Рішення № 137556876, 19.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1995/26

Номер провадження 2/676/2797/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочний розгляд)

17 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

за участю секретаря судового засідання Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Виконавчого комітету Жванецької сільської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовуються тими обставинами, що 02 січня 2026 року представниками позивача було виявлено неповнолітню дитину ОСОБА_1 . Після чого дитину було влаштовано в сім`ю дідуся. Мати дитини за інформацією наявною у Позивача виїхала за межі держави, з 2022 року перебуває на території росії. Відповідача ніяким чином не піклується про сина, не надає жодної матеріальної допомоги, не цікавиться розвитком сина, не цікавиться станом його здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, внаслідок чого створились умови, які шкодять інтересам дитини. У зв`язку із чим Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з Відповідачки аліменти на користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.

Представник Виконавчого комітету Жванецької сільської ради в судовому засіданні позов підтримав , пояснив, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських по утриманню та вихованню сина.

Неповнолітній позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що в січні 2022 року відповідачка поїхала в Москву і з того часу декілька разів телефонувала. На даний час вона має будинок біля Москви , з ним не спілкується, коштів не передає. Він проживає з дідом і бабою.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила.

Свідок ОСОБА_3 - дід позивача, батько відповідачки в судовому засіданні дав показання, що відповідачка в січні 2022 року п оїхала до Москви , сама поїхала бо там жила з чоловіко, чоловік помер, вона продала квартиру і придбала будинок під Москвою. Більше року з відповідачкою немає зв`язку.

Заслухавши представника позивача, позивача, свідка, вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.01.2026 року службою у справах дітей виявлено неповнолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя села Цвіклівці Перші Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, який залишився без батьківського піклування.

Відомості про батька в свідоцтві про народження позивача записані відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

Мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самоусунулася від виховання сина, місце її перебування невідоме, ОСОБА_2 виїхала за межі території України та з 2022 року перебуває в російській федерації.

З копії наказу служби у справах дітей Жванецької сільської ради від 02.01.2026 року №2/01-07 вбачається, що ОСОБА_1 тимчасово влаштовано в сім`ю діда.

Виховання дитини, її матеріальне забезпечення здійснює баба - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дід - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Жванецької сільської ради від 12.02.2006 року №22, встановлено, що мати - ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає та самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не слідкує за її життям та здоров`ям, не приділяє уваги вихованню дитини, не підтримує її матеріально. За місцем проживання дитини не з`являється, не відвідує її. Дитина в повній мірі знаходять на забезпечені баби та діда та виховуються ними. Обставин, що перешкоджають виконувати батьківські обов`язки ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 - не встановлено.

Вищевказана інформація підтверджується копією довідки виданою старостою старостинського округу №4, де зазначено фактичний склад сім`ї ОСОБА_1 і відповідно до якої разом з ним за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також копією довідки-характеристики від 04.02.2026 року №19 в якій зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_1 , але з січня 2022 року там не проживає та копією характеристики директора Сокільського ліцею імені. С.М. Кротіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

В абзаці 2 пункту 16 Постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи викладене, як безспірно встановлено в судовому засіданні, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не допомагає їм матеріально, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням та вихованням, не спілкується з ними без будь-яких перешкод та причин для цього.

Відповідачкою не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що їй чиняться будь-які перешкоди у спілкуванні з дітьми, і таким чином вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а тому, суд приходить до переконання, що відповідачку слід позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 4 ст. 170 СК України).

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 СК України влаштування дитини до закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню в розмірі 1/4 частки на утримання сина.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280, 282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь неповнолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 18 березня 2026 року до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в сумі 2662 гривні 40 коп. на користь держави.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 , поданою протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Орган, що має право звертатись до суду з позовом в інтересах інших осіб - Виконавчий комітет Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької (вул.Центральна, 57, с. Жванець, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04404036).

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )..

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Повне рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О.