Ухвала суду № 137548976, 19.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

19 червня 2026 р. Справа № 120/8657/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо утримання та відрахування із заробітної плати засудженого ОСОБА_1 на підставі виконавчих листів, виданих 04.03.2003 Центрально-міським місцевим судом м. Горлівки Донецької області, по справі 1-1534/2003, про стягнення 13 962,50 грн. матеріальної шкоди на користь ЗАО «Горлівський завод будівельних машин» та 28.11.2005 виданих Апеляційним судом Донецької області, по справі 1-157/2004, про стягнення 7 080,00 грн. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 10 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 15.06.2026 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.06.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить зупинити утримання та відрахування Державною установою «Ладижинська виправна колонія (№39), ЄДРПОУ 08562565, із заробітної плати позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі виконавчих листів, виданих 04.03.2003 року Центрально-міським місцевим судом м.Горлівки Донецької області, по справі 1-1534/2003, про стягнення 13 962,50 грн. матеріальної шкоди на користь ЗАО «Горлівський завод будівельних машин» та 28.11.2005 року виданих Апеляційним судом Донецької області, по справі 1-157/2004, про стягнення 7 080,00 грн. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 10 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 .? і ОСОБА_4 , до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Крім того, представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що відповідно до довідки про доходи позивача від 29.05.2026 року № 8/79 за 2025 календарний рік позивач отримував мінімальні доходи, які за 12 місяців склали 12375 грн. У зв`язку з тим, що за подання забезпечення адміністративного позову позивач повинен сплатити 665,60 грн, що значно перевищує 5% від його річного доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, а також надані докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову представник позивача вказала, що відповідно до наданої відповідачем інформації від 21.05.2026 № 12/1614 в установі перебувають на виконанні два виконавчих листа на засудженого ОСОБА_1 , видані Центрально-міським місцевим судом м.Горлівки Донецької області, по справі 1-1534/2003, про стягнення 13 962,50 грн. матеріальної шкоди на користь ЗАО «Горлівський завод будівельних машин» та Апеляційним судом Донецької області, по справі 1-157/2004, про стягнення 7 080,00 грн. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 10 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Оскільки, на даний час виконавчі листи знаходиться в стані примусового виконання, а тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості продовження утримання та відрахування із заробітної плати позивача на підставі виконавчих листів.

Зазначає, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 - 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22.

Сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Факт протиправних дій відповідача щодо утримання та відрахування із заробітної плати засудженого ОСОБА_1 на підставі виконавчих листів, виданих 04.03.2003 Центрально-міським місцевим судом м. Горлівки Донецької області, по справі 1-1534/2003, про стягнення 13 962,50 грн. матеріальної шкоди на користь ЗАО «Горлівський завод будівельних машин» та 28.11.2005 виданих Апеляційним судом Донецької області, по справі 1-157/2004, про стягнення 7 080,00 грн. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 ; про стягнення 10 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Судження позивача мають суб`єктивний характер та обумовлені його процесуальним становищем зацікавленої сторони.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Дослідивши вказані обставини, суд встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить заявник є неспівмірними. Окрім того, суд наголошує на тому, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява заявника про забезпечення позову є необґрунтованою, у зв`язку з чим, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович