Ухвала суду № 137560389, 19.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:521/1591/25

Провадження №: 2-др/755/76/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., вивчивши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №521/1591/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, -

у с т а н о в и в:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.10.2025 року у справі №521/1591/25 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.05.2026 року.

Як убачається з матеріалів справи, 05.11.2025 року шляхом формування документів в системі «Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення у справі додаткового рішення, у якій представник просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у суму 25000,00 грн.

Вимоги заяви мотивовано тим, що у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна», у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь інфляційне нарахування, що станом на 27.01.2025 становить 138188,09 грн та 3% річних, що станом на 27.01.2025 становить 39576,58 грн, посилаючись на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 в справі 521/19301/20 визнані недійсними договори фінансового лізингу № 00013842, 00013935, позивачу повернуті 970 796 грн 46 коп, стягнута компенсація моральної шкоди 4000 грн, судовий збір. Вказане рішення набрало законної сили, однак відповідачем не виконано, у зв`язку із чим позивачем відповідно до статті 625 ЦК України розраховані три відсотка річних, інфляційні втрати, які він просить стягнути в судовому порядку. Верховний Суд постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 521/19301/20 (провадження № 61-4489св23) касаційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» задовольнив частково; рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року, скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.10.2025 у справі №521/1591/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат відмовлено повністю. Безпосередньо у заяві по суті спору (у відзиві на позовну заяву) відповідачем зроблені відповідні заяви про те, що докази про понесені ним судові витрати, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу, будуть надані ним до суду протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення судового рішення. З метою захисту свого права, 24 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» уклало з Адвокатським об`єднанням «КПД Консалтинг» Договір про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року. На виконання умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Адвокатське об`єднання «КПД Консалтинг» підписало Заявку на надання юридичних послуг № 28 від 20 червня 2025 року. Відповідно до п. 1.1. зазначеної заявки, її предметом є надання професійної правничої допомоги щодо супроводження справи № 521/1591/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу№00013842, №00013935. Відповідно до п. 3.1. зазначеної заявки, вартість професійної правничої допомоги за супроводження зазначеної справи в суді І інстанції складає 25000,00 грн. Заява представника відповідача про ухвалення у справі додаткового рішення містить також клопотання сторони відповідача про поновлення строку на подання відповідної заяви з додатками із посиланням на те, що загальний доступ до судового рішення було забезпечено 31.10.2025 року.

18.11.2025 року до суду надійшли заперечення сторони позивача на заяву представника відповідача про ухвалення у справі додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у яких представник позивача просить залишити відповідну заяву без розгляду або ж зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, вивчивши заяву сторони відповідача про ухвалення додаткового рішення та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити і відповідну заяву про ухвалення у справі додаткового рішення слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив наступне: Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Цим Відповідач заявляє про розподіл судових витрат, та просить покласти судові витрати, що були понесені Відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Орієнтовний розмір судових витрат складає 25 000,00 грн. Остаточний розрахунок судових витрат понесених Відповідачем у зв`язку з судовим розглядом справи разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг виконаних робіт та їх вартості, буде надано Відповідачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку передбаченому статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Абзацами 1-2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки стороною відповідача у відзиві на позовну заяву було зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу мали бути надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Ураховуючи, що рішення суду у справі було ухвалене 28.10.2025 року, останнім днем для подання доказів понесення судових витрат було 03.11.2025 року (ураховуючи, що останній день строку припав на вихідний день), натомість із заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача звернувся до суду шляхом формування документів в системі «Електронний суд» 05.11.2025 року.

Отже, стороною відповідача пропущений встановлений законом строк для подання суду доказів понесених судових витрат.

Згідно абз. 3 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із даних Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що надання загального доступу до змісту рішення у справі №521/1591/25 було дійсно забезпечено 31.10.2025 року, як на це і посилається представник відповідача.

Водночас судом встановлено, що згідно Довідки про доставку електронного документу, відповідач отримав копію судового рішення у власному електронному кабінеті системи «Електронний суд» - 29.10.2025 року.

Відтак, відповідач мав подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу до 03.11.2025 року включно, тобто протягом п`яти днів від дня отримання копії судового рішення, однак заява про ухвалення у справі додаткового рішення була подана до суду 05.11.2025 року.

Посилання сторони відповідача на дату оприлюднення тексту рішення в ЄДРСР, як на підставу для поновлення відповідного процесуального строку, є необґрунтованими у зв`язку із встановленням судом обставин про те, що копія рішення була отримана відповідачем в особистому електронному кабінеті 29.10.2025 року.

Будь-яких інших причини для поновлення процесуального строку у відповідному клопотанні сторони відповідача не зазначено, а наведені у ньому причини суд визнає неповажними, що зумовлює рішення суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, відтак заява про ухвалення у справі додаткового рішення має бути залишена без розгляду через пропущення строку подання суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та відсутність належних підстав для поновлення строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 141, 259-261, 353-355 ЦК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №521/1591/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 19.06.2026 року.

Суддя -