Ухвала суду № 137561700, 19.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/24288/26

Провадження № 2-з/947/390/26

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

19.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши заяву Колечка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Колечка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман Інна Миколаївна про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року зареєстровано позовну заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій позивач просить постановити рішення, яким визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 23.07.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. під номером 1553, та скасувати відповідну державну реєстрацію.

Ухвалою судді від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

18.06.2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд», в якій ОСОБА_3 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Заяву мотивує тим, що доказами, наданими до позовної заяви, підтверджується, що у ході примусового виконання рішення суду про стягнення коштів із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Компані Фінанс» (ЄДРПОУ 44195842) приватним виконавцем було з`ясовано, що під час розгляду у суді справи про стягнення боргу обізнаний про наявний судовий спір відповідач ( ОСОБА_1 ) подарував своїй дружині належну йому на праві власності квартиру, яка була єдиним майном за рахунок якої могло бути виконане боргове зобов`язання, оскільки іншого майна у боржника немає. Відтак, вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами дійсно виник спір щодо визнання вказаного договору дарування недійсним. Між тим, станом на сьогодні існує ризик відчуження майна, яке є предметом спору, оскільки позивачу не відомо про будь-які обтяження, що обмежують право ОСОБА_2 вирішити юридичну долю вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, надані докази, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору дарування квартири, захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідну квартиру, є співмірним із заявленою позовною вимогою.

Крім того, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки спірне майно фактично перебуває у їх власності. Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що є предметом оскаржуваного договору, є ефективним способом забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Колечка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Колечка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман Інна Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, задовольнити.

Вжити по справі за позовом Колечка Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман Інна Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, - заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Покласти на заявника - Приватного виконавця виконавчого округу Одеської обл., ОСОБА_3 , обов`язок щодо фактичного виконання ухвали про забезпечення позову шляхом накладання відповідного арешту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.