Рішення № 137564015, 12.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6583/26

Провадження № 2/161/4296/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТзОВ «Споживчий центр» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.07.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 21.07.2025- 100002028.

Вказують, що відповідачка свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 59548.78 грн., що складається з: Тіла кредиту - 25987.76 грн. Процентів - 20331.02 грн. Неустойки - 13230 грн.

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.07.2025-100002028 від 21.07.2025 у розмірі 59548.78 гривень, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.03.2026 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

27 квітня 2026 року на електронну адресу суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що заявлений до стягнення розмір заборгованості є значно завищеним порівняно з фактично отриманими нею кредитними коштами. Крім того, відповідачка зазначила, що нараховані позивачем відсотки становлять надмірний фінансовий тягар для неї як для споживача, у зв`язку з чим просить суд зменшити розмір процентів та штрафних санкцій.

Представник позивача подав заяву про слухання справи у їх відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачка скористалася своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ЦПК України, та подала до суду відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.07.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 21.07.2025- 100002028.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 27000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.07.2025.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 21.07.2025-100002028 від

21.07.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 21/07/2025; 2. Сума Кредиту: 27000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 123 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 20.11.2025.

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_3.

Згідно розрахунку позивача у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 59548.78 грн., що складається з: Тіла кредиту - 25987.76 грн. Процентів - 20331.02 грн. Неустойки - 13230 грн.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 13796.74 грн. від 21.08.2025 року.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що початкова сума виданого кредиту становила 27 000,00 грн. Відповідачка здійснила платіж у розмірі 13 796,74 грн. Позивач зазначає залишок тіла кредиту в розмірі 25 987,76 грн, що свідчить про те, що сплачені кошти були направлені переважно на погашення поточних відсотків за перший місяць користування кредитом. Суд визнає розрахунок залишку тіла кредиту в розмірі 25 987,76 грн арифметично правильним та підтвердженим матеріалами справи.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачкою умов договору про відкриття кредитної лінії. Жодних доказів, які б свідчили про повне чи часткове виконання нею грошових зобов`язань на рахунок позивача, суду надано не було. Реалізуючи принцип змагальності цивільного процесу, відповідачка у поданому відзиві обмежилася лише загальним і безпідставним запереченням позовних вимог. При цьому нею не було спростовано правильність проведеного позивачем математичного нарахування боргу, а альтернативний розрахунок суми заборгованості чи періоду нарахування договірних процентів відповідачкою до суду не подавався

Відповідно до принципу змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України) та обов`язку доказування (ст. 81 ЦПК України), якщо сторона не оспорює конкретні арифметичні складові розрахунку та не надає суду доказів його помилковості (як-от виписки про часткове погашення чи інший графік), у суду відсутні правові підстави для сумнівів у правильності нарахувань.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені, штрафних санкцій) суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені, штрафних санкцій) в розмірі 13 230,00 грн до задоволення не підлягають, а тому відповідач звільняється від обов`язку її сплати.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Споживчий центр» підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 46 318,78 грн. В іншій частині позовних вимог, зокрема щодо стягнення неустойки, слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд зазначає, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено частково (на 77,8% від загальної ціни позову), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 2 070,89 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.07.2025-100002028 від 21.07.2025 у загальному розмірі 46 318 (сорок шість тисяч триста вісімнадцять) гривень 78 копійок

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 070 (дві тисячі сімдесят) гривень 89 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк