Ухвала суду № 137558236, 12.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.06.2026 Справа № 756/10252/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10252/26

1-кс/756/1883/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026100050001124 від 02.06.2026 за ч. 1 ст. 289 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Свердловськ Луганської області, такого, що не має місця реєстрації, жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, раніше судимого,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12026100050001152 від 06.06.2026 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту клопотання та долучених на його обгрунтування документів слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100050001124 від 02.06.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2026 приблизно о 23:08 ОСОБА_6 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив транспортний засіб мопед марки «HONDA» моделі «GIORNO» чорного кольору 1992 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 ), вартість якого становить 39 700(тридцять дев`ять тисяч сімсот гривень) грн 00 коп., що перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним вище транспортним засобом.

Реалізуючи свій вищевказаний умисел, 31.05.2026 приблизно о 23:08 ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15, діючи умисно, не маючи жодного дозволу власника на використання транспортного засобу, у власних цілях, за допомогою заздалегідь підготовленої пилки пошкодив протиугінний ланцюг та застосовуючи свою фізичну силу відкотив транспортний засіб мопед марки «HONDA» моделі «GIORNO» чорного кольору 1992 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 ) від місця його первинного знаходження, тим самим реалізувавши до кінця свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння належним ОСОБА_8 транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Також сторона обвинувачення обгрунтовуючи вказаний ризик посилається на те, що ОСОБА_6 непрацевлаштований, не має постійного місця проживання у місті Києві, та не має грошових коштів для винайму житла;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого свідків у кримінальному провадженні. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний достовірно усвідомлює, що даним свідкам відомі усі фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та їхні показання є основним джерелом доказування, а тому, на думку слідчого, останній, шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його знайомого, про що подав відповідне клопотання.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

06.06.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 289 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Пункт перший ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протокол огляду місця події від 01.06.2026 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15;

- протокол огляду місця події від 05.06.2026 за адресою: м. Київ, вул. Галерна 5;

- протокол огляду місця події від 05.06.2026 в Оболонському УП ГУНП у м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 2а;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_8 ;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, репутацію, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують особу останнього (його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, наявність незнятих та непогашених судимостей, наявність іншого кримінального провадження, в рамках якого ОСОБА_6 оголошено в розшук), вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуваим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Разом із тим, слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення викладені у тексті клопотання щодо необхідності врахування під час розгляду клопотання про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставин, передбачених ст. 178 КК України, оскільки відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і ймовірність вчинення ним дій, направлених на пошкодження релігійних споруд чи культових будинків не містить ні повідомлення про підозру, ні інші долучені на обґрунтування клопотання документи. Так само слідчий суддя не приймає доводи сторони обвинувачення про необхідність врахування вимог ст. 68 КПК України («Перекладач») під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 є громадянином України, вільно володіє українською мовою та послуг перекладача не потребує. Так само матеріали клопотання не містять відповідного процесуального рішення сторони обвинувачення про залучення перекладача у кримінальному провадженні.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

При цьому слідчий суддя зважив і на доводи підозрюваного щодо застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, проте вважає, що підозрюваним не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які послався підозрюваний при обґрунтуванні необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема не доведено що особа, яка надала згоду на застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, отримала згоду власника житла на це, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та не приймає доводи підозрюваного з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_6 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

При цьому, відповідно до положень ст. 194 КПК України покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених частинами п`ятою та шостою цієї статті, здійснюється слідчим суддею лише за умови наведення чіткого переліку таких обов`язків та його детального обґрунтування як у самому клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, які мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, що відповідає принципам змагальності та диспозитивності кримінального провадження, закріплених у статтях 22 та 26 КПК України.

Водночас, як зі змісту клопотання, так і з обгрунтування позиції прокурором в судовому засіданні, слідчим суддею не встановлено підстав для покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні розміру застави, а відтак, враховуючи, що слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, слідчий суддя не вважає за можливе покладення таких на підозрюваного ОСОБА_6 через неініціювання вказаного питання стороною обвинувачення та неможливості виходу за межі прохальної частини клопотання.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026100050001124 від 02.06.2026 за ч. 1 ст. 289 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.08.2026 включно.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - взяти під варту в залі суду.

Одночасно визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово Оболонський районний суд міста Києва та прокурора.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1