Рішення № 137561206, 19.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 322/1985/25 2/335/2442/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 за підсудністю від Олександрівського районного суду м. Запоріжжя до Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №161209 від 20.11.2024 у розмірі 13039,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.11.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідач уклали Кредитний договір № 161209 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким відповідач отримав кредит та зобов`язався повернути його в порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак належним чином своїх зобов`язань не виконав.

Крім того, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.04.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №161209 від 20.11.2024.

Оскільки відповідач вказану заборгованості не погасив, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 07.04.2026 року було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явився, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що відповідно до ст. 280 ЦК України у сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 19.06.2026 року була постановлена ухвала суду.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 20.11.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідач уклали Кредитний договір №161209.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 7061f98b.

Оскільки Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Для отримання кредиту Відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця, у процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на офіційному сайті (Додаток №4). Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток №5,6).

Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів. також за допомогою системи ВankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 7061f98b, то відповідно вимог законодавства с належним га допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

Відповідно до п. 2.1.-2.10. Кредитного договору, сума кредиту 8000,00 грн; загальний строк кредитування 84 дні з 20.11.2024 по 12.02.2025; строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів; процентна ставка 390,00% річних, тип процентної ставки фіксована; комісія за надання кредиту 2000,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 48167,88%; орієнтовна вартість кредиту для позичальника 14689,40 грн.

Оскільки Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, Первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.

Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

На виконання умов Кредитного договору, 20.11.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4314-14XX-XXXX-4687 (далі - Платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (Додаток №7).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав повністю.

16.04.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №161209 від 20.11.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 до Договору Факторингу №16042025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 до Договору факторингу №16042025 (Додаток №10, № 11), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження первісного кредитора за відступлення права вимоги до позовної заяви додану копію Платіжної інструкції № 440 від 08.05.2025.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 161209 від 20.11.2024, на момент подання позовної заяви складає - 13239,40 грн, яка складається з: 7855,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 4683,40 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн заборгованість по комісії; 200,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.

Таким чином, виходячи із закріпленої у ст. 614 ЦК України презумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: копія Договору № 10/09/25-02 про надання правової допомоги від 10.09.2025, укладеного між ТОВ «Юніт капітал» в особі директора Хлопкової М.С. та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро Соломко О.; додаткова угода №25770873442 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 11.09.2025, укладена між ТОВ «Юніт капітал» в особі директора Хлопкової М.С. та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро Соломко О.; акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги, в якому зазначено надання правових послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Юніт капітал», тривалістю 2 години на суму 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, тривалістю 2 година на суму 1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, тривалістю 1 година на суму 500,00 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година на суму 500,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Вивчивши надані ТОВ «Юніт капітал» докази понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вони у повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, є співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розміром 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий, паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 3530, дата видачі 03.01.2023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 161209 від 20.11.2024 у розмірі 13039,40 грн. (тринадцять тисяч тридцять дев`ять грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий, паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 3530, дата видачі 03.01.2023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Мінаєв