Рішення № 137550746, 19.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Київ справа №320/64866/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16) щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 77% до 70% від сум грошового забезпечення та застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб з 01 квітня 2019 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії без обмеження її максимального розміру у розмірі 77 відсотків грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року, з урахуванням індексації пенсії, та з врахуванням проведених раніше виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».(далі - Закон № 2262-XII). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з основним розміром пенсії 70%. Крім того, позивач стверджує, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що оскільки Конституційний Суд України визнав обмеження розміру виплати пенсії неконституційним, відповідач порушує закон та його право на належне пенсійне забезпечення.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд (формування та зберігання) справи постановлено здійснювати в електронній формі.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ розмір якої на момент призначення пенсії становив 77 % грошового забезпечення.

Відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії, відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року основний розмір пенсії позивача був визначений у розмірі 70% грошового забезпечення.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2025 у справі № 640/8486/22 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2021 №14671, виданої станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказано рішення суду, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% від грошового забезпечення.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 01.04.2019 загальний розмір нарахованої пенсії, обрахований з 70% грошового забезпечення внаслідок перерахунку становить 18 243,08 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, що підлягає до виплати 14 970,00 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 01.12.2025 загальний розмір нарахованої пенсії, обрахований з 70% грошового забезпечення внаслідок перерахунку ( з надбавками) становить 25 455,12 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, що підлягає до виплати 23 610,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії виходячи з 77% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.

Листом відповідач повідомив, що підстави для перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також повідомив, що проведення перерахунку пенсії з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення передбачено відповідно до ст.ст. 13, 63 Закону на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Постановою № 103.

Також, позивача повідомлено, що з 01.08.2025 визначений судом розмір пенсії дорівнює 23610,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.

Законом № 2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 13 Закону № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення пенсії) визначено, що Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Перерахунок призначених пенсій визначено ст. 63 Закону № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

08.07.2011 прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону № 2262-XII, зокрема, в частині 2 статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.

Суд відмічає, що 27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до закону від 09.04.1992 №2262-XII: у частині 2 статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Законом від 27.03.2014 №1166-VІІ внесені зміни до статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №0940/2217/18.

Стаття 13 Закону №2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-XII ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям №3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яка залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримала висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. (пункт 33 рішення Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18-а).

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року за № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, п. 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 № 21-420а13 та № 21 -348а13, від 17.12.2013 № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним застосування обмеження пенсії максимальним розміром, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру пенсії позивача 70 відсотками грошового забезпечення, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.

Отже, при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Встановлення в подальшому граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 77 % до 70%.

Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 01.04.2019 загальний розмір нарахованої пенсії, обрахований з 70% грошового забезпечення внаслідок перерахунку становить 18 243,08 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, що підлягає до виплати 14 970,00 грн.

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 01.12.2025 загальний розмір нарахованої пенсії, обрахований з 70% грошового забезпечення внаслідок перерахунку ( з надбавками) становить 25 455,12 грн, однак, з урахуванням максимального розміру пенсії, що підлягає до виплати 23 610,00 грн.

У даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як орган, що реалізує владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Суд вважає неспроможними доводи відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2019, оскільки встановлено, що максимальний розмір пенсії позивача обмежено не з цих підстав.

Фактично вказаний максимальний розмір зафіксовано відповідачем у зв`язку з виконанням рішення суду у справі № 640/8486/22.

Проте, встановлення такого обмеження при проведення подальших перерахунків розміру пенсії, є безпідставним, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01.04.2019 сумою 18 243,08 грн.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, зокрема десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено судом застосування такого обмеження відбулось з 01.08.2025, таким чином розмір пенсії позивача з 25 455,12 грн зменшено до 23 610,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що військовослужбовцям, пенсії яким призначені відповідно до Закону №2262-XII обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність) не застосовуються, оскільки ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення КСУ №7-рп/2016, то зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) внесені Законом № 1774 до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 15.04.2019 у справі №127/4270/17.

За цих обставин суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії позивача з 01.08.2025 максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність).

З огляду на наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов`язує його з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з 01.08.2025 без обмеження максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше проведених виплат.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% відповідних сум грошового забезпечення до 70% та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з 01.08.2025 без обмеження максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.