Рішення № 137549938, 18.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2026 року Справа № 280/3796/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (69000, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, приміщення 23 ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи Електронний суд (вх. № 22092 від 24 квітня 2026 року) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000232/1 від 15 квітня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог статей 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» під час митного оформлення надало усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06 травня 2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Тернопільської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Під час здійснення митного контролю за ЕМД №26UA403070003982U7 від 13 квітня 2026 року митницею опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено розбіжності. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000232/1 від 15 квітня 2026 року, у графі 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митним органом згідно з статтею 53 МКУ. Як вбачається із вищенаведеного, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до норм чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 06 травня 2026 року від представника Тернопільської митниці на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.

15 липня 2025 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «WEIFANG GUIHUA AGRICULTURALEQUIPMENT CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №GH/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

На виконання вимог вищезазначеного контракту, з урахуванням Специфікацій від 15 грудня 2025 року, №2026-10 та №2026- 10-z, рахунку-фактури від 19 січня 2026 року за №GH2026-10 на умовах FОВ згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010", позивачу поставлені частини товарної партії (трактори, запчастини).

Митна вартість зазначеного товару, підприємством заявлена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений у статті 58 Митного кодексу України.

13 квітня 2026 року позивачем до митного оформлення митну декларацію №26UA403070003982U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар 1: «Трактори, що керуються водієм, який іде поряд, одновісні, нові. Без фрези мотоблоку у комплекті: Мотоблок Kentavr МБ1080Д-10 95 шт. (Потужність, кВт/к.с.: 5,9/8,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/ електростартер). Мотоблок Kentavr МБ1012ДЕ-10 79 шт. (Потужність, кВт/к.с.: 8,9/12,0; Тип палива: Дизель; Система запуску двигуна: ручний/електростартер). У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.»;

Товар 2: «Машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) грунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів грунту і вирівнювання поверхні поля: Грунтофреза 174 шт. Виробник: WEIFANG GUIHUA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.»;

Товар 3: «Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Тяга верхня регулювальна HORST G 404CDXU/504CCU / Upper Adjustment Rod HORST G 404CDXU/504CCU 18 шт.»;

Товар 4: «Частини гідравлічних силових установок та двигунів. Частини гідропідйомника трактора, для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Розтяжка нижньої тяги HORST G 404CDXU/504CCU / Lower Rod Stretcher HORST G 404CDXU/504CCU 16 шт.»;

Товар 5: «Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Фара передня ліва HORST G244XU/G404U / Left Front Headlight HORST G244XU/G404U 9 шт. Фара передня права HORST G244XU/G404U / Right Front Headlight HORST G244XU/G404U 9 шт. Грати капота в зборі з фарами HORST G244XU/G404U / Hood Grille with Headlights HORST G244XU/G404U 9 шт. Панель приладів HORST G 404CDXU/504CCU / Instrument Panel HORST G 404CDXU/504CCU 15 шт. Вказівник поворотів і стопів лівий HORST G 404CDXU/504CCU / Left Turn Signal and Brake Light HORST G 404CDXU/504CCU 18 шт. Вказівник поворотів і стопів правий HORST G 404CDXU/504CCU / Right Turn Signal and Brake Light HORST G 404CDXU/5 04CCU 18 шт.»;

Товар 6: «Вимикачі та перемикачі для напруги не більш як 60В кнопкові. Запасні частини для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення: Блок перемикачів правий (4 поз) HORST G 404CDXU/504CCU / Right Switch Block (4 Positions) HORST G 404CDXU/504CCU 10 шт.»;

Товар 7: «Рульові колеса, рульові колонки та картери рульових механізмів; їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Шарнір гідроциліндра поворотний лівий HORST G 404CDXU/504CCU / Left Hydraulic Cylinder Pivot Joint HORST G 404CDXU/504CCU 6 шт. Шарнір гідроциліндра поворотний правий HORST G 404CDXU/504CCU / Right Hydraulic Cylinder Pivot Joint HORST G 404CDXU/504CCU 6 шт.».

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару та транспортних витрат (графа 44 МД): декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № GH/2 від 15 липня 2025 року; додаток (специфікація) до нього від 15 грудня 2025 року №2026-10 та №2026- 10-z; рахунок - фактура від 19 січня 2026 року за №GH2026-10; пакувальний лист; комерційна пропозиція та прас-лист від 01 грудня 2025 року. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №122 від 01 березня 2024 року; заявка на перевезення №60 від 26 січня 2026 року; коносамент №SMXM26010290 від 02 лютого 2026 року; рахунок №F/26/04/13 від 10 квітня 2026 року; акт виконаних робіт №69 від 10 квітня 2026 року; довідка про транспортні витрати від 10 квітня 2026 року; накладні від 01 квітня 2026 року за №02922, 02928.

Автоматизованою системою митного оформлення Інспектор згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:

«000 Інформаційне повідомлення - за участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№000070/UA110000/2023 від 08.08.2023, №000017/UA110000/2024 від 29.01.2024, №000018/UA110000/2024 від 29.01.2024). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»;

«105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення - індикатори ризику: 3.3.2 - заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено»;

«106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів - індикатори ризику: 3.3.2 - заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено»;

«107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення - Товар № 2. Можливо, неправильна класифікація товару: За кодом 8432295000 можливе неправильне декларування тракторів, що керуються водієм, який іде поруч товарної позиції 8701 УКТЗЕД. Трактори, що керуються водієм який іде поряд, мають одну ведучу вісь з установленими на неї двома колесами та призначені для роботи з взаємозамінними начіпними знаряддями розглядаються в товарній позиції 8701. Перевіряти інформацію щодо технічних характеристик, конструкції та призначення товару. Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.»;

«108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД - Товар № 2. Можливо, неправильна класифікація товару: За кодом 8432295000 можливе неправильне декларування тракторів, що керуються водієм, який іде поруч товарної позиції 8701 УКТЗЕД. Трактори, що керуються водієм який іде поряд, мають одну ведучу вісь з установленими на неї двома колесами та призначені для роботи з взаємозамінними начіпними знаряддями розглядаються в товарній позиції 8701. Перевіряти інформацію щодо технічних характеристик, конструкції та призначення товару. Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.».

Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів а саме: транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

На вимогу митного органу позивачем 14 квітня 2026 року направлено лист №140402, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. Також, вказаним листом митницю повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2026/000232/1 від 15 квітня 2026 року, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД №26UA403070004191U8 від 16 квітня 2026 року при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості № UA403070/2026/000232/1 від 15 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).

За правилами частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей, згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27 березня 2020 року (справа №540/2605/18), від 06 травня 2020 року (справа №140/1713/19), від 02 липня 2019 року (справа №804/1416/16), від 30 липня 2018 року (справа №804/16582/14), від 05 червня 2018 року (справа №804/475/16), від 02 червня 2022 року (справа № 460/2674/20) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України №227-V від 05 жовтня 2006 року "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 року: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.

Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості і у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Відносно доводів відповідача з приводу неповноти включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України суд встановив наступне.

Так, відповідачем вказано, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, оскільки транспортні витрати, включені до митної вартості товару в розмірі 9180,00 дол. США, підтверджені єдиним комплексним пакетом документів, наданих до митного оформлення. Згідно з рахунком-фактурою експедитора «IMOGATE SOLUTION» Sp. z o.o. №F/26/04/13 від 10 квітня 2026 року та актом виконаних робіт №69 від 10 квітня 2026 року загальна вартість транспортних послуг становить 9180,00 дол. США з чіткою розбивкою:

фрахт з урахуванням перевалки та HPP по контейнерах MRKU2859600 TRLU7390973, коносаменту SMXM26010290 маршруту Циндао, Китай Пшемисль Мостиська, Україна, навантажувально - розвантажувальні операції в порту 6 940, 0000 дол. США;

доставка по маршруту Пшемисль Мостиська Україна Тернопіль, Україна 2 180,00 дол. США.

Таким чином, всі витрати на організацію перевезення від порту відвантаження Циндао до місця доставки в Україні документально підтверджені та розмежовані. Сегмент Гданськ Гливице є невід`ємною частиною морського фрахту з перевалкою в Польщі, вартість якого повністю включена до рахунку експедитора.

Відповідно до пункту 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів, крім ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті, включаються витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включаючи витрати на навантаження, вивантаження, перевалку та обробку, пов`язані з таким транспортуванням. Закон не вимагає окремого документального підтвердження вартості кожного проміжного сегменту шляху достатньо підтвердження загальної вартості транспортування на всьому маршруті, що і зроблено рахунком експедитора та довідкою.

Експедиторська винагорода (ТЕО) є невід`ємною складовою вартості транспортування і обов`язково включається до митної вартості відповідно до пунктів 4 і 10 статті 58 МКУ та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України. Це прямо випливає з умов поставки FOB QINGDAO, за якими покупець (ТОВ «ТД «АМТ») несе всі витрати з моменту перетину товару поручня судна в порту відвантаження. Договір транспортно-експедиторського обслуговування №122 від 01.03.2024 року, укладений з експедитором «IMOGATE SOLUTION» Sp. z o.o., передбачає надання послуг саме на всьому шляху прямування вантажу від порту відправлення до кінцевого місця доставки. Рахунок експедитора та довідка про транспортні витрати повністю відповідають умовам цього договору.

Таким чином, всі складові транспортних витрат документально підтверджені в повному обсязі, сумніви митного органу є необґрунтованими, а зауваження не може слугувати підставою для коригування заявленої митної вартості товарів.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, зауваження митного органу щодо ненадання документів, що підтверджують транспортні витрати по всьому маршруту, є необґрунтованими та безпідставними.

Приписами статті 53 Митного кодексу України передбачено документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, зокрема у частині 2 цієї статті зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідачем вказано, що до митного оформлення надано документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги).

З цього приводу суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, частина 5 статті 53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Умовами п. 3.6 Контракту передбачено, що продавець протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в пункті 11.2 Контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс-реліз; пакувальний лист з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали), сертифікат походження (1 оригінал і копія).

Таким чином, сторонами узгоджений перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Верховний Суд в постанові від 19 березня 2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За таких обставин, зауваження митниці про обов`язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості протирічать положенням Митного кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 10 439,81 грн. згідно платіжної інструкції №2907709506 від 22 квітня 2026 року, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 439,81 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000232/1 від 15 квітня 2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 439,81 грн. (десять тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 81 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтею 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 червня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов