Рішення № 137558332, 17.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7137/25

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Блащука А.М, за участю секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р., розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 , про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,-

У С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження, в якій просять суд зобов`язати Акціонерне товариство «Укрсиббанк» надати інформацію адвокату Примакову Костянтину Олексійовичу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса 50074. м. Кривий ріг. пр. Героїв Підпільників, 1/4, щодо обсягу (кількості) грошових коштів, майна, цінностей, яке знаходиться в індивідуальному сейфі № 9, що розташований в приміщенні за адресою м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 37, П52, які в сейф за життя поклав ОСОБА_5 на підставі Договору № 29425206036200 від 05.01.2023. Огляд та опис майна проводити в присутності представників відділення № 167 Акціонерного товариства «Укрсиббанк», представника заявників Примакова К.О., зацікавленої сторони ОСОБА_4 та спеціаліста ювеліра.

Заява обґрунтована тим, що Саксаганським районним судом розглядається цивільна справа № 214/2312/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цивільну справу розглядає суддя Євтушенко О.І. Предметом спору є також коштовності та грошові кошти, які знаходяться у індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 , що розташований в приміщенні Акціонерного товариства «Укрсиббанк» за адресою м. Кривий Ріг, вул.. Героїв АТО 36, П52. Грошові кошти та ювелірні коштовності за життя ОСОБА_5 поклав в індивідуальний сейф № 009 на підставі Договору № 29425206036200 від 05.01.2023 майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі. Цивільна справа № 214/2312/24 знаходиться на стадії попереднього слухання. Для визначення всього спадкового майна, а також майна, яке є індивідуальним майном одного із подружжя, необхідно встановити та описати ювелірні вироби, грошові кошти та інше майно, яке знаходиться в індивідуальному сейфі.

З метою визначення майна, яке знаходиться в індивідуальному сейфі, представник заявника звернувся до АТ «Укрсиббанк», щоб визнати спосіб опису майна.

22.01.2024 ОСОБА_6 отримав відповідь, в якій зазначено, що питання розкриття банківської таємниці врегульовані ст.ст. 60-62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та отримав відмову.

В рамках слухання справи № 214/2312/24, адвокатом Примаковим К.О. була подана заява про розкриття банківської таємниці, як клопотання про витребування доказів.

Однак суд 25.04.2025 виніс Ухвалу про відмову в задоволенні заяви, мотивуючи наступним: "звертаючись до суду із заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо фізичної особи ОСОБА5, адвокат Примаков К.О. керувався одночасно положеннями ст. 84 України, що визначає порядок витребування доказів, та ст.ст. 347-350 ЦПК України, що регламентують порядок розгляду судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Такі дії представника процесуально є неприйнятними та недопустимими, оскільки фактично представник одночасно використав різні процесуальні інститути, подавши заяву про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, яка розглядається у порядку окремого провадження за чітко визначеною ст. 349 ЦПК України процедурою (у п`ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні) через подання її як витребування доказів".

Розкриття банківської таємниці щодо наявності в індивідуальному сейфі № 9 відділення № 167 Акціонерного товариства «Укрсиббанк», що розташований в приміщенні відділення банку за адресою м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 37, П52, майна, грошових коштів, коштовностей, яке в сейф за життя поклав ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно для вирішення спадкового спору, визначення об`єму спадщини та отримання спадкоємцями у спадщину грошових коштів, прикрас, що можуть знаходитися в індивідуальному сейфі.

Ухвалою суду від 18.06.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цій справі.

14.08.2025 від представника АТ «Укрсиббанк» надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що банк не заперечує щодо здійснення нотаріусом нотаріальної дії - опису майна, що знаходиться в індивідуальному сейфі наймача та подальшим здійсненням нотаріусом заходів щодо охорони спадкового майна шляхом прийняття такого майна на відповідальне зберігання та зауважує, що у Банка відсутні правові підстави для забезпечення охорони спадкового майна та подальшого відповідального зберігання такого майна (відсутній продукт на надання послуги відповідального зберігання майна). Тобто у разі задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розкриття інформації щодо вмісту індивідуального сейфу, невирішеним питанням залишаються заходи щодо охорони спадкового майна шляхом, зокрема питання про прийняття/передачу такого майна на відповідальне зберігання. Банк вважає, що чинним законодавством чітко визначено процедуру отримання від банку інформації щодо вмісту індивідуального сейфу спадкодавця та відповідно охорони спадкового майна, якої мають дотримуватися усі без виключення учасники процесу (спірних правовідносин).

Заявники в судове засідання не з`явилися. Повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Представник заявника в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Повідомлений належним чином.

Представник АТ «Укрсиббанк» в судове засідання не з`явилася. Причини неявки суду не повідомила. Повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

При вирішенні заяви, суд керується наступними приписами законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 затверджено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, розділом 3 якої визначено порядок та межі розкриття банками інформації, що містить, банківську таємницю.

Так, пунктом 3.2 зазначеного розділу встановлено, що банки зобов`язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність встановлення ідентифікаційних даних отримувача коштів з метою подальшого звернення до суду з позови про стягнення коштів.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-ІІІ (далі - Заокон № 2121-ІІІ) встановлено, що банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті. Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо зберігання цінностей (у тому числі щодо обліку і зберігання цінних паперів та інших коштовностей, конфіскованих (заарештованих) на користь держави та/або визнаних безхазяйними) або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.

Так, порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом №2121-ІІІ.

Відповідно до статті 60 Закону №2121-ІІІ, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово- економічний стан клієнтів; ін.

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави стверджувати, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 року у справі № 501/1451/17, оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону № 2121-ІІІ) та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, коло суб`єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу.

Коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається статтею 62 Закону № 2121-ІІІ і може змінюватися тільки на підставі закону.

При цьому, вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів.

Разом з тим, частиною першою статті 62 Закону №2121-111 передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи; 2) за рішенням суду... 11) нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій із вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлої особи та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна такої особи, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такою особою; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлому бенефіціару.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами статті 1283 ЦК України, охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власного ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.

Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ (далі - Закон №3425-ХІІ) нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Із положень частини першої статті 34 Закону № 3425-ХІІ слідує, що серед інших нотаріальних дій нотаріуси вживають заходи щодо охорони спадкового майна та видають свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду (частина перша статті 50 Закону №3425-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 3425-ХІІ нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.

За змістом статті 61 Закону № 3425-ХІІ для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам.

Приписами частини першої статті 65 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

Статтею 67 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Системний аналіз положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що заявники у цій справі не належить до кола суб`єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що містить банківську таємницю, зокрема щодо забезпечення можливості відкриття індивідуального сейфу.

Законодавчо не визначено право заявника вимагати від банку розкриття інформації, що містить банківську таємницю щодо спадкодавця, натомість закріплено право звернутися до нотаріуса з проханням зробити відповідний запит до банку про здійснення нотаріальної дії - опису майна, що знаходиться в індивідуальному сейфі за договором, укладеним між Банком та спадкодавцем.

В свою чергу, чинним законодавством визначено спеціальний порядок отримання від банку інформації щодо вмісту індивідуального сейфу - шляхом звернення до нотаріуса з такою вимогою, та вчиненням нотаріусом нотаріальної дії - опису майна, що знаходиться в індивідуальному сейфі за попередньою домовленістю з відповідальним співробітником Банку та за умов надання представнику Банку, як зацікавленій особі, копії належним чином оформленого опису майна; та подальшого здійснення нотаріусом заходів щодо охорони спадкового майна шляхом прийняття такого майна на відповідальне зберігання.

З відповіді АТ Укрсибанк вбачається, що банк не заперечує щодо здійснення нотаріусом нотаріальної дії - опису майна, що знаходиться в індивідуальному сейфі наймача та подальшим здійсненням нотаріусом заходів щодо охорони спадкового майна шляхом прийняття такого майна на відповідальне зберігання.

З огляду на встановлені обставини та мету отримання охоронюваної законом інформації, що міститься у банківській установі, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 , про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Суд зазначає, що відповідно до особливостей окремого провадження правила статей 141 ЦПК про розподіл судових витрат та відшкодування витрат по оплаті допомоги адвоката у цих справах не застосовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 , про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - залишити без задоволення.

Повне найменування:

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

Заявник - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ;

Заявник - ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа - Акціонерне товариство «Укрсиббанк» сторони Код 09807750, адреса: 04070, м. Київ. вул. Андріївська. 2/12;

Заінтересована особа- ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя А.М.Блащук