Рішення № 137559705, 15.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 635/10375/25

провадження № 2/619/1098/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 635/10375/25

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: АТ «АКЦЕНТ-БАНК»;

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача.

04 грудня 2025 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК», в особі представника Шкапенка О.В., через систему «Електронний суд», звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № ABH0СТ155101722543216286 від 01.08.2024 у розмірі 60 589,25 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що 01.08.2024 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101722543216286, щодо надання останньому кредиту в розмірі 50 000,00 грн строком на 59 місяців (тобто до 31.07.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Станом на 04.12.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 60 589,25 грн, яка складається з: 48 480.07 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 11 739.85 грн - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 369,33 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Відповідач позовні вимоги в частині нарахування відсотків за кредитним договором в сумі 11 739,85 грн просить не задовольняти посилаючись на те, що він є військовослужбовцем ЗСУ та має статус УБД з 2015 року, тому згідно п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців і членів їх родин» має право на пільги передбачені цим законом і може бути звільнений від сплати відсотків за кредитним договором, про що представник відповідача адвокат Шкляр І.М. надав відповідну заяву.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

02 лютого 2026 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області справу передано до Дергачівського районного суду Харківської області.

02 березня 2026 року справа надійшла до Дергачівського районного суду Харківської області.

06 березня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання на 09 год 30 хв 07 квітня 2026 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 24 березня 2026 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 27 березня 2026 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 02 квітня 2026 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

07 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 08 год 45 хв 21.05.2026.

21 травня 2026 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 15.06.2026.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шкляр І.М. не з`явилися, у поданій до суду заяві представник відповідача просив розглядати справу без участі сторони відповідача. Просить відмовити в частині позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором в сумі 11 739,85 грн посилаючись на те, що відповідач є військовослужбовцем.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у поданому клопотанні просив розглядати справу без участі представника АТ «А-БАНК».

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.08.2024 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101722543216286.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 01.08.2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101722543216286, щодо надання останній кредиту в розмірі 50 000,00 грн строком на 59 місяців (тобто до 31.07.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 50 000.00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 31.07.2029 , терміном на 59 місяці.

Згідно з п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних.

Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 04.12.2025 має заборгованість за кредитним Договором у розмірі 60 589,25 грн, яка складається з: 48 480,07 грн- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 11 739.85 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 369,33 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір ABH0CT155101722543216286 від 01.08.2024 укладено між АТ «А-БАНК» та відповідачем в електронній формі при їх укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови цього Договору.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за Кредитним договором, ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за цим договором.

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Договором у добровільному порядку.

Отже, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені Кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим Договором.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 04.12.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 60 589,25 грн, яка складається з: 48 480,07 грн- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 11 739,85 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 369,33 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Представник відповідача не погоджується з наданим розрахунком заборгованості, просить відмовити в частині позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором в сумі 11 739.85 грн посилаючись на те, що відповідає є військовослужбовцем.

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Представником відповідача надано копію військово-облікового документу ОСОБА_1 від 05.02.2025 з якого установлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу 29.03.2025 на підставі УПУ по мобілізації; Довідку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 21.05.2026 № 425/гп зі змісту якої вбачається що майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.03.2025 по теперішній час; копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

Надані відповідачем документи суд оцінює як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків з 29.03.2025 по 04.12.2025 за Кредитним договором № ABH0СТ155101722543216286 від 01.08.2024 та пені у розмірі 369,33 грн, не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», щодо не нарахування процентів за користування кредитом.

Отже, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 48 480,07 грн, процентів за період з 01.08.2024 по 02.03.2025 у розмірі 3 098,83 грн, що загалом становить 51 578,90 грн, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 51 578,90 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 059,00 грн (51 578,90 х 100% : 60589,25 = 0,85% х 2422,40 грн = 2 059,00).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов АТ «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» заборгованість в розмірі 51 578 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 059,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: АТ «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код 14360080;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок