Ухвала суду № 137562943, 22.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

22.06.2026 Справа №607/13522/26 Провадження №2/607/6078/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 у справі Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визначено головуючого суддю Позняка В.М.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для самовідводу головуючого судді, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами пункту 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) , суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідач у справі проживає в одному будинку із головуючим суддею, підтримує добросусідські та тривалі особисті стосунки як із самим суддею, так і з членами його сім`ї. За таких обставин судді можуть бути відомі певні відомості, факти чи обставини, отримані поза межами судового розгляду, що об`єктивно здатне вплинути на сприйняття сторонами та суспільством безсторонності суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, безсторонність суду оцінюється не лише за суб`єктивним критерієм (відсутність особистої упередженості), а й за об`єктивним критерієм, тобто з точки зору того, чи існують обставини, які можуть породити у розумного та поінформованого спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суду. Вирішальне значення має не лише фактична відсутність упередженості, а й забезпечення довіри до суду та правосуддя загалом.

Наявність тривалих добросусідських відносин між суддею, членами його сім`ї та відповідачем, навіть за відсутності будь-якої особистої заінтересованості у результаті розгляду справи, може об`єктивно створювати у сторін та стороннього спостерігача сумніви щодо безсторонності суду, а відтак ставити під сумнів дотримання гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, а також необхідність забезпечення не лише фактичної безсторонності суду, але й виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді, з метою збереження довіри до судової влади, забезпечення права учасників справи на справедливий судовий розгляд та недопущення виникнення сумнівів щодо об`єктивності під час розгляду справи, суддя дійшов висновку про необхідність заявлення самовідводу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 39, 40, 41 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відвести суддю Позняка В.М. від розгляду цивільної справи №607/13522/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Цивільну справу передати в канцелярію суду для повторного автоматичного розподілу.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. М. Позняк