Рішення № 137557631, 19.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 рокусправа № 380/12500/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Гравел" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Гравел" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якій просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного нагляду (контролю) в Львівській області Державної служби України з безпеки та транспорті про штрафу застосування адміністративно №ПШ 110252 від 12.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в описовій частині Акту перевірки №077590 від 18.12.2024 та в самій оскаржуваній Постанові зазначено транспортний засіб марки MAN з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Водночас у Рішенні про супроводження та в Акті про блокування/розблокування фігурує інший номерний знак - НОМЕР_2 . Матеріали відеофіксації підтверджують, що фактично перевірявся автомобіль з номером НОМЕР_2 . Оскільки транспортний засіб НОМЕР_1 не належить позивачу (ТОВ "Кондор Гравел"), постанова винесена на підставі недостовірних даних. Відповідно до ст. 280, 283 КУпАП це свідчить про порушення вимог щодо повного та об`єктивного розгляду справи й є безумовною підставою для скасування рішення. Підприємство виконало всі вимоги законодавства: водія було забезпечено належною кількістю тахокарт на підставі акта приймання-передачі від 01.12.2024 та проведено відповідний інструктаж перед рейсом. Обов`язок щодо своєчасного встановлення, зміни і заповнення тахокарти та забезпечення їхнього належного зберігання, покладено саме на водія транспортного засобу. Згідно з п. 3.3 Інструкції №385, обов`язок своєчасно встановлювати, змінювати та заповнювати тахокарти покладено безпосередньо на водія, а не на перевізника. Перевізник зобов`язаний лише забезпечити водія цими бланками (що й було зроблено) , але не має фізичної можливості контролювати момент їхнього вставлення під час рейсу. Сам водій у письмових поясненнях та на відео зафіксував, що просто "забув" вставити тахокарту. За результатами внутрішнього розслідування його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Відтак, у діях ТОВ "Кондор Гравел" відсутній склад правопорушення. Акт перевірки №077590 від 18.12.2024 був складений старшим державним інспектором Футьком І.І., який особисто перевірку не проводив, процесуальні документи складались виключно зі слів іншого інспектора (Орловського В.В.), який залишив місце перевірки. Таке оформлення документів порушує принцип безпосередності фіксації правопорушення уповноваженою особою (ст. 251 КУпАП). Складання акта особою, яка не була свідком подій та не встановлювала обставини самостійно, свідчить про вихід за межі компетенції та робить Акт формальним документом, що не може вважатися допустимим доказом. Крім того, в матеріалах справи не зафіксовано законних причин для зупинки транспортного засобу, передбачених п. 4 Порядку №422. Позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи №291 та прийняте рішення до моменту фактичного отримання копій матеріалів. Про наявність постанови підприємство дізналося випадково 05.05.2025 через месенджер Viber на номер юриста , а офіційну відповідь із копією постанови отримало лише 26.05.2025 електронною поштою. Надсилання фотографій документів у Viber або телефонний дзвінок не є належним і передбаченим законом способом вручення чи повідомлення. Своїми діями відповідач позбавив позивача можливості подати заперечення, надати докази (акт прийому-передачі тахокарт, журнал інструктажів) та скористатися правом на захист під час розгляду справи, що суперечить принципу належного урядування та верховенства права. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що під час рейдової перевірки 18.12.2024 автомобіля MAN (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 було зафіксовано відсутність заповнених тахокарт за поточний день та попередні 28 днів, а також бланка підтвердження діяльності водія. Це є порушенням статей 34 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відсутність документів також підтверджується відеозаписами з бодікамер інспекторів. Також зазначає, що в Акті перевірки та Постанові було допущено технічну описку в номерному знаці (вказано НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 ). Проте, посилаючись на практику Верховного Суду, Укртрансбезпека зазначає, що окремі дефекти форми рішення не є підставою для його скасування, якщо саме правопорушення мало місце, а ТЗ можна чітко ідентифікувати за серією та номером свідоцтва про реєстрацію, які вказані правильно. Посилання Позивача на те, що тахокарти не заповнив водій, відхиляються. Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III та позиції Верховного Суду, саме перевізник (роботодавець) зобов`язаний організовувати та здійснювати постійний контроль за режимом праці й відпочинку водіїв. Штраф за ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладається виключно на автомобільного перевізника. Повідомлення про розгляд справи було надіслано 04.02.2025 на електронну адресу KONDORHRAVEL@UKR.NET. Відповідач наголошує, що саме ця адреса була офіційно вказана Позивачем у Єдиному державному реєстрі (ЄДР) для здійснення зв`язку на момент розгляду справи. Документ був підписаний електронним підписом. Копія оскаржуваної постанови після винесення була направлена перевізнику "Укрпоштою". Автомобіль мав візуальні ознаки перевантаження (просідання підвіски, вантаж вище бортів), тому було прийнято рішення про супроводження на зважування. Оскільки водій спочатку відмовився їхати, інспектори правомірно застосували блокіратор коліс відповідно до Порядку №513. Рух було відновлено наступного дня, щойно водій надав згоду на супроводження.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказує, що зазначення в акті перевірки №АР 077590 та постанові №ПШ 110252 невірного державного номерного знака (АТ 2792 ВА замість НОМЕР_2 ) є не просто "технічною опискою", а істотним порушенням. Державний номер є унікальним обов`язковим реквізитом для однозначної ідентифікації правопорушника (Порядок № 1567, ст. 280, 283 КУпАП). Внесення недостовірних даних свідчить про формальний підхід керівника Укртрансбезпеки до розгляду матеріалів справи та унеможливлює доведення того, що йдеться про один і той самий автомобіль і конкретне правопорушення. Зупинка автомобіля та винесення рішення №РС000838 про його супроводження на зважування були здійснені за відсутності об`єктивних чи зовнішньо видимих ознак перевантаження, що прямо порушує п. 4 Порядку №422. З матеріалів відеофіксації вбачається, що інспектор заявив про намір зупинити автомобіль заздалегідь, до його візуального огляду чи розкриття тену. Таке рішення базувалося виключно на суб`єктивних припущеннях, що є упередженістю та неправомірним втручанням у господарську діяльність (ст. 42 Конституції України). Акт перевірки був складений і підписаний старшим інспектором Футьком І.І., який фактично не був присутній під час безпосереднього проведення рейдової перевірки та фіксації обставин. Документальну перевірку розпочав та проводив інший інспектор (Орловський В.В.), який заміну колег належним чином не оформив і водія про це не повідомив. Інспектор Футько І.І. зафіксував інформацію про відсутність тахокарт лише "зі слів" свого колеги. Відповідно до статей 251, 256 КУпАП та ст. 74 КАС України, протокол чи акт має складатися виключно тією посадовою особою, яка особисто встановила факт порушення. Оскільки Акт №077590 складено особою, яка не брала участі в перевірці, він є недопустимим і юридично нікчемним доказом, що нівелює законність усієї винесеної постанови.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що наявність технічної описки в державному номерному знаці (вказано НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 ) в акті №АР 077590 та постанові №ПШ 110252 не є беззаперечною підставою для їх скасування. В Акті чітко й правильно зазначено серію та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_3 , що дає повну можливість точно ідентифікувати ТЗ, щодо якого проводилася перевірка. Посилаючись на сталу практику Верховного Суду (справи №802/1198/16-а, №820/2300/18 та інші), окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не спростовують факт самого правопорушення. Твердження позивача про безпідставність зупинки спростовуються нагрудними камерами інспекторів (відео "20241218092720MEDIA_IDUser001"). На записі (зокрема на 03 хв. 07 сек.) чітко зафіксовано візуальні ознаки перевищення вагових параметрів: просідання переднього вузла підвіски під вагою вантажу та завантаження автомобіля вище бортів кузова. Через первинну відмову водія виконати рішення про супроводження на зважування інспектори правомірно та відповідно до пунктів 14- 16 Порядку №513 застосували блокіратор коліс. Автомобіль було розблоковано одразу після того, як водій надав згоду на супроводження. Перевізник зобов`язаний забезпечити наявність у водія документів для вантажних перевезень, включаючи заповнені тахокарти за поточний день і попередні 28 днів або бланк підтвердження діяльності (ст. 48 Закону №2344-III). Відсутність цих документів на момент перевірки повністю підтверджується матеріалами справи та відеозаписом. Позивач у позовній заяві сам не заперечує відсутність тахокарт і зазначає, що за результатами його внутрішнього розслідування встановлено, що водій свідомо не використовував видану йому тахокарту. Оскільки відповідальність за ст. 60 Закону №2344-III покладається безпосередньо на автомобільного перевізника, цей факт разом із внутрішнім розслідуванням позивача беззаперечно доводить законність накладеного штрафу. Постанова винесена правомірно, а аргументи позивача спрямовані виключно на ухилення від відповідальності, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондор Гравел" (ЄДРПОУ: 39816845) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа.

Одним із видів економічної діяльності позивача є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

18.12.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області, відповідно до направлення на перевірку №001692 від 16.12.2024, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, якими здійснюються перевезення пасажирів та вантажів.

Під час такої перевірки о 10 год 35 хв. 18.12.2024 був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником зазначеного транспортного засобу є ТОВ "Кондор Гравел". На момент проведення рейдової перевірки транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 .

У ході рейдової перевірки транспортного засобу було встановлено порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт"під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія заповненими тахокартами за 28 днів + 1 та бланку підтвердження діяльності водія чим порушено ст. 48 Закону України України "Про автомобільний транспорт". Водій пояснення про причини порушення надавати відмовився.

За результатами рейдової перевірки складено Акт №077590 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 18.12.2024.

Водій ознайомлення зі змістом акту №АР 077590 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 18 грудня 2024 року, відмовився.

Повідомленням №11111/33/24-25 від 04.02.2025 про розгляд матеріалів справи (Запрошення на розгляд матеріалів справи), позивачу було направлено на його офіційну електронну адресу - "ІНФОРМАЦІЯ_1".

12.02.2025 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Л.Ярулліна винесено постанову №ПШ110252 про застосування адміністративного-господарського штрафу, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Гравел" про перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Копію постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт №ПШ 110252 від 12 лютого 2025 року, позивачу було направлено рекомендованим поштовим відправленням № 7905100078790 засобами поштового зв`язку оператора "Укрпошта".

Не погоджуючись зі згаданою постановою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ), Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 р. №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі - Положення №340).

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344-ІІІ віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Інструкції №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Саме визначити про дотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія можливо з оформленої особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.

В розумінні норми ст.18 Закону №2344-ІІІ контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 березня 2020 року по справі №823/1199/17.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Також, 07.09.2005 прийнято Закон України №2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) ", укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Таким чином, у водія позивача був обов`язок надавати під час перевірки записи про режим роботи та відпочинку включно тахокарти за попередні дні коли він керував транспортним засобом або бланки підтвердження діяльності водія в разі, якщо водій не керував транспортним засобом, або якщо не здійснював перевезення вантажів, який є єдиним документальним підтвердженням того, що така діяльність за попередній період ним не здійснювалась і є відсутня з об`єктивних причин.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугувало ненадання водієм інформації про роботу за попередні 28 днів, а саме роздруківки на паперовому носії режиму праці та

Відсутність на момент проведення рейдової перевірки записів щодо режиму праці та відпочинку водія за попередні 28 календарних дні та/або бланку підтвердження діяльності водія, також підтверджується відео - матеріалами проведення рейдової перевірки з нагрудних відео - реєстраторів посадових осіб Укртрансбезпеки.

Спростовуючи висновки контролюючого органу, позивач звертає увагу, що підприємство забезпечило водія належною кількістю тахокарт, необхідних для виконання рейсів на підставі акту прийому-передачі від 01.12.2024, відповідно останній несе обов`язок щодо своєчасного встановлення, зміни і заповнення тахокарти та забезпечення їхнього належного зберігання. Однак водій ОСОБА_1 забув вставити тахокарти в тахограф, підприємством проведено службове розслідування та застосовано до нього дисциплінарне стягнення.

Водночас, суд не може брати до уваги такі твердження, адже неуважність водія не може бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону №344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, під час здійснення перевірки, водієм не було надано документів, що було зафіксовано в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, саме тому накладено адміністративно-господарський штраф за абзацом 3, частини 1, статті 60 Закону до позивача.

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2025 року у справі №440/2336/23.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2024 року у справі №600/3906/22-а дійшов висновку про те, що належним чином заповнені щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу, бланк підтвердження діяльності водія, відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 та п. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія.

При цьому, суд також критично оцінює доводи позивача про незабезпечення відповідачем його участі у розгляді справи, оскільки, за змістом пунктів 26, 27 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Так, судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи №20332/33/24-25 від 04.03.2025 направлялося відповідачем на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Гравел" (код ЄДРПОУ: 40850418) - " kondorhravel@ukr.net", яка на той час містилася у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, у графі "Інформація для здійснення зв`язку".

Таким чином, позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Водночас, доводи позивача про те, що офіційна електронна адреса Товариства - "ІНФОРМАЦІЯ_1", а відповідачем допущена помилка в одній букві, суд відхиляє, адже згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.05.2025, які долучалися самим же позивачем до позову (сторінки 18, 23 матеріалів справи), офіційною електронною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ГРАВЕЛ" (код ЄДРПОУ: 40850418) була саме: "KONDORHRAVEL@UKR.NET".

Щодо тверджень позивача що в описовій частині Акту перевірки №077590 від 18.12.2024 та в самій оскаржуваній Постанові зазначено транспортний засіб марки MAN з державним номерним знаком НОМЕР_1 , відповідно він не належить позивачу, то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в Акті перевірки № АР 077590 від 18.12.2024 та у Постанові № ПШ 110252 від 12.02.2025 було допущено технічну описку в державному номерному знаці транспортного засобу марки MAN, а саме вказано НОМЕР_1 замість фактичного НОМЕР_2 .

Як вбачається з матеріалів справи та заперечень відповідача, в Акті перевірки № АР 077590 інспектором було абсолютно вірно та без помилок зазначено серію і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_3 . Свідоцтво про реєстрацію є офіційним документом суворої звітності, який містить індивідуальні ідентифікаційні ознаки автомобіля і є унікальним у масштабах держави.

Відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 06.08.2018 у справі № 802/1198/16-а, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 30.04.2020 у справі № 810/384/16 та від 19.05.2020 у справі № 820/2300/18), окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування, якщо з сукупності інших реквізитів та доказів суть правопорушення та суб`єкт є очевидними.

Оскільки номер свідоцтва про реєстрацію співпадає з даними автомобіля Позивача, технічна перестановка цифр у номерному знаці не завадила ідентифікації транспортного засобу, не спотворила суті виявленого порушення і не призвела до притягнення до відповідальності сторонньої особи. Відтак, цей аргумент Позивача судом відхиляється.

Підсумовуючи вищевказане, порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт знайшло своє підтвердження в акті перевірки, а постанова відповідача про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №ПШ 110252 від 12.02.2025 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 262 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна