Рішення № 137556848, 19.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/959/26

провадження № 2/650/1975/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року в розмірі 18 541,60 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 900,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 13 641,60 грн.

Щодо судових витрат представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн, всього 15 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 686124 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Представник позивача вказав, що кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила ознайомлення з його умовами, розуміння їх змісту та згоду на обов`язковість виконання договору.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 900,00 грн строком на 29 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % на добу. Кредитні кошти були перераховані 04 червня 2021 року на платіжну банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджує факт належного виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредитні кошти та нараховані відсотки у встановлений договором строк не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на 26 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року становить 18 541,60 грн, з яких 4 900,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13 641,60 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Також представник позивача зазначив, що 30 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЖОБЕР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 30 листопада 2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року.

Представник позивача вказав, що на адресу відповідача направлялася вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, однак така вимога відповідачем виконана не була, а заборгованість у добровільному порядку не погашена.

З огляду на викладене представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позов представник відповідача вказав, що відповідач не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначив, що позивач помилково вважає, що у ОСОБА_1 наявна непогашена заборгованість перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року в розмірі 18 541,60 грн, а також право на стягнення судових витрат.

В обґрунтування заперечень представник відповідача вказав, що восени 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Херсонської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. До заяви було додано конкретизований список кредиторів та документи, що підтверджують наявність заборгованості, у тому числі перед ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11 січня 2022 року у справі № 923/1535/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Вказаною ухвалою також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

11 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність не підлягали нарахуванню фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань, а вимоги кредиторів мали заявлятися виключно у межах справи про неплатоспроможність.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було опубліковано 11 січня 2022 року, а останнім днем для подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника було 10 лютого 2022 року. Однак ні ТОВ «ФК «ДЖОБЕР», ні ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 із заявами про визнання грошових вимог до боржника не зверталися.

Також представник відповідача зазначив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року у справі № 923/1535/21 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . За змістом цього плану вимоги інших кредиторів, які не були заявлені у межах справи про банкрутство, підлягали прощенню, тобто списанню.

Крім того, представник відповідача вказав, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року у справі № 923/1535/21 провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів, а ОСОБА_1 звільнено від боргів, крім боргів, прямо передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

На думку представника відповідача, оскільки заборгованість за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року виникла до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а вимоги за цим договором не були заявлені у встановлений законом строк у межах справи № 923/1535/21, такі вимоги вважаються погашеними. У зв`язку з цим борг за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року у ОСОБА_1 відсутній.

Щодо судових витрат представник відповідача зазначив, що у разі відмови в задоволенні позову витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача. На підтвердження таких витрат представник відповідача послався на ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього та акт приймання-передавання юридичних послуг.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у повному обсязі та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Суд встановив, що 04 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 686124, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 900,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 26 грудня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 18 541,60 грн, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 900,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 13 641,60 грн.

Також позивач послався на те, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 30 листопада 2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року.

Разом з тим суд враховує, що правовідносини сторін не обмежуються лише фактом укладення кредитного договору та договору відступлення права вимоги, оскільки до звернення позивача з цим позовом щодо відповідача була відкрита та завершена судова процедура неплатоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ухвали Господарського суду Херсонської області від 11 січня 2022 року у справі № 923/1535/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У вказаній ухвалі Господарського суду Херсонської області від 11 січня 2022 року прямо зазначено, що ОСОБА_1 за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДЖОБЕР», отримала кредит у сумі 4 900,00 грн, а заборгованість за договором складає 12 431,30 грн, з яких 7 531,30 грн - відсотки.

Отже, заборгованість за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року виникла до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а тому вимога за цим договором мала характер конкурсної вимоги кредитора до боржника.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 11 січня 2022 року суд зобов`язав оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у визначений законом спосіб.

За змістом Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, мають заявити свої грошові вимоги до боржника у межах відповідної справи про неплатоспроможність у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом частини першої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Таким чином, ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» як первісний кредитор за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року мало право та процесуальний обов`язок заявити свої грошові вимоги до ОСОБА_1 у межах справи № 923/1535/21 про її неплатоспроможність.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року у справі № 923/1535/21 про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, ухвалою попереднього засідання від 13 липня 2023 року визнано вимоги кредитора до боржника, а саме ОСОБА_2 в сумі 233 413,70 грн.

Із змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року не вбачається, що вимоги ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» або ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року були заявлені, розглянуті господарським судом або включені до плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника та зазначено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредитора.

Відповідно до частин першої, другої статті 127 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року у справі № 923/1535/21 затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , припинено процедуру реструктуризації боргів, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, звільнено ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, а провадження у справі № 923/1535/21 про неплатоспроможність закрито.

Також пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року у справі № 923/1535/21 вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів щодо: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.

Вимоги позивача у цій справі виникли з кредитного договору та стосуються стягнення тіла кредиту і відсотків за користування кредитом. Такі вимоги не є вимогами про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, не є вимогами про сплату аліментів та не належать до інших вимог, нерозривно пов`язаних з особистістю фізичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року у справі № 923/1535/21 прямо застосовано вказані правові наслідки: вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, визнано погашеними, а ОСОБА_1 звільнено від боргів, окрім вимог, визначених частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суду не надано доказів того, що ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» заявляло свої грошові вимоги за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року у межах справи № 923/1535/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Також суду не надано доказів того, що такі вимоги були визнані господарським судом або включені до плану реструктуризації боргів боржника.

Навпаки, з ухвали Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року вбачається, що судом у справі про неплатоспроможність було визнано вимоги лише кредитора ОСОБА_2 в сумі 233 413,70 грн.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вимоги за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року були конкурсними вимогами, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідача та не були заявлені у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк у межах справи № 923/1535/21.

Посилання позивача на договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року не змінює правової оцінки спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач як новий кредитор не міг набути більше прав, ніж мав первісний кредитор. На момент укладення договору відступлення права вимоги від 30 листопада 2023 року щодо відповідача вже тривала процедура неплатоспроможності, а план реструктуризації боргів був затверджений ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року. При цьому вимоги за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року у межах справи про неплатоспроможність заявлені та визнані не були.

Після постановлення ухвали Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року у справі № 923/1535/21 такі незаявлені конкурсні вимоги вважаються погашеними, а ОСОБА_1 звільнена від відповідних боргів.

Тому сам по собі договір відступлення права вимоги не відновлює можливість стягнення з відповідача заборгованості, яка в силу закону та ухвали господарського суду вважається погашеною.

Доводи позивача щодо укладення електронного кредитного договору, перерахування кредитних коштів, невиконання відповідачем первісного грошового зобов`язання та набуття позивачем права вимоги за договором відступлення не спростовують встановлених судом обставин щодо завершення процедури неплатоспроможності відповідача та звільнення її від боргів, у тому числі від незаявлених конкурсних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на час звернення позивача до суду з цим позовом вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 686124 від 04 червня 2021 року не підлягає задоволенню, оскільки така вимога виникла до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідача, не була заявлена кредитором у встановлений законом строк у межах справи № 923/1535/21 та вважається погашеною.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову до суду, покладається на позивача та стягненню з відповідача не підлягає.

З цих самих підстав не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати позивача на професійну правничу допомогу, оскільки рішення ухвалюється не на користь позивача.

Разом з тим представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

На підтвердження понесення таких витрат стороною відповідача надано докази надання правничої допомоги адвокатом, зокрема договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та акт приймання-передавання юридичних послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

За змістом частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, а обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Представник позивача подав клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що заявлена сума 12 000,00 грн є завищеною, не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності, оскільки справа є малозначною, не є складною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а обсяг виконаних адвокатом відповідача робіт не обґрунтовує заявлений розмір витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що спір стосувався стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 541,60 грн, з яких тіло кредиту становить 4 900,00 грн. Справа не є складною за обсягом фактичних обставин та правового регулювання, належить до поширеної категорії спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Основний обсяг правничої допомоги, наданої відповідачу, полягав у підготовці відзиву на позовну заяву та формуванні правової позиції щодо наслідків завершеної процедури неплатоспроможності відповідача. При цьому правова позиція відповідача ґрунтувалася переважно на ухвалах господарського суду у справі № 923/1535/21, які стосувалися тієї ж особи та були визначальними для вирішення спору по суті.

Разом з тим суд враховує і поведінку позивача під час звернення до суду та розгляду справи. Позивач є фінансовою компанією, яка на професійній основі здійснює діяльність, пов`язану з набуттям та стягненням заборгованості. Отже, позивач мав об`єктивну можливість до звернення до суду перевірити відомості щодо відповідача, у тому числі щодо наявності судової процедури неплатоспроможності та наслідків її завершення.

Крім того, після отримання відзиву та документів щодо справи про неплатоспроможність відповідача позивач не навів додаткових пояснень по суті спору, які б спростовували доводи відповідача щодо погашення вимог конкурсних кредиторів, не ініціював врегулювання спору та продовжував підтримувати заявлені вимоги. Така поведінка позивача зумовила необхідність подальшого судового захисту прав відповідача та враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат.

Водночас зазначені обставини не є підставою для автоматичного стягнення з позивача всієї заявленої відповідачем суми витрат на правничу допомогу. Суд має оцінити не лише факт надання правничої допомоги, а й розумність, необхідність та пропорційність її розміру до предмета спору, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної роботи та значення справи для сторін.

Заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн є неспівмірним із складністю справи, ціною позову, обсягом виконаних адвокатом робіт та характером спірних правовідносин. Такий розмір витрат становить істотну частину ціни позову та більш ніж удвічі перевищує розмір тіла кредиту, з якого виник спір.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, а також поведінку сторін під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та пропорційним розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації за рахунок позивача, є 4 000,00 грн.

У зв`язку з цим клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись вищенаведеними положеннями ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору та наданням професійної правничої допомоги, залишити за позивачем.

Клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора