Рішення № 137552716, 19.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7668/26

Провадження № 2-а/932/120/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

при секретарі Ликової А.В.

за участі

представника позивача Мельника Д.П.

відповідача ОСОБА_1

представників відповідачів Бойченко Л.П., Мотрук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243) до ОСОБА_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ НОМЕР_1 (на даний час особа має статус ОБГ), здійснив в`їзд на територію України 30.10.2024 через КПП «Маяки-Удобне» у приватних справах та з того часу з України не виїжджав про що свідчить витяг з системи «Аркан».

Документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 та дозволом на імміграцію від 29.07.2005.

Із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Відповідач - не звертався.

Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відносно останнього відсутня

18.09.2025 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області про відкликання рішенням про надання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання стосовно відповідача з підстав передбачених пунктами 2, 3 статті 12 Закону України «Про імміграцію» (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України).

29.09.2025 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 101 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну дозвіл на імміграцію в Україну від 29.07.2005 відкликано на підставі передбаченій пунктами 2, 3 статті 12 Закону України «Про імміграцію» (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України).

29.09.2025 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 88 про відкликання посвідки на постійне проживання посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 видану на ім`я ОСОБА_3 відкликано на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 (відкликання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України Про імміграцію).

Керуючись положеннями статті 13 Закону України «Про імміграцію», статті 26 Закону № 3773-VI, а також Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.05.2012 року за № 806/21119 уповноваженою службовою особою Відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно Відповідача прийнято рішення № 1201130100019497 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 29.09.2025, яким останнього зобов`язано залишити територію України у термін до 28.10.2025.

Звертають увагу, що рішення № 1201130100019497 винесене ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 29.09.2025 про примусове повернення до країн походження або третьої країни не виконано та не оскаржене.

Відповідач територію України не покинув, ухилився від виїзду з України, чим порушив правила перебування іноземців на території України, перейшов на нелегальне становище, правова характеристика якого визначена у п. 14 ст. 1 Закону № 3773-VI, «нелегальний мігрант» - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

17.06.2026 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області про прийняття рішення про примусове видворення відповідача з території України, відповідно до вимог статті 30 Закону № 3773-VI.

Протоколом про адміністративне затримання № МДН 000242 від 17.06.2026 відповідача затримано на підставі частини 2 статті 263 КУпАП (на 72 год.).

За фактом порушення міграційного законодавства уповноваженими службовими особами Відділу № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008109 від 17.06.2026, яким зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 008098 від 17.06.2026, відповідно до якої на вищезазначеного уродженця Азербайджанської Республіки накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Реалізуючи положення частини 1 статті 30 Закону № 3773-VI щодо відповідача винесено рішення № 1231100100000858 про примусове видворення з України від 17.06.2026 року.

Зважаючи на викладені вище обставини та враховуючи вимоги чинного законодавства та наступні обставини щодо уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- тривалий час перебуває на території України, без законних підстав, не вживав заходів для легалізації свого перебування в Україні;

- дії відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»);

- відсутні законні підстави для перебування на території України, та відповідно, відсутня можливість легального працевлаштування в Україні, у зв`язку з чим відповідач самостійно територію України не покине;

- не виконав рішення № 1201130100019497 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 29.09.2025;

- прийнято рішення про примусове видворення з території України від 17.06.2026;

- притягнення до адміністративної відповідальності поза межами міграційного законодавства;

- компетентним органом надана інформація про загрозу національній безпеці (подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області від 18.09.2025);

- компетентним органом надана інформація про загрозу національній безпеці (подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області від 17.06.2026).

Враховуючи зазначене існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі і відсутній документ, що дає право на виїзд з території України.

Відсутність документу, що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, оскільки рішення про примусове видворення, яке винесено стосовно відповідача згідно положень ст. 30 Закону України № 3773-VI не передбачає надання строку для самостійного залишення території України, а також фактичне виконання даного рішення, згідно ч. 5 ст. 30 вищезазначеного Закону та п. 9, Розділу 3 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012 (у редакції наказу МВС України, СБУ № 38/77 від 22.01.2018 року) виконується центральним органом (підрозділом) виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами.

Отже, наявність вищевикладених обставин, створює підстави для затримання відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України, що передбачено положеннями частини 3, частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, абзаців першого та другого частини 1, частини статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, положеннями підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року (в чинній редакції Конвенції від 01.08.2021), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (в чинній редакції Закону від 13.03.2006), у зв`язку з чим, Відділу № 1 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області звертається до суду з даною позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача Мельник Д.П. підтримав позов та викладені у ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, також надав додаткові пояснення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у повному обсязі та призначити йому заставу.

Представник відповідача адвокат Мотрук Р.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, просив визначити відповідачу заставу. Повідомив суду, що позивачем не доведено належного повідомлення відповідача про прийняті рішення, також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували, що дії відповідача становлять загрозу національної безпеці України, таким чином позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належним чином. .

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортний документ НОМЕР_1 (на даний час особа має статус ОБГ), здійснив в`їзд на територію України 30.10.2024 через КПП «Маяки-Удобне» у приватних справах та з того часу з України не виїжджав про що свідчить витяг з системи «Аркан».

Документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 та дозволом на імміграцію від 29.07.2005.

Із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Відповідач - не звертався.

Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, набуття статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відносно останнього відсутня.

18.09.2025 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області про відкликання рішенням про надання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання стосовно відповідача з підстав передбачених пунктами 2, 3 статті 12 Закону України «Про імміграцію» (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України).

29.09.2025 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 101 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну дозвіл на імміграцію в Україну від 29.07.2005 відкликано на підставі передбаченій пунктами 2, 3 статті 12 Закону України «Про імміграцію» (дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України).

29.09.2025 рішенням ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 88 про відкликання посвідки на постійне проживання посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 видану на ім`я ОСОБА_3 відкликано на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 (відкликання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України Про імміграцію).

Керуючись положеннями статті 13 Закону України «Про імміграцію», статті 26 Закону № 3773-VI, а також Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.05.2012 року за № 806/21119 уповноваженою службовою особою Відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно відповідача прийнято рішення № 1201130100019497 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 29.09.2025, яким останнього зобов`язано залишити територію України у термін до 28.10.2025.

Рішення № 1201130100019497 винесене ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 29.09.2025 про примусове повернення до країн походження або третьої країни не виконано та не оскаржене.

Відповідач територію України не покинув, ухилився від виїзду з України, чим порушив правила перебування іноземців на території України, перейшов на нелегальне становище, правова характеристика якого визначена у п. 14 ст. 1 Закону № 3773-VI, «нелегальний мігрант» - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

17.06.2026 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшло подання УСР ДСР НПУ в Дніпропетровській області про прийняття рішення про примусове видворення відповідача з території України, відповідно до вимог статті 30 Закону № 3773-VI.

Протоколом про адміністративне затримання № МДН 000242 від 17.06.2026 відповідача затримано на підставі частини 2 статті 263 КУпАП (на 72 год.).

За фактом порушення міграційного законодавства уповноваженими службовими особами Відділу № 8 у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008109 від 17.06.2026, яким зафіксовано порушення законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 008098 від 17.06.2026, відповідно до якої на вищезазначеного уродженця Азербайджанської Республіки накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Реалізуючи положення частини 1 статті 30 Закону № 3773-VI щодо відповідача винесено рішення № 1231100100000858 про примусове видворення з України від 17.06.2026 року.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»(надалі Закон № 3773-VI).

За змістом ст. 3 цього Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно п. 14ст. 1 Закону № 3773-VIнелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 2ст. 25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

За приписами частини першої статті 26 Закону №3773-VIіноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5ст. 26 Закону №3773-VI).

Статтею 30 Закону № 3773-VIвизначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. "f" ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод затримання виправдане лише доти, поки провадиться процедура депортації або екстрадиції.

В свою чергу, затримання іноземця з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є одним із заходів забезпечення примусового видворення, який застосовується у випадку наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії, відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його втечі, а так само, у разі відсутності в нього документів, що дають право на виїзд з України.

Статтею 31 Закону № 3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі статтею 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Судом вивчені матеріали справи, надані додаткові пояснення та враховуючи обставини справи, суд не вбачає наявних підстав для застосування застави до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт того, що він проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

Враховуючи те, що уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 незаконно перебуває на території України, тривалий час останнім не вчинено дій з легалізації на території України, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі.

У той же час, суд вважає, що позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач не був обізнаний про наявність прийнятих відносно нього рішень про анулювання посвідки на постійне проживання в Україні та інших дозвільних документів, та має намір оскаржити їх у встановленому законом порядку, тому відповідачу ОСОБА_1 слід визначити строк затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном 4 (чотири) місяці, який суд вважає достатнім як для виконання необхідних дій з боку позивача, так і для прийняття рішень щодо оскарження вище наведених рішень відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2,6-11,72-78,90,211,241-246,268-272,289,372 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольнити частково.

Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 4 (чотири) місяці рахуючи з 17 червня 2026 року до 17 жовтня 2026 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.

Рішення суду в частині затримання уродженця Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 19 червня 2026 року.

Суддя О.С.Малінов