30 год, повернення до автогосподарства 04.09.2021 о 15:00 год. Відомості відправлення пасажирів №65990324000008/о від 01.09.2021. Рейс: ОСОБА_19 . Відправлення: 03.09.2021 0 09:00 год. Перевізник: ТОВ "САНСАН". Пасажири без пересадки: 10 людей. Міжнародний канал продажу - BUSFOR - 6 людей .

Відомість відправлення пасажирів, в якій містяться контактні дані (не всіх) пасажирів автобуса Neoplan, р.н. НОМЕР_1 .

Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 та копію посвідчення водія ОСОБА_10 .

Постанова про визнання об"єктів, вилучених під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, речовими доказами від 04.09.2021, а саме - автобуса "Neoplan, р.н. НОМЕР_1 та автовоза у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 . Постанова про визнання об"єктів речовими доказами від 04.09.2021, а саме - електролампи з автобуса "Neoplan", р.н. НОМЕР_1 та автовоза у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 .

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 від 04.09.2021.

Копія лікарського свідоцтва про смерть № 2361 від 04.09.2021, згідно якого зафіксовано факт смерті ОСОБА_11 04.09.2021 в результаті травми, отриманої при зіткненні автобуса та вантажного автомобіля. Причина смерті: тупа поєднана травма тіла.

Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 з ілюстрованою таблицею до нього від 04.09.2021, згідно якого ОСОБА_10 на місцевості розповів та показав, де та за яких обставин 04.09.2021 за участю його автовоза у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 та автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода. За даними слідчого експерименту, з моменту початку перестроювання зі смуги розгону з праву смугу руху по напрямку до м. Житомира до моменту завершення маневру свідок ОСОБА_10 подолав відстань 26,7 м за середній час 7,46 сек. У подальшому останній рухався по правій смузі руху зі швидкістю 50 км/год та подолав відстань 117,3 м до місця зіткнення. В момент перестроювання зі смуги розгону в праву смугу руху автобус знаходився на відстані понад 100 м від задньої частини напівпричепа. Зіткнення відбулося в правій смузі руху по напрямку до м. Житомира на відстані 1,75 м від лінії 1,5 ПДР.

Висновок судової експертизи технічного стану № СЕ-19/106-21/9111-ІТ від 11.10.2021 з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого на момент ДТП гальмівна система, рульове керування, ходова частина та зовнішнє світлове обладнання автопоїзда у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 знаходилися в технічно працездатному стані. Визначити в якому технічному стані знаходились зовнішні світлові прилади автопоїзда у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 на момент ДТП не виявилось можливим. В процесі дослідження технічного стану гальмівної системи, рульового керування і ходової частини автопоїзда у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв"язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної події .

Висновок судової експертизи технічного стану № СЕ-19/106-21/9110-ІТ від 11.10.2021 з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого на момент огляду гальмівна система, рульове керування, ходова частина, зовнішнє світлове обладнання автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 знаходились в технічно непрацездатному стані (стан повної відмови), визначити в якому технічному стані знаходились гальмівна система, рульове керування, ходова частина, зовнішнє світлове обладнання автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 на момент ДТП не виявилось можливим, внаслідок знищення термічною дією відкритого полум"я багатьох вузлів та деталей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини та зовнішнього світлового обладнання.

Висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/106-21/9105-ІТ від 21.10.2021 з ілюстративою таблицею до нього, згідно якого з технічної точки зору, місце зіткнення транспортних засобів розташоване на проїзній частині в поперечному напрямі в правій смузі руху в напрямку до м. Житомир та в повздовжньому напрямі в безпосередній близькості перед утворення зчосів (позначені на схемі під № 2), які розпочинаються на відстані 5.1 м від лівого краю проїзної частини та на відстані 301.8 м від дорожнього знаку "177". При зовнішньому огляді автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 визначена наявність слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру, сконцентровані в його передній частині і виражені слідами згинів, тертя, вдавлювання, розривів металу (детально в дослідницькій частині). При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили, що утворили вищевказані сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру був спрямований спереду назад відносно повздовжньої вісі автобуса. Сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру мають єдиний механізм утворення, і виходячи з обставин пригоди, могли утворитися в процесі контакту наданого на дослідження автобуса з напівпричепом "LONR", р/н НОМЕР_3 . При зовнішньому огляді автопоїзда у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 (кабіна автомобіля пофарбована багатокомпонентним барвником із зовнішнім шаром білого кольору, рама напівпричепа пофарбована багатокомпонентним барвником із зовнішнім шаром синього кольору), визначена наявність слідів і пошкоджень ударно-динамічного характеру, які сконцентровані в задній частині напівпричепа та на вантажі, що знаходився на вантажній платформі (автомобілі KIA Spotage без р/н) і виражені слідами згинів, тертя, вдавлювання, металу (детально в дослідницькій частині). При цьому загальний напрямок слідоутворюючої сили, що утворили вищевказані сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру був спрямований ззаду наперед відносно поздовжньої вісі напівпричепа. Сліди та пошкодження ударно-динамічного характеру мають єдиний механізм утворення, і виходячи з обставин пригоди, могли утворитися в процесі контакту наданого на дослідження напівпричепа з автобусом "Neoplan", р/н НОМЕР_1 . Первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою частиною автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 (передній зчіпний пристрій, панель передка, права стійка панелі даху) з задньою частиною напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 (задня частина нижньої платформи, задня права стійка, задня частина верхньої платформи). В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 та напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 визначається рівним близько 0±5° при загальному русі транспортних засобів в попутному напрямку.

Повідомлення Житомирського обласного центру з гідрометеорології № 996-03-16/1-788 від 11.09.2021, згідно якого 04 вересня 2021 року о 03 год 00 хв та 06 год 00 хв, дані якої є репрезентативними для всього Житомирського району Житомирської області, в тому числі для 177 км + 300 м а/д Київ-Чоп поблизу села Стрибіж Житомирського району, погодні умови були такими: 03 год. 00 хв. - хмарно з проясненнями; - вітер західний, середня швидкість 1 м/с, максимальна 7 м/с; - температура повітря становила 13.0°; - відносна вологість повітря 78 % ; - метеорологічна дальність видимості становила 10 км. 06 год. 00 хв. - хмарно з проясненнями; - вітер західний, середня швидкість 1 м/с, максимальна 3 м/с; - температура повітря становила 11.5°; - відносна вологість повітря 89 % ; - метеорологічна дальність видимості становила 10 км. У зазначений час опади та інші атмосферні явища не відмічались.

Протокол огляду місця події з ілюстрованою таблицею до нього від 06 вересня 2021 року, згідно якого оглянуто автопоїзд у складі вантажівки "DAF", р/н НОМЕР_2 з причіпом "LONR", р/н НОМЕР_3 , на якому навантажений вантаж у вигляді автомобілів марки KIA Sportage, чотири з яких білого кольору та два сірого кольору. Один автомобіль KIA Sportage білого кольору не має механічних пошкоджень, бензобак даного автомобіля без пошкоджень. П"ять автомобілів KIA Sportage мають механічні пошкодження кузова, бензобаки даних автомобілів не ушкоджені та будь-які розливи механічного пального відсутні.

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9284-ІТ від 24.09.2023, згідно якого нитка накалювання представленої на дослідження передньої правої лампи освітлення автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 в момент руйнування перебувала в холодному стані (світло не випромінювала).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9279-ІТ від 23.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання лампи габаритного вогню з заднього лівого блок-ліхтаря напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 перебувала в розжареному стані (випромінювала світло).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9283-ІТ від 24.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання лампи освітлення номерного знаку напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 перебувала в розжареному стані (випромінювала світло).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9277-ІТ від 16.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання правої лампи габаритного вогню із заднього правого блок-ліхтаря напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 перебувала в розжареному стані (випромінювала світло).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9276-ІТ від 15.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання правої лампи заднього ходу напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 перебувала в холодному стані (світло не випромінювала).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9278-ІТ від 23.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання правої лампи показника повороту напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 , перебувала в холодному стані (світло не випромінювала).

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9281-ІТ від 23.09.2021, згідно якого на момент ДТП спіраль нитки розжарювання лівої лампи габаритного вогню (окремо встановленої) напівпричепа "LONR", р/н НОМЕР_3 перебувала в розжареному стані (випромінювала світло).

Протокол проведення слідчого експерименту та схема до протоколу слідчого експерименту з ілюстративною таблицею до нього від 21.09.2021, згідно якого на 177 км+300 м а/д Київ-Чоп поблизу с. Стрибіж Пулинської ОТГ Житомирського району, з автовозом у складі вантажівки DAF р/н НОМЕР_4 з причепом "LONR", р/н НОМЕР_5 завантаженим авто, було розміщено в крайній правій смузі руху в напрямку м. Київ на відстані 0,7 м від лінії 1.5 ПДР, яка розділяє попутні смуги руху з увімкненими зовнішньо світловими приладами, встановлено видимість останнього в світлі фар автобуса, схожого на той, яким пересувався ОСОБА_4 на момент ДТП, проведенимим замірами встановлено видимість габаритних вогнів автовоза з увімкненим ближнім світлом фар автобуса становить 358,5 м, а з увімкненим дальнім світлом фар становить 358,5 м. В подальшому проведеними замірами встановлено, що видимість контурів (силуету) автовоза з увімкненим ближнім світлом фар автобуса становить 358,5 м, а з увімкненим дальнім світлом фар становить 358,5 м. З робочого місця водія автобуса "Neoplan" було проведено вимірювання відстані видимості елементів дороги (тобто максимальної відстані від передньої частини транспортного засобу, на якій з місця водія чітко розпізнаються межі елементів проїзної частини, що дає змогу водієві орієнтуватись під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості руху та здійснення безпечного маневру), із увімкненим двигуном на середніх обертах, з одним пасажиром, завантаженого так як і на момент ДТП, яка складає 58,2 м при увімкненому ближньому світлі фар, складає 90,2 м при увімкненому дальному світлі фар.

Протокол огляду відеозапису розмови водія ОСОБА_4 від 22 вересня 2021 року та постанова про визнання об"єктів речовими доказами від 22 вересня 2021 року, в ході якого було оглянуто "CD-R"-диск, який наданий директором ООО "Глобал Логистик ЛТД" ОСОБА_20 (з місця ДТП, яка сталася 04.09.2021 близько 04 год на 177 км +300 м автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Стрибіж Пулинської ОТГ Житомирської області), на якому наявний відеозапис з камери мобільного телефону від 04.09.2021 з назвою: відеозаписи під назвою: "зізнання водія автобуса", "зізнання водія автобуса-копія" та папка з назвою "резерв", який визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060000000393 від 04.09.2021.

Постанова про визнання об"єктів речовими доказами від 04.09.2021, а саме - електронного носія "CD-R", на якому наявні відеозаписи з назвою: "зізнання водія автобуса", "зізнання водія автобуса-копія" та папка з назвою "резерв".

Висновок судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9826-ІТ від 22.10.2021, згідно якого в умовах даної пригоди, при заданих вихідних даних, безпечна швидкість руху автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 , за видимістю елементів проїзної частини при увімкненому ближньому світлі фар, визначається рівною не більше 72.3 км/год. Безпечна швидкість руху автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 , за видимістю елементів проїзної частини при увімкненому дальному світлі фар, визначається рівною не більше 93.9 км/год. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданих вихідних даних, технічна можливість водію автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 уникнути зіткнення з автопоїздом у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричепом "LONR", р/н НОМЕР_3 , що рухався попереду по тій самій смузі, полягала лише в чіткому виконанні вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водієві автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, зміст якого викладено у дослідницькій частині. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, при заданих вихідних даних, дії водія автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідали вищезазначеним вимогам Правил дорожнього руху України. При заданому комплексі вихідних даних питання про відповідність дій водія автопоїзда у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричепом "LONR", р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_10 технічним вимогам ПДР України не потребує спеціальних технічних пізнань з області судової автотехніки та може бути вирішено органами слідства чи суду самостійно на основі юридичного аналізу всіх зібраних у справі матеріалів. В умовах місця пригоди, при заданих вихідних даних, з технічної точки зору, в наведеній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, в причинному зв"язку з створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП знаходиться невідповідність дій водія автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 технічним вимогам п.13.1. Правил дорожнього руху України .

Копія заяви ТОВ "САНСАН" від ОСОБА_4 про прийняття його на роботу водієм автотранспортних засобів з 01.09.2021.

Копія медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видана КНП "Очаківська центральна районна лікарня" від 12.10.2020, дійсна до 12.10.2021.

Копія наказу про прийняття на роботу № 18 від 31.08.2021 ТОВ "САНСАН", згідно якого ОСОБА_4 прийнято на посаду водієм автотранспортних засобів з 01.09.2021 з посадовим окладом 6500 грн на місяць.

Копія наказу про направлення у відрядження ТОВ "САНСАН" № 15-В від 31.08.2021, згідно якого водіїв автотранспортних засобів ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_21 відряджено у службове відрядження. Строк відрядження з 01 по 04 вересня 2021 року.

Копія відомостей відправлення пасажирів від 30.09.2021, рейс 8, Ченстохова-Маріуполь. Дата рейсу - 03.09.2021. відправлення о 09:00 год. Перевізник - 376 ТОВ "САНСАН". Пасажирів - 28.

Висновок судово-медичної експертизи № 1862 від 25.11.2021, згідно якого у ОСОБА_12 виявлено тупу поєднану травму у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: синця на обличчі (без зазначення точної форми, розмірів, морфологічних особливостей), струсу головного мозку; травми обох верхніх кінцівок: рвані рани на обох верхніх кінцівках (без зазначення точної форми, розмірів, морфологічних особливостей); травми правої нижньої кінцівки: перелому правої великогомілкової кістки. Вищевказана травма могла утворитися від дії тупих твердих предметів, не виключено в термін та за обставин, вказаних в описовій частині постанови про призначення судово-медичної експертизи, представлених медичних документах, відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до тривалого розладу здоров"я. Встановлений діагноз: "Забій головного мозку І-ІІ ст. Субарахноїдальний крововилив (наявність крові під м"якою мозковою оболонкою)", оцінити за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не представляється можливим, оскільки не підтверджений додатковими інструментальними методами дослідження.

Рапорт головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Житомирській міській територіальній громаді Житомирського РУ ГУ ДСНС України у Житомирській області ОСОБА_22 , згідно якого вбачається, що 04.09.2021 о 03 год. 38 хв. на території Пулинської територіальної громади на 177 кілометрі траси Київ-Чоп відбулося загоряння автобуса марки "Neoplan" внаслідок ДТП. Відповідно до постанови КМ України від 26.12.2003 № 2030 дана подія, як пожежа, обліку не підлягає.

Висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2795/21-25 від 21.12.2021, згідно якого допустима швидкість руху автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , по умовах видимості елементів проїзної частини дороги при увімкненому ближньому світлі складає 72,3 км/год та при увімкненому дальному світлі фар складає 94,0 км/год. В даній дорожній обстановці, згідно заданих вихідних даних, зазначених в постанові про призначення експертизи, водій автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 , в усіх варіантах виникнення небезпеки мав технічну можливість уникнути зіткнення з автовозом у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричепом "LONR", р/н НОМЕР_3 , шляхом застосування термінового гальмування. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.3., 13.1. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору та згідно наведених розрахунків в питанні № 2, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність технічним вимогам вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України. Регламентуючи та оцінюючи дії водія автовоза у складі сідлового тягача "DAF", р/н НОМЕР_2 з напівпричепом "LONR", р/н НОМЕР_3 ОСОБА_10 , з точки зору забезпечення безпеки руху в даній дорожній обстановці, слід зазначити, що з технічної точки зору Правилами дорожнього руху в такому випадку, коли інший транспортний засіб наближається ззаду, односторонніми діями водія переднього транспортного засобу не забезпечуються умови невиникнення зіткнення з цим транспортним засобом. Більше того, Правилами дорожнього руху для такої дорожньої обстановки не передбачені вимоги, які б регламентували дії водія переднього транспортного засобу. З технічної точки зору та згідно проведеного дослідження причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в наведених умовах дорожнього руху, слід вважати невідповідність дій водія автобуса "Neoplan", р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 , які суперечили технічним вимогам пунктів 12.3., 13.1. Правил дорожнього руху України.

Аналізуючи усі зібрані та досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вказані докази підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним даного кримінального правопорушення.

Так, показання потерпілого та свідків, які були допитані безпосередньо у судовому засіданні щодо обставин, які їм були відомі, та подій, очевидцями яких вони були, є послідовними й такими, що не містять істотних суперечностей, узгоджуються між собою та з висновками експертиз і іншими доказами, й підстав не довіряти їм, суд не вбачає. Мотивів для обмови потерпілим і свідками обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до вимог КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд вважає, що докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого, є належними та допустимими, отриманими у рамках закону.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2023 року у справі № 165/93/22 зауважив, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_17 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).

Отже, зазначені письмові докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки такі отримані в порядку, передбаченому КПК України, відповідають вимогам вказаного процесуального закону, містять в собі докладний опис проведених досліджень та зроблені за їх результами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, що сприймалися безпосередньо та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження і в силу ст. 85 КПК України, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто у повній мірі відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні дані, що містяться у досліджених судом доказах узгоджуються між собою, з показаннями свідків, протоколами проведення слідчих дій, експертиз та іншими доказами, зібраними в ході досудового слідства та під час судового розгляду.

В пункті 19 частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", зазначається, що згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням ґарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Так, у судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази сторони обвинувачення отримано незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, чи неуповноваженою на це особою, чи органом та чи з іншими порушеннями, перебаченими процесуальним законом.

Оцінивши досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору їх достатності та взаємозв"язку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 та спричинило потерпілому ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Невизнання винуватості обвинуваченим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, суд розцінює як спосіб захисту від пред"явленого обвинувачення.

Захисник обвинуваченого вважає неналежними та недопустимими, зібрані досудовим слідством в порушення вимог ст. 290 КПК України докази, а саме:

- усі докази, оскільки стороні захисту не відкрито належним чином матеріали досудового розслідування;

- окрім того, відеозапис, здійснений представником цивільного позивача на місці події розмови водія ОСОБА_4 не може бути визнаний судом допустимим доказом, оскільки його отримано з порушенням вимог КПК;

- протокол огляду місця події, додаток до протоколу, схема ДТП, які виготовлені слідчим з порушенням вимог КПК;

- висновки експертиз технічного стану транспортних засобів, висновок СМЕ - огляду трупа, містять неповноту та не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому у ч. 1 ст. 87 КПК України зазначається, що обов`язковою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, ґарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отримання доказів завжди зумовлене вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання. Із системного аналізу норм кримінального процесуального закону вбачається, що вчинення з цією метою стороною обвинувачення діянь, які істотно порушують права та основоположні свободи людини, має наслідком визнання отриманих у такий неправомірний спосіб доказів недопустимими.

Проаналізувавши докази на предмет їх належності та допустимості, а саме: висновки судової експертизи технічного стану транспортних засобів, транспортно-трасологічної експертизи, судових інженерно-транспортних експертиз, судово-медичної експертизи огляду трупа, відеозапис, здійснений представником цивільного позивача на місці події розмови водія ОСОБА_4 , протокол огляду місця події, додаток до протоколу, схему ДТП, суд дійшов наступного висновку.

У ході судового розгляду судом встановлено, що у протоколі надання доступу до матеріалів досудового розслідування наявні підписи ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_6 про ознайомлення з матеріалами справи, що підтвердили вищезгадані особи в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Отже, суд вважає неспроможними твердження сторони захисту про те, що на стадії досудового розслідування стороні захисту належним чином не відкрито матеріали досудового розслідування.

Судом також не встановлено та стороною захисту не доведено, що досліджені судом докази: висновки експертиз, протокол відеозапису, здійснений представником цивільного позивача на місці події розмови водія ОСОБА_4 , протокол огляду місця події, додаток до протоколу, схему ДТП, про недопустимість яких заявляє сторона захисту, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, суд не знаходить підстав визнавати зібрані на досудовому розслідуванні та досліджені в судовому засіданні вищезгадані письмові докази такими, що не відповідають вимогам Закону, а отже доводи захисника вважає необґрунтованими.

Також у судовому засіданні були ретельно перевірені доводи захисника та обвинуваченого про необґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 органом досудового розслідування у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та визнано такими, що не відповідають дійсності, оскільки повністю спростовуються сукупністю зібраних під час досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду цього кримінального провадження вищенаведених доказів.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.

Принцип гуманізму у кримінальному праві - це не лише гуманне ставлення до особи, яка вчинила злочин, але і в першу чергу до потерпілого і до встановлених суспільством непорушних правил суспільних відносин. Тому при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного злочину, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, та взяти до уваги інтереси потерпілих, які зазнали шкоди.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.

Згідно з положеннями пунктів 20 та 21 постанови Пленуму Верховного Суду 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Крім того, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v.Ukraine, Tammer v.Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд, при призначенні покарання ОСОБА_4 враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, згідно з ч. 3 ст. 25 КК України є необережним, характер допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 та спричинило потерпілому ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження, та те, що причиною ДТП є виключно поведінка обвинуваченого, особу обвинуваченого, який має на вихованні двоє дітей, не судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи позитивно, ставлення обвинуваченого до вчиненого - не визнав вину, не відшкодував майнову та моральну шкоду, переклав вину на загиблого напарника, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, позицію потерпілого ОСОБА_8 , який наполягає на призначенні суворого покарання та вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , останній має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства, його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Разом з тим, суд зазначає, що висновок органу пробації не має для суду наперед встановленої сили, оскільки досудова доповідь органу пробації складається лише з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, а у кожному кримінальному провадженні така інформація повинна враховуватися з іншими обставинами, які досліджуються у повному обсязі.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, що вимагають від водія, який виявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки і її змін, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об"єктивно спроможний був виявити з робочого місця водія, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції до сідлового тягача DAF, р/н НОМЕР_2 з напівпричіпом LONR, р/н НОМЕР_3 , та допустив зіткнення із задньою частиною вказаного напівпричепа, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Оскільки дії ОСОБА_4 хоча і носять характер необережних, але все ж полягають саме в грубому порушенні Правил дорожнього руху, які він як водій повинен неухильно виконувати, оскільки його право на керування транспортним засобом з іншого боку накладає на нього обов`язок користуватися вказаним правом без завдання шкоди правам інших осіб.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставин в силу ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, зокрема, ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наслідки, що настали внаслідок його вчинення, особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, посткримінальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначаючи йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.286 КК України.

Крім цього, виходячи з вимог закону про застосування додаткової міри покарання за вчинений злочин та враховуючи тяжкість наслідків та обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, не вбачається.

Призначене покарання на переконання суду визначене з урахуванням всіх обставин, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, загальним принципам призначення покарання та принципам виваженості і справедливості, є обґрунтованим, належним, у конкретному випадку є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, зокрема у сфері злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. В даному кримінальному провадженні ТОВ "Глобал Логістик ЛТД" та ТОВ "Максимум+" заявлено цивільний позов до ТОВ "САНСАН" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому цивільні позивачі просять суд стягнути з цивільного відповідача на користь ТОВ "Глобал Логістик ЛТД" в якості відшкодування завданої майнової шкоди 1 290 767 грн 53 коп, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та вартість проведених експертних досліджень в сумі 17 500 грн, стягнути з цивільного відповідача на користь ТОВ "Максимум+" в якості відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 664 050 грн 43 коп та вартість проведених експертних досліджень в сумі 6000 грн.

В судовому засіданні сторона захисту вважала що позов має бути залишено без розгляду, так як цивільні позивачі неодноразово не з`являлися до суду.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Положеннями ч. 1 ст. 326 КПК передбачено, що якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Таким чином, встановивши, що представники цивільних позивачів ТОВ "Глобал Логістик ЛТД" та ТОВ "Максимум +" в судові засідання: 13.05 та 17.06.2026 не з`явилися, від них до суду не надходило клопотання про розгляд позову за їх відсутності, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для залишення цивільного позову без розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Таким чином, ТОВ "Глобал Логістик ЛТД" та ТОВ "Максимум+" підлягає роз`яснення їх право заявити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.09.2021 на сідловий тягач DAF, р/н НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 04.10.2019 належить ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД" та напівпричіп "LONR", р/н НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 16.02.2017 належить ТОВ "МАКСИМУМ+", з позбавленням власника або третіх осіб права на відчуження, розпорядження вказаним майном та внесення до нього конструктивних змін, що зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних УЛМТЗ ГУНП в Житомирській області за адресою: селище Гуйва, вул. Бердичівське Шосе 64В, Житомирської області (том 3, а.с. 198) підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Після вступу вироку в законну силу, згідно вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, внесена заставодавцем ОСОБА_23 застава підлягає поверненню заставодавцю.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, які складаються з витрат за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9111-ІТ від 11.10.2021, судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9110-ІТ від 11.10.2021, судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/106-21/9105-ІТ від 21.10.2021, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9284-ІТ від 24.09.2021, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9279-ІТ від 23.09.2021, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9283-ІТ від 24.09.2021, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9277-ІТ, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9276-ІТ від 15.09.2021, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу, судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9281-ІТ від 23.09.2021, судової експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди № СЕ-19/106-21/9826-ІТ від 22.10.2021, в загальному розмірі 15102, 56 грн та судової інженерно-транспортної експертизи № 2795/21-25 від 21.12.2021 в сумі 2574, 15 грн.

У судових дебатах прокурор просив до вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під варту, взявши ОСОБА_4 під варту із зали суду, рахуючи взяття під варту початком відбування покарання, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у поєднанні з обставинами та тяжкістю кримінального правопорушення, можливим покаранням, з огляду на існування високого ступеню ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності, враховуючи в тому числі місце проживання ОСОБА_4 порядок із зоною ведення бойових дій та можливість залишення підконтрольної Уряду України території.

При вирішенні даного клопотання суд дійшов такого висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, що не забезпечить виконання вироку суду, поведінку обвинуваченого під час розгляду справи - неодноразову його неявку до суду, а також те, що з метою уникнення відповідальності, враховуючи в тому числі місце проживання ОСОБА_4 , яке є поряд із зоною ведення бойових дій та можливість залишення підконтрольної Уряду України території, а тому вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та за цією статтею кримінального Закону призначити йому покарання - 8 (вісім) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 3 (три) роки.

До вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту із-зали суду.

Термін дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, визначити до набрання вироком законної сили, але не довше шістдесяти днів з дня її затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк тримання під вартою, з 04 вересня 2021 року по 07 вересня 2021 року, з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування ОСОБА_4 основного покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання для доставлення в установу відбування покарання.

Відповідальним особам Головного Управління МВС України в Миколаївській області доручити негайне виконання вироку суду в частині затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доставлення в установу відбування покарання.

Строк додаткового покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 190 320 (сто дев"яносто тисяч триста двадцять) гривень, внесену 07.09.2021 згідно квитанції № 0.0.2256254124.1 на рахунок ДКСУ м. Київ за ОСОБА_4 , повернути заставодавцю - ОСОБА_23 .

Цивільний позов ТОВ "Глобал Логістик ЛТД" та ТОВ "Максимум +" до ТОВ "САНСАН" про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 на користь держави витрати за проведення:

1) судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9111-ІТ від 11.10.2021 у розмірі 1372,96 грн; 2) судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9110-ІТ від 11.10.2021 в сумі 1372,96 грн; 3) судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/106-21/9105-ІТ від 21.10.2021 в сумі 1372,96 грн; 4) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9284-ІТ від 24.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 5) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9279-ІТ від 29.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 6) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9283-ІТ від 24.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 7) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9277-ІТ від 16.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 8) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9276-ІТ від 15.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 9) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9278-ІТ від 23.09.2021 в сумі 1372, 96 грн; 10) судової інженерно-транспортної експертизи з дослідженням деталей транспортного засобу № СЕ-19/106-21/9281-ІТ від 23.09.2021 в сумі 1372,96 грн; 11) судової експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди №СЕ-19/106-21/9826-ІТ від 22.10.2021 в сумі 1372,96 грн, а всього - 15 102 (п"ятнадцять тисяч сто дві) гривні 56 копійок (Отримувач: УК у м.Житомир/Житомирська міська отг24060300. Банк отримувача: Казначейство України; Код ЗКПО: 38035726; Рахунок: UA448999980313010115000006797. Код класифікації доходів: 24060300); 12) судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 "дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" № 2795/21-25 від 21.12.2021 в сумі 2574 (дві тисячі п"ятсот сімдесят чотири) гривні 15 копійок (Отримувач коштів: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, м.Київ, вул.Смоленська,6; Код ЄДРПОУ 02883096, IBAN: UA678201720313221001201009135 в Держказначейській службі України, м.Київ).

Накладений арешт на:

- сідловий тягач DAF, р/н НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 04.10.2019 належить ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД" та напівпричіп "LONR", р/н НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 16.02.2017 належить ТОВ "МАКСИМУМ+", позбавивши власника або третіх осіб права на відчуження, розпорядження вказаним майном та внесення до нього конструктивних змін, зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних УЛМТЗ ГУНП в Житомирській області за адресою: селище Гуйва, вул. Бердичівське Шосе 64В Житомирської області, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2021 року, - скасувати.

Визнані речовими доказами у кримінальному провадженні:

- сідловий тягач DAF, р/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД", - залишити у власності ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД"; - напівпричіп LONR, р/н НОМЕР_3 та шість автомобілів KIA Sportage, які належать ТОВ "МАКСИМУМ+" та повернуті під відповідальне зберігання директору ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД" ОСОБА_20 , - залишити у власності ТОВ "ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ЛТД";

- електролампи з автобуса «Neoplan N316», р/н НОМЕР_1 тасідлового тягача DAF, р/н НОМЕР_2 з напівпричепом LONR, р/н НОМЕР_3 знищити; - оптичний носій CD-R залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Пулинський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1