Рішення № 137556885, 19.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1514/26

Категорія 38

2/295/2267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 39170,80 грн, а саме:

- за кредитним договором №71799463 від 08.04.2025 у розмірі 15430,80 грн, з яких 7100,00 грн - тіло кредиту, 2902,80 грн відсотки за користування кредитом, 600,00 грн комісія, 4828,00 грн- відсотки за понадстрокове користування кредитом;

- за кредитним договором №8988686 від 05.05.2025 у розмірі 23740,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту, 8740,00 грн відсотки за користування кредитом, 5000,00 грн пеня/неустойка.

Позов обґрунтований тим, що 08.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71799463, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 4000,00 грн, строком на 29 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами щоденно на залишок заборгованості в розмірі 0,265%, з комісією за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту та 4% за понадстрокове користування кредитом щоденно на тіло кредиту.

В подальшому між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договору: №14835553 від 01.05.2025, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн, в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 10000,00 та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,265 % на 1 % в день; №14873347 від 06.05.2025, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає 58 днів тобто до 04.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %; №15074183 від 02.06.2025, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 27 днів (в результаті чого строк кредитування складає 85 днів тобто до 01.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

Крім того, 05.05.2025між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір кредитної лінії №8988686, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн, строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами щоденно на залишок заборгованості в розмірі 0,95%, з комісією за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту та неустойкою в розмірі 500,00 грн щоденно за кожен день понадстрокового користування кредитом.

Позивач зазначає, що відповідачка отримала в тимчасове платне користування грошові кошти згідно з укладеними договорами, умови яких не виконує, отримані кредитні кошти в строк не повернула.

В позовній заяві позивач також посилається на те, що відповідно до ст. 512, 514 ЦК України право вимоги до відповідача за кредитними договорами №71799463 від 08.04.2025 та №8988686 від 05.05.2025 перейшло до нього на підставі договору факторингу №16/10/2025 від 16.10.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет».

Таким чином, позивач посилається на те, що на підставі ст. 512, 514 ЦК України він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.

В порушення умов укладених кредитних договорів відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 39170,80 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана та доставлена до електронного кабінету відповідачки, який, що було встановлено судом, зареєстрований в ЄСІТІС, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 72), а відтак відповідач обізнана про судове провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справіматеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

08.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71799463, підписаний позичальником електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором (на звороті а. с. 8-15).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

У пункті 2.2 договору передбачено, що позичальник отримав кредит в розмірі 4000,00 грн, строком на 29 днів, дата надання кредиту 08.04.2025, дата повернення кредиту 06.05.2025, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами щоденно на залишок заборгованості в розмірі 0,265% у день, 4% в день за понадстрокове користування кредитом щоденно на тіло кредиту, з комісією за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту.

Згідно з п. 2.5 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.2 договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений у п.п. 2.2.4. п. 2.2. договору.

Пунктом 6.3 договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом.

Відповідно до п. 7.1 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договору, а саме:

- №14835553 від 01.05.2025, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн, в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 10000,00 та змінена денна процентна ставка (фіксована) з 0,265 % на 1 % (на звороті а. с. 20-22);

- №14873347 від 06.05.2025, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 29 днів, в результаті чого строк кредитування складає 58 днів, тобто до 04.06.2025 року (на звороті а. с. 16-18);

- №15074183 від 02.06.2025, за умовами якої сторони домовились про пролонгацію строку кредитування на 27 днів, в результаті чого строк кредитування складає 85 днів, тобто до 01.07.2025 року (на звороті а.с. 18-20).

Інші умови договору залишені без змін.

Відповідно до довідок ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 06.11.2025 підтверджено виконання платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів з перерахування отримувачу ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 грошових коштів 08.04.2025 в сумі 4000,00 грн та 01.05.2025 в розмірі 6000,00 грн (а. с. 23, 24).

Крім того, судом встановлено, що 05.05.2025між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений Договір кредитної лінії (Надійний) №8988686, підписаний позичальником електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором (а. с. 27-34).

Відповідно до розділу 2 договору кредитної лінії за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Сума кредиту складає 10000,00 грн, строк кредитування 360 днів. Дата надання кредиту 05.05.2025, дата повернення кредиту 29.04.2026, процентна ставка/день (фіксована) 0,95%, орієнтовна загальна вартість кредиту 45925,00 грн, неустойка 500,00 грн/день.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.05.202а та довідки ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" від 04.11.2025 підтверджено виконання платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів з перерахування отримувачу ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 грошових коштів 05.05.2025 в розмірі 10000,00 грн (на звороті а.с. 35, 36).

Отже, з матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти.

03.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про усунення порушення та сплату простроченої заборгованості (на звороті а. с. 34).

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги до відповідачки, що підтверджується змістом самого договору та Витягами з Реєстру боржників до цього Договору від 16.10.2025 (а. с. 38-46).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінпром маркет» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами №71799463 від 08.04.2025 та №8988686 від 05.05.2025.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитних договорів відповідачка отримала кредитні кошти, судом не встановлено, що вона належним чином виконала свої зобов`язання з їх повернення у повному обсязі та сплатила інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №71799463 від 08.04.2025.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №71799463 від 08.04.2025 становить 15430,80 грн, з яких 7100,00 грн - тіло кредиту; 2902,80 грн - проценти за користування кредитними коштами, 600,00 грн - комісія за надання кредиту, 4828,00 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом (на звороті а. с. 6-8, 26).

Дослідивши надані докази, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 2902,80 грн, які нараховані в межах узгодженого сторонами строку кредитування, який становить 85 днів.

Також суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення боргу за комісією за надання кредиту з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію.

За умовами договору, що підтверджується і змістом розрахунку заборгованості, відповідачу одноразово при наданні кредиту нарахована комісія в розмірі 15% від суми кредиту, що становить 600,00 грн (п. 2.2.4 договору).

З огляду на те, що умовами договору передбачена комісія за надання кредиту, що цілком відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає її нарахування правомірним, і вона підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з заявленим до стягнення розміром відсотків з огляду на таке.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитними коштами, яка нарахована за період з 02.07.2025 по 18.07.2025 в розмірі 4828,00 грн.

У пункті 1.26 кредитного договору визначено, що проценти за понадстрокове користування кредитом - це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

Згідно з п. 2.2.4 договору проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) становлять 4,00% в день.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проценти нараховані за понадстрокове користування кредитними коштами за період з 02.07.2025 по 18.07.2025.

Зі змісту договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71799463 від 08.04.2025 вбачається, що сторони погодили умови договору, нарахування та порядок сплати процентної ставки. Строк кредитування був погоджений сторонами та становив 29 днів, з урахуванням двох періодів пролонгації відповідно до п.7.1. договору, яка відбулась шляхом укладення додаткових угод, загальний строк кредитування становив 85 днів - по 01.07.2025.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи, що за умовами кредитного договору №71799463 від 08.04.2025 сторони погодили строк кредитування, який з урахуванням укладених додаткових угод, які були ініційовані відповідачем, закінчився 01.07.2025, після зазначеної дати кредитодавець не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком кредитування суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Велика Палата Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року в справі №202/4494/16-ц та від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відтак в задоволенні вимоги про стягнення процентів, які нараховані за понадстрокове користування грошовими коштами в розмірі 4828,00,00 грн, суд відмовляє за безпідставністю.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №8988686 від 05.05.2025.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за договором кредитної лінії №8988686 від 05.05.2025 станом на 16.01.2026 становить 23740,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту; 8740,00 грн відсотки за користування кредитом, 5000,00 грн - неустойка (а. с. 25, 37).

Дослідивши надані докази, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, які нараховані у межах строку кредитування.

Разом з тим, звертаючись з позовом, позивач, окрім стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, просить стягнути з відповідачки неустойку в розмірі 5000,00 грн.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

Договір кредиту укладений ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23 дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки за невиконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі договору споживчого кредиту в період дії воєнного стану, є неправомірним, суперечить положенням ЦК України, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачка допустила неналежне виконання умов кредитних договорів, що призвело до порушення майнових прав позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 29342,80 грн, з яких заборгованість за кредитним договором №71799463 від 08.04.2025 у розмірі 10602,80 грн, з яких 7100,00 грн - тіло кредиту, 2902,80 грн відсотки за користування кредитом, 600,00 грн комісія; за кредитним договором №8988686 від 05.05.2025 у розмірі 18740,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту, 8740,00 грн відсотки за користування кредитом.

В задоволенні вимог про стягнення відсотків за понадстрокове користування кредитними коштами в розмірі 4828,00 грн та неустойки в розмірі 5000,00 грн, суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1996,80 грн (2662,40 грн х 75% від задоволених вимог).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 4500,00 грн підтверджено змістом договору про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінпром маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., в п. 4. 1 якого визначена вартість послуг за надання правничої допомоги, витягом з акту приймання-передачі справ за надання правничої допомоги за договором від 21.10.2025, згідно з яким надані послуги складаються з: вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції клієнта - 500,00 грн, складання і подання позовної заяви - 4000,00 грн; актом приймання -передачі справ за надання правничої допомоги, в тому числі, щодо боржника ОСОБА_1 (п. 155), платіжною інструкцією від 27.10.2025 (а. с. 47-53).

Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3375,00 грн (4500,00 грн х 75% від задоволених вимог)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість в загальному розмірі 29342,80 грн, а саме:

- за кредитним договором №71799463 від 08.04.2025 у розмірі 10602,80 грн, з яких 7100,00 грн - тіло кредиту, 2902,80 грн відсотки за користування кредитом, 600,00 грн комісія;

- за кредитним договором №8988686 від 05.05.2025 у розмірі 18740,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту, 8740,00 грн відсотки за користування кредитом;

а також стягнути судовий збір в розмірі 1996,80 грн та витрати за надання правничої допомоги в сумі 3375,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька