Рішення № 137559043, 11.06.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/317/26

Провадження № 2-о/379/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м. Тараща цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Таращанська міська рада, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Лідія Василівна, Таращанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з указаною заявою, у якій просила встановити юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідними сестрою та братом.

Заява обґрунтована наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер двоюрідний брат заявниці ОСОБА_3 ,після його смерті відкрилася спадщина.Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. заведено спадкову справу № 14/2026 щодо майна померлого ОСОБА_3 10.02.2026 приватним нотаріусомБілоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. заявницю письмово повідомлено про відмову у вчиненні нотаріальної дії за відсутності документів, які підтверджують їх родинні відносини з ОСОБА_3 , як двоюрідного брата та двоюрідної сестри. Просить суд встановити факт родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 потрібно, щоб звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини після спадкодавця. Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 справу передано для розгляду судді Невгаду О.В.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Лідії Василівни належно завіреної копію спадкової справи № 14/2026 заведеної стосовно майна ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (справа 14/2026 року, номер у спадковому реєстрі 75199056);

Витребувано у Таращанському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені копії актових записів.

Витребувані докази надано до суду.

У судовому засіданні 29.04.2026 заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Представник заявниці адвокат Колибаба І.О. в судовому засіданні, яке відбулось 29.04.2026 заявлені вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в заяві, просила задовольнити заяву. Зазначила, що сукупність наданих доказів, в тому числі й покази свідків, однозначно підтверджують факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та заявницею, яка являється його двоюрідної сестрою.

Представник заінтересованої особиТаращанської міської ради в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання від представника заінтересованої особи Таращанської міської ради про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечують.

Заінтересована особа приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В.в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи Таращанський РВ ДРАЦС ЦМУ МЮ України в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечують.

Допитана в судовому засіданні 29.04.2026 свідок ОСОБА_4 пояснила, що заявницю знає близько 30 років. Також знає сім`ю ОСОБА_5 : батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 та два сина ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Батько заявниці ОСОБА_10 та ОСОБА_7 були братом та сестрою. Свідок працювала секретарем с/ради з 1973 року по 2002 рік та їй відомо, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 померли. ОСОБА_8 та ОСОБА_11 також вже померли. Вони не були одружені, дітей у ОСОБА_8 не було.

Допитана в судовому засіданні 29.04.2026 свідок ОСОБА_12 пояснила, що являється однокласницею ОСОБА_1 . Підтвердила, що батько заявниці та мати ОСОБА_3 були рідними братом та сестрою. ОСОБА_13 була найстарша в сім`ї, а ОСОБА_9 третім. Чоловік ОСОБА_13 - ОСОБА_14 , у них було двоє дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . З ОСОБА_8 вона теж дружила з дитинства. З них уже нікого немає в живих. ОСОБА_8 не мав сім`ї та дітей. ОСОБА_15 двоюрідна сестра ОСОБА_16 .

Допитаний в судовому засіданні 29.04.2026 свідок ОСОБА_17 пояснив, що заявниця дочка його свідка двоюрідної сестри. ОСОБА_10 , батько заявниці та тітка ОСОБА_18 (дівоче ОСОБА_19 ) були рідні брат і сестра. У ОСОБА_20 і ОСОБА_21 було два сина ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . ОСОБА_9 помер перший, потім помер ОСОБА_8 . Після нього нікого не залишилося. Підтвердив, що заявниця та ОСОБА_3 були двоюрідними братом та сестрою.

В судове засідання, яке відбулося 11.06.2026 сторони не з`явилися, в матеріалах справи наявні їх заяви про розгляд справи за їх відсутності та ухвалення рішення про задоволення вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши заявника та свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , дана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Таращанським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.09.2025, про що складено відповідний актовий запис № 392 (а.с. 30).

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Таращанської міської ради №90-22/101-07 від 05.02.2026 громадянин ОСОБА_3 , на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 - один (а.с 97 матеріали спадкової справи).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на:

- земельна ділянка, кадастровий номер 3224484000:03:004:0191, загальною площею 0,7114 га, яка розташована на території Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-2187 виданого державним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори Рибалкіною Г.Г.(а.с.34), номер запису про право власності - 10072149 від 17.06.2015 року (а.с.35-36);

- земельну ділянка, кадастровий номер 3224484000:03:003:0116, загальною площею 0,1653 га, яка розташована на території Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-2188 виданого державним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори Рибалкіною Г.Г.(а.с.37), номер запису про право власності - 10072428 від 17.06.2015 року (а.с.38-39);

- 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1- 2186 виданого держаним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори Рибалкіною Г.Г. (а.с.40), номер запису про право власності - 10071793 від 17.06.2015 року (а.с.41-42);

- 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 35 виданого держаним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори Бойко Л.В. номер запису про право власності - 300 від 09 лютого 2006 року (а.с.43 -44);

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3224484000:03:004:0190, загальною площею 0,7808 га та з кадастровим 3224484000:03:003:0115 загальною площею 0,1653 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, що належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 25 жовтня 2004 року відповідно до розпорядження Таращанської райдержадміністрації від 12 жовтня 2004 року за № 347 (а.с.45-46).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що за життя ОСОБА_3 заповіти не посвідчував ( а.с.98-101 матеріали спадкової справи).

Із матеріалів спадкової справи №14/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 .Спадкова справа відкрита за заявою заявниці та відповідно, окрім заявниці інші спадкоємці відсутні ( а.с.91-101 копія спадкової справи).

Повідомленням від 10 лютого 2026 року № 30/02-14 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. заявниці роз`яснено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 , її двоюрідного брата, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт родинних відносин, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом ОСОБА_1 ( а.с.26).

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_22 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Лука Таращанського району Київської області. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що її батьками являються ОСОБА_10 та ОСОБА_23 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 прізвище заявниці « ОСОБА_19 » змінено на прізвище « ОСОБА_24 » (а.с.24).

В матеріалах справи наявна копія паспорту серії НОМЕР_4 виданого 12.11.1996 року Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області на ім`я заявниці ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с. Лука Таращанського району Київської області (а.с.18-22).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_25 , що підтверджується актовим записом про народження №60 від 15.08.1960 (а.с.81 та на зв.) та актовим записом про шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_26 за №13 від 19.03.1957 року ( а.с.80 та на зв.).

Відповідно до свідоцтва про смерть, актовий запис №43 від 19.11.2002 вбачається, що ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено відповідний актовий запис за №37 (а.с.28).

Відповідно до свідоцтва про смерть, актовий запис № 163 від 10.10.2014 ОСОБА_27 (брат спадкодавця) помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.29).

Батько заявниці ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ,про що зроблено відповідний актовий запис за №48 (а.с.31).

З відповіді директора Державного архіву Київської області №02.2-07/508/48.01/48.05/2026 від 05.02.2026 вбачається, що в архіві відділу актового запису про народження ОСОБА_28 за 1921 рік у с. Лука Таращанського району Київської області не виявлено ( а.с.32).

З архівної довідки №02.2-07/404/48.01/48.05/2026 від 28.01.2026 виданої Державним архівом Київської області вбачається, ОСОБА_31» (так у документі) народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , його батьками є ОСОБА_31» (так у документі) 27 років, українець та « ОСОБА_30 » (так у документі), українка, 26 років ( а.с.33).

Норми права якими керується суд

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.ст. 293, 315 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, тощо. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів,що мають юридичне значення,у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення факту родинних відносин необхідне їй для реалізації спадкових прав, з огляду на неможливість їх оформити внаслідок відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину. Підставою для відмови позивачу у отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом зазначена відсутність доказів родинних відносин спадкодавця із спадкоємцем.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа

За правилами частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями частини першої статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як встановлено судом, на час розгляду даної цивільної справи, інших спадкоємців, які б звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, спадкова справа не містить.

В своїй постанові від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими та електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За змістом ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Стаття 78 ЦПК України встановлює вимоги, згідно яких доказ вважається допустимим. При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів, і виключно за наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.

У справі № 947/22756/19 визнаючи подані позивачем письмові докази (свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину після смерті, фотографії, на яких зображені члени родини позивача декількох поколінь, відеозаписи зі святкування сімейних подій, показання свідків достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу "балансу вірогідностей" підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявниця вірно звернулася до суду із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

А, тому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є двоюрідною сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Отже, з урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимога заявниці про встановлення юридичного факту родинних відносин є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Таращанська міська рада, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Лідія Василівна, Таращанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту родинних відносин, задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Невгад