Ухвала суду № 137558075, 15.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/640/26

Провадження № 1-кс/541/372/2026

У Х В А Л А

15 червня 2026 рокум.Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді Полтавської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР,мотивуючи свої вимоги наступним. 27 січня 2026 року близько 16 год в м. Лохвиця його було незаконно затримано Лохвицьким РТЦК, відмовлено у залученні адвоката. Заявника тримали у неволі, відібрали телефон, відмовили у сповіщенні родичам про його місцезнаходження, після чого насильно перемістили до Миргородського РТЦК. 27 січня 2026 року о 18 год 38 хв. ОСОБА_3 з власного планшета повідомив на службу «102» про викрадення, зникнення та грабіж. 28 січня 2026 року з розподільчого пункту заявника перемістили в Миргородський РТЦК, примушували проходити процедури без адвоката. Заявник тричі викликав працівників поліції, при останньому виклику представник ТЦК душив його, придавлював кінцівки, тулуб, душив коліном на шию, що зафіксовано на відеокамери поліцейських. Після цього ОСОБА_3 ще звернувся до поліції та подав заяви щодо вказаних подій. 29 січня 2026 року заявник звернувся до відділу поліції із заявою про надання йому відеодоказів (щодо прибуття працівників поліції та щодо подання ним заяви до відділу поліції), які йому надано не було. Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 просив визнати бездіяльність слідчого та керівника відділу поліції незаконною; зобов`язати внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР; витребувати відеозаписи та інші матеріали, що підтверджують події 27-29 січня 2026 року, та зобов`язати надіслати їх за адресою проживання; залучити до справи прокуратуру та за потреби інші компетентні органи щодо участі викривача; зобов`язати слідчого та прокурора здійснити повідомлення до НАЗК про участь у справі викривача.

Під час розгляду скарги ОСОБА_3 неодноразово уточнював свої вимоги, остаточно вимагав визнати бездіяльність Миргородської окружної прокуратури незаконною, протиправною щодо невнесення відомостей до ЄРДР та не відкриття кримінальних проваджень за самостійно виявленими з інших джерел кримінальними правопорушеннями; визнати заперечення прокурора ОСОБА_4 з клопотанням про відмову у задоволенні скарги заявника незаконними, протиправними, такими, що містять ознаки кримінально-корупційних правопорушень, передбачених КК України; визнати, що односторонній відбір прокурорами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснень у представників ТЦК та поліції є грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 214 КПК України; постановити окрему ухвалу про виявлення порушень закону з боку прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; зобов`язати Миргородську окружну прокуратуру прийняти дану скаргу як повторне, комплексне, остаточне повідомлення про скоєння відносно нього кримінальних злочинів; зобов`язати Миргорордську окружну прокуратуру відкрити кримінальне провадження проти представників Миргородської та Лохвицької поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , проти державного виконавця Лохвицького ВДВС ОСОБА_11 , проти судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_12 , проти судді Лохвицького районного суду Полтавської області ОСОБА_13 ; зобов`язати Миргородську окружну прокуратуру після відкриття кримінального провадження направити до НАЗК повідомлення про участь викривача ОСОБА_3 ; визнати заявника потерпілим у даному кримінальному провадженні, після відкриття кримінального провадження витребувати у відповідних органів поліції відповідні відеозаписи; зобов`язати Миргородську окружну прокуратуру після відкриття кримінального провадження відібрати у заявника пояснення, забезпечити його участь при проведенні допитів інших осіб; зобов`язати Миргородську окружну прокуратуру до визначеного заявником часу не розголошувати відомості досудового розслідування суб`єктам відповідальності (т. 4 а.с. 141-153).

На первісну скаргу прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 було надано заперечення, відповідно до яких прокурор просив відмовити у задоволенні скарги з наступних підстав. 27 січня 2026 року о 18:39 год, 28 січня 2026 року о 09:03 та 14:54 год до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшли заяви ОСОБА_3 щодо можливого вчинення протиправних дій працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , які було зареєстровано до ЄО за № 860 від 27 січня 2026 року, № 895 від 28 січня 2026 року, № 914 від 28 січня 2026 року. В ході вивчення матеріалів перевірок ЄО Миргородського РВП за заявами ОСОБА_3 , а також наданої на запит прокуратури відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 травня 2026 року № 17/1/1325 встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний. 27 січня 2026 року відповідно до ст. 259 КУпАП ОСОБА_3 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 та того ж дня направлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК для визначення придатності до військової служби, яку ОСОБА_3 проходити відмовився. Після складання відповідних документів останній вибув за місцем проживання. Прокурор зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви та повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. В ході розгляду заяв ОСОБА_3 достатніх даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень не встановлено, у зв`язку з чим відомості до ЄРДР не вносились (т. 4 а.с. 79-81).

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що згідно з довідкою про результати розгляду звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) за № 860 від 27.01.2026, № 895 від 28.01.2026, № 914 від 28.01.2026, 27 січня о 18:39, 28 січня 2026 року о 09:03 та 14:54 до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшли повідомлення з лінії «102» про звернення ОСОБА_3 про незаконне утримання в ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення перевірки встановлено, що заявника у відповідності до ст. 259 КУпАП 27 січня 2026 року було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою усунення порушень законодавства про мобілізацію. На час перевірки доставлений вибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця проживання. В ході розгляду матеріалу встановлено, що ознак кримінального правопорушення не вбачається, тому дані матеріали були розглянуті згідно Закону України «Про звернення громадян» (т. 2 а. 79, т. 4 а.с. 31).

До вказаної довідки прокурором було надано копії рапортів працівників поліції про надходження відповідних заяв ОСОБА_3 про вчинені кримінальні правопорушення та про результати їх відпрацювання, копії протоколів прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 січня 2026 року, копії пояснень ОСОБА_3 та посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 27 січня 2026 року № 17/8/292 щодо ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 31 зворот-49).

Згідно з відповіддю від 27 лютого 2026 року № 49088-2026 Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 повідомлено, що в ході проведення перевірки матеріалів за його заявами від 27, 28 січня 2026 року не здобуто доказів, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, перевірку завершено, роз`яснено право оскарження прийнятого рішення (т. 4 а.с. 57).

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Такий висновок відповідає і рішенню Конституційного Суду України у справі № 3-180/2018(1644/18) за конституційною скаргою від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Отже, судова практика з даного правового питання є сталою, послідовною і обов`язковою для врахування, якою і керується слідчий суддя при розгляді матеріалів скарги, які перебувають у нього на розгляді.

Слідчий суддя вважає, що під час перевірки фактів, зазначених у повідомленнях ОСОБА_3 про вчинені кримінальні правопорушення від 27, 28 січня 2026 року, працівниками поліції не було надано оцінку всім обставинам, зазначеним у вказаних повідомленнях, перевірку було проведено не повно та не всебічно, з довідки про результати розгляду звернення не можливо встановити, з яких причин було прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявами ОСОБА_3 , в тому числі щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень, викрадення телефону тощо.

Враховуючи наведене, слідчий приходить до висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_3 в частині невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень за його зверненнями від 27, 28 січня 2026 року.

Щодо інших вимог ОСОБА_3 слідчий суддя зазначає наступне.

Главою 26 КПК України встановлені певні види бездіяльності слідчого та прокурора, які можуть бути оскарженні на стадії досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчий суддя не розглядає по суті скарги на рішення, дії чи бездіяльність, оскарження яких ст. 303 КПК України не передбачено. Дана норма не передбачає можливості оскарження будь-якої, абстрактної бездіяльності слідчого, прокурора чи дізнавача, яка, на думку скаржника, свідчить про неналежне досудове розслідування.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.

Зазначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних дій, бездіяльності слідчого, прокурора не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення.

Наведений у даній статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що може бути предметом оскарження, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року у справі за № 807/1456/17, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Бездіяльність пов`язана із нездійсненням процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов`язаний здійснити, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена виключно щодо тих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор безумовно зобов`язані вчинити саме у визначений Кримінальним процесуальним кодексом строк, але з різних причин їх не вчиняє.

Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Слідчим суддею в даній справі було відкрите провадження за первісною скаргою ОСОБА_3 , під час розгляду якою слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність її задоволення в частині зобов`язання уповноваженої особи Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області невідкладно внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення за зверненнями заявника.

В той же час, враховуючи імперативні положення ст. 303 КПК України, вимоги ОСОБА_3 про витребування відеозаписів та інших матеріалів, що підтверджують події 27-29 січня 2026 року, зобов`язання надіслати їх за адресою проживання; зобов`язання слідчого та прокурора здійснити повідомлення до НАЗК про участь у справі викривача задоволенню не підлягають.

Не можуть також бути задоволенні вимоги ОСОБА_3 , викладені в його уточненій скарзі, оскільки заявником були заявлені вимоги, які не підлягають розгляду в порядку ст. 303 КПК України, а також додатково заявлені вимоги про внесення відомостей про кримінальні правопорушення щодо посадових осіб без попереднього звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

Крім зазначеного, вказаною вище нормою не передбачено заміну суб`єкта оскарження при розгляді скарги на бездіяльність уповноважених осіб щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.

З огляду на зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення за зверненнями ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень від 27, 28 січня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1