Ухвала суду № 137552735, 12.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 237/5318/17

Провадження № 1-кп/210/473/26

12 червня 2026 року

Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015050000000401 від 25.05.2015 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 258-3 КК України відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000000401 від 25.05.2015 року.

Прокурор Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 08 червня 2026 року надала до суду клопотання у кримінальному провадженні № 12015050000000401 від 25.05.2015 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначила, що встановлено, що 25.05.2015 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування. Відповідно до отриманої інформації ОСОБА_5 мешкає на тимчасово окупованій території, де переховується від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки за яке передбачено покарання виключного у вигляді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, ОСОБА_5 відкрито підтримав збройну агресію рф проти України, створення так званих незаконних республік на суверенній території України, нехтуючи Конституцією України вступив до незаконного збройного формування з вогнепальною зброєю у руках і діє в їх рядах, які здійснюють проти України військову агресію разом з регулярною армією російської федерації, що стало наслідком вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти цивільного населення. Всі ці чинники дають ґрунтовні підстави вважати, що у разі затримання ОСОБА_5 не стане виконувати свої процесуальні обов`язки, передбачені КПК України, у тому числі щодо явки до органу досудового розслідування, та з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує в разі доведення його винуватості в суді, продовжить дії, направленні на переховування від суду, оскільки ризик втечі ним буде розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Всі ці фактори у своїй сукупності беззастережно доводять факт можливості переховування ОСОБА_5 від суду та виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе попередити цей ризик.

В ході досудового розслідування слідством встановлено та допитано свідків, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_5 триваючого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Їх покази мають істотне значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду і дадуть максимально виконати вимоги ст. 2 КПК України, в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином ОСОБА_5 може незаконно вплинути на цих свідків шляхом погроз, вмовляння або іншим чином задля зміни ними своїх показів та його користь.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_5 почав здійснювати свою злочинну діяльність з листопада 2014 року та здійснює її дотепер, тобто вчиняє триваючий злочин. Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 схильний до вчинення злочинів, тяжких та особливо тяжких, у тому числі проти цивільного населення та які посягають на основи національної безпеки та існування Держави України, що прямо доводить той факт, що перебуваючи на волі, останній продовжить свою злочинну діяльність.

Також неможливість застосування інших запобіжних заходів відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Під час досудового розслідування та судового розгляду отримано достатньо доказів, які підтверджують факт перебування обвинуваченого ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, що є підставою для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що на даний час немає підстав для задоволення клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

З Реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.05.2015 року у цьому кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Також судом з`ясовано, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26.05.2015 року було надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, дозволи надавалися слідчим суддею неодноразово, але підозрюваного затримано не було.

Крім того ухвалою судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 30.04.2020 року надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_5 , для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, але обвинуваченого затримано не було.

Клопотання розглядається суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК Країни за відсутності обвинуваченого.

У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 258-3 КК України участь в терористичній організації.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час існує ряд ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку сторони обвинувачення для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладені обставини, які в своїй сукупності свідчать про те, що з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик передбачений п. 1 ст. 177 КПК України, тобто що ОСОБА_5 може вчинити спробу переховуватись від суду з метою уникнути відповідальності.

Відтак у сторони обвинувачення є достатні дані вважати, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявний, обґрунтований, що свідчить про неможливість його запобігання шляхом застосування до обвинуваченого інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, запобігти вищевказаному ризику можливо лише шляхом обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеному ризику.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні триває, а обрання обвинуваченому запобіжного заходу більш м`якого може перешкодити розгляду кримінального провадження.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, запобігти вищевказаному ризику можливо лише шляхом обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеному ризику.

На даний час, обвинувачений ОСОБА_5 переховується від суду, і знаходиться на тимчасово окупованій території, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, за викликами до суду не прибув, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладених обставин, жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючому ризику та виконання завдань кримінального провадження.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Свідки, які мають бути допитані під час судового розгляду кримінального провадження на даний час не допитані.

Суд, приходить до висновку, що обвинувачений може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно обвинувального акту почав здійснювати з листопада 2014 року та здійснює її дотепер, тобто вчиняє триваючий злочин. Таким чином ОСОБА_5 схильний до вчинення злочинів, тяжких та особливо тяжких, у тому числі проти цивільного населення та які посягають на основи національної безпеки та існування Держави України, що прямо доводить той факт. Вказане свідчить про стійку злочину діяльність обвинуваченого, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який перебуває на тимчасово окупованій території, розмір застави - не визначається.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Беручи до уваги те, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від суду, оголошений у розшук, то з огляду на обставини, наведені у змісті ухвали, наявні підстави згідно частини 6 статті 193 КПК України для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення подальшого судового розгляду кримінального провадження із застосуванням механізму міжнародної правової допомоги.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Дослідивши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, що містяться в них, суд приходить до висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до ст. 193 КПК України встановлено розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015050000000401 від 25.05.2015 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 183, 188, 193 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015050000000401 від 25.05.2015 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015050000000401 від 25.05.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи, що виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15 червня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1