Ухвала суду № 137548669, 19.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/1432/26

Справа № 754/11077/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42026102030000054 від 20.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Острог, Рівненської обл., директора КП УЗН Святошинського району міста Києва, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2026 року слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №42026102030000054 від 20.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, розпорядженням Київського міського голови № 103 від 15.02.2023 та наказом № 20/ос від 20.02.2023 директором Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району міста Києва на контрактній основі призначено ОСОБА_5 .

Як вбачається із Статуту КП УЗН Святошинського району директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства в межах своєї компетенції, передбаченого цим Статутом (п. 7.3.1.), несе персональну відповідальність за виконання завдань підприємства, дотримання фінансової дисципліни, ефективне використання та охорону майна, дотримання законодавства України (п. 7.3.2.), оперативно керує роботою підприємства на засадах єдиноначальності (п. 7.3.4.), видає у межах своєї компетенції накази, розпорядження та організує контроль їх виконання, відкриває розрахункові та інші рахунки в банках, укладає угоди (п. 7.3.7), представляє Підприємство в усіх установах та організаціях, судах, господарських судах, адміністративних судах та третейському суді (п. 7.3.9.), укладає від імені підприємства угоди (договори), видає довіреності (п. 7.3.11.), видає у межах своєї компетенції накази та здійснює контроль за їх виконанням (п. 7.3.15.).

Таким чином, виконуючи вищезазначені організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, ОСОБА_5 , згідно із ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою КП УЗН Святошинського району.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються, зокрема, за такими принципами: максимальна економія, ефективність та пропорційність (п.2), запобігання корупційним діям і зловживанням (п.6).

Крім того, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1036 від 11.09.2009 зі змінами, керівники комунальних підприємств несуть персональну відповідальність за аналіз ринкових цін, економічне обґрунтування закупівель та ефективне використання бюджетних коштів.

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району міста Києва, будучи службовою особою, достовірно знаючи вимоги вказаного законодавства та усвідомлюючи покладений на нього обов`язок щодо забезпечення раціонального та економного використання бюджетних коштів, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату бюджетних коштів за наступних обставин.

ОСОБА_5 було достеменно відомо, що у структурі Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» функціонує міський декоративний розсадник «ТЕРЕМКИ» (Ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 16400285, далі - МДР «ТЕРЕМКИ») , який забезпечує місто зеленими насадженнями та на території якого вирощуються усі необхідні для озеленення міста дерева та кущі.

Також ОСОБА_5 було відомо, що на потребу кожного району міста Києва у МДР «ТЕРЕМКИ» вирощуються каштани, липи, клени, тополі та інші досить рідкісні декоративні рослини, а тому у районних КП УЗН немає необхідності закуповувати посадковий матеріал для своїх виробничих потреб.

Незважаючи на вищевикладене, КП УЗН Святошинського району, для виконання виробничих завдань, робіт з озеленення та благоустрою, виконання підрядних робіт, а також робіт під час капітальних ремонтів скверів та парків 11.04.2023 оголосило на електронному майданчику в системі публічних закупівель «ProZorro» проведення відкритих торгів з особливостями про закупівлю саджанців дерев та кущів за кодом ДК 021:2015:03450000-9 - розсадницька продукція, з очікуваною вартістю 8 755 000,00 грн. (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-11-010386-a).

За результатами проведеної закупівлі переможцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Голландські троянди» (ЄДРПОУ 30941257), з яким 25.04.2023 КП УЗН Святошинського району, в особі директора ОСОБА_5 , укладено договір № 53 про поставку товарів, а саме продукції рослинництва, у тому числі тепличного, на загальну суму 7 011 576, 00 грн.

Так, згідно із специфікацією до вказаного договору КП УЗН Святошинського району придбало 24 найменування саджанців та кущів.

Одночасно з цим, згідно із додатковою угодою № 2 від 25.12.2023 до договору № 53 від 25.04.2023 загальна сума договору зменшена до 5 257 122, 00 грн та найменування продукції, яку повинно придбати КП УЗН Святошинського району, зменшено до 21 різновиду саджанців та кущів.

Зокрема, як вбачається із специфікації до додаткової угоди № 2 від 25.12.2023, КП УЗН Святошинського району придбало у ТОВ «Голландські троянди» наступну розсадницьку продукцію: 59 саджанців «акація шаровидна» сумарною вартістю 393 530, 00 грн (6 670 грн за одиницю); 69 саджанців «клен гостролистий» сумарною вартістю 356 730, 00 грн (5 170 грн за одиницю); 20 саджанців «липа дрібнолиста» сумарною вартістю 126 700, 00 грн (6 335 грн за одиницю); 10 саджанців «сосна звичайна» сумарною вартістю 54 200, 00 грн (5 420 грн за одиницю); 20 саджанців «катальпа бігонієвидна» сумарною вартістю 125 000, 00 грн (6 250 грн за одиницю); 6 саджанців «слива розчепірена» сумарною вартістю 36 000 00 грн (6 000 грн за одиницю); 8 саджанців «яблуня декоративна» сумарною вартістю 52 680 грн (6 585 грн за одиницю); 38 саджанців «горобина» сумарною вартістю 126 540, 00 грн (3 330 грн за одиницю); 500 саджанців «дерен білий» сумарною вартістю 125 500, 00 грн (3 330 грн за одиницю); 120 саджанців «барбарис» сумарною вартістю 29 400, 00 грн (245 грн за одиницю); 65 саджанців «тополя пірамідальна» сумарною вартістю 368 550, 00 грн (5 670 грн за одиницю); 16 саджанців «платан кленолистий» сумарною вартістю 90 720 грн (5 670 грн за одиницю).

В той же час, згідно із наказом КО «Київзеленбуд» від 01.03.2023 № 23 «Про затвердження цін посадкового матеріалу та послуг, які надає МДР «Теремки», яким встановлено ціни на посадковий матеріал, реалізаційна вартість продукції, яку УЗН Святошинського району придбало у ТОВ «Голландські троянди», є значно меншою.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 , будучи обізнаним із специфікацією та вартістю саджанців дерев та кущів, які були предметом договору № 53 від 25.04.2023 та додатковою угодою до вказаного договору № 2 від 25.12.2023 розуміючи, що частина вказаного посадкового матеріалу, а саме «акація» висотою 1,5-2,5 метра у кількості 100 штук, «клен гостролистий» висотою 3,5-4,0 метра у кількості 200 штук, «липа дрібнолиста» висотою 3,5-5 метра у кількості 300 штук, «сосна звичайна» висотою 2,0-3,0 метра у кількості 100 штук, «катальпа бігонієвидна» висотою 2,5-4,0 мери у кількості 300 штук, «слива» висотою 1,5-2,0 метра у кількості 30 штук, «яблуня декоративна» висотою 2,0?2,5 метра у кількості 50 штук, «горобина» висотою 3,0-4,0 метра у кількості 300 штук, «дерен білий» висотою 0,5 метра у кількості 2000 штук, «барбарис» висотою 0,5-1,0 метра у кількості 500 штук перебувають в наявності у МДР «ТЕРЕМКИ», маючи реальну можливість забезпечити отримання частини вказаних рослин від МДР «ТЕРЕМКИ» за значно нижчою ціною, діючи всупереч інтересам служби, умисно не забезпечив проведення належного аналізу ринкових цін, уклав вказані договори поставки та в подальшому забезпечив їх виконання, тим самим вчинив дії, спрямовані на розтрату бюджетних коштів.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, ОСОБА_5 організував проведення розрахунків за вказаним договором, внаслідок чого з 13.07.2023 по 20.12.2023 КП УЗН Святошинського району перерахувало на користь ТОВ «Голландські троянди» бюджетні кошти у сумі 5 257 122, 00 грн.

Одночасно з цим встановлено, що внаслідок закупівлі посадкового матеріалу за завищеними цінами територіальній громаді міста Києва спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1 228 450,00 грн, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

19.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та цього ж дня, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Прокурор в суді, окрім як на обґрунтованість висунутої підозри, посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також на те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти їх виникненню.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо клопотання слідчого про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у його задоволенні повністю, з підстав його необґрунтованості. Наголошував на незаконності затримання та на тому, що підозра є необґрунтованою, додані до клопотання докази, зокрема, висновки експертів, є неналежними, жоден із заявлених прокурором ризиків нічим не підтверджений. Докази, долучені слідчим до клопотання, жодним чином не свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення. Так, МДР «ТЕРЕМКИ» фізично не здатне забезпечити посадковим матеріалом 10 підприємств КП «Київзеленбуд», що функціонують у м. Києві, а його продукція є вкрай низької якості та не відповідає встановленим у місті стандартам для рослин. На підтвердження цього, адвокат надав суду копію відповіді МДР «Теремки» на його адвокатський запит від 10.07.2025, відповідно до якої в період з 2023 по 2024 рік на балансі розсплідника не утримувались та не відпускались рослини (згідно з переліком), які, при цьому були предметом спірної закупівлі за договором від 25.04.2023 № 53.

КП УЗН Святошинського району, як розпорядних бюджетних коштів нижчого рівня, діяв виключно на підставі бюджетних призначень, затверджених для нього розпорядником вищого рівня для відповідних потреб та у межах бюджетних асигнувань.

Крім того, захисник просив врахувати особу підозрюваного, який працює, виконує значний обсяг важливих завдань, у тому числі й організовує роботи з усунення наслідків ворожих обстрілів території Святошинського району м. Києва, має позитивні характеристики, одружений, проживає з непрацездатними батьками, які потребують його підтримки, натомість, поміщення ОСОБА_5 під варту матиме негативний вплив не тільки на нього самого, а й на його родину та на його можливість фінансово та матеріально забезпечувати їх існування.

З урахуванням наведеного, просив не допустити обмеження конституційних прав особи за відсутності передбачених КПК України підстав та відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Вислухавши доводи прокурора, промову захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходжу до наступних висновків.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості провадження.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України та вручене захиснику 19.06.2026 року о 10 год. 35 хв, та підозрюваному 19.06.2026 року о 10 год. 30 хв., що підтверджується розписками.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 20.03.2026 внесено відомості за №42026102030000054 за ч.5 ст. 191 КК України.

19 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Основною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також неможливість переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до ч.1-5 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: аудиторським звітом від 14.10.2025 року; договором №53 від 25.04.2023; товарно-транспортними накладними; платіжними інструкціями; статутом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва та іншими матеріалами долученими до клопотання.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо встановлення належності, обґрунтованості, повноти висновку економічної експертизи та аудиторського звіту, оскільки ці докази має досліджувати суд під час судового розгляду справи та оцінювати в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Фактичні дані, які є необхідними для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри особи, не включають в себе оцінку окремих доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише повинні бути достатніми для надання їм розумної оцінки для визначення того, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри (обвинувачення) не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування дійсно надані до суду матеріали, з яких вбачаються докази причетності підозрюваного до вчинення даного кримінального правопорушення, які потребують подальшого розслідування з метою встановлення вини чи невинуватості підозрюваного.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, обов`язковою підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Причому наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»).

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, але слідчий суддя вважає, що не всі ризики є доведеними.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.

Можливість переховування від органів досудового розслідування та суду - цей ризик обумовлений тяжкістю ймовірного покарання особи, яке буде призначено у випадку його засудження. При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, слідчий суддя вважає, що є можливість істотно зменшити цей ризик встановленням певного обмеження поведінки підозрюваного.

Щодо незаконного впливу на свідків слід зазначити, що до клопотання не долучено жодного доказу, який би свідчив про вірогідність здійснення підозрюваним такого впливу, більш того, із матеріалів клопотання взагалі не вбачається існування таких свідків.

Щодо можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР ще 20.03.2026 року, а самі події відбувались у 2023 році, тобто більше трьох років тому. З того часу проведено значну кількість слідчих дій, у тому числі отримано документацію щодо закупівлі. При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрюваний, як керівник підприємства, з 2023 року з`являється на допити до слідчого та добровільно бере участь у слідчих діях у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється Святошинським УП ГУ НП у м. Києві та обставини якого стосуються тих же подій, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, зокрема, закупівлі за договором від 25.04.2023 № 53, що свідчить про свідоме і добросовісне ставлення ОСОБА_5 до своїх процесуальних обов`язків. Отже, твердження прокурора про наявність зазначеного ризику є вкрай непереконливим.

Щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слід зазначити, що клопотання не містить конкретних обставин, які б свідчили про намір чи можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню. Матеріали клопотання не містять жодних відомостей про те, що підозрюваний має намір вчиняти дії, спрямовані на затягування розгляду справи, знищення чи приховання доказів, впливу на учасників кримінального провадження або іншим чином перешкоджає здійсненню правосуддя.

Слідчий суддя звертає увагу, що зазначаючи у клопотанні про існування конкретних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий повинен не тільки їх перерахувати, спираючись на абстрактні припущення і загальні фрази, а й довести належними доказами їх існування.

Щодо більш м`яких запобіжних заходів

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування дійсно надані до суду матеріали, з яких дійсно вбачається існування доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, однак, на думку слідчого судді, прокурором в судовому засіданні не повністю доведено наявність усіх перелічених у клопотанні ризиків неналежного поводження підозрюваного, які б слугували підставою для застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його обов`язки з суспільством.

Зокрема, згідно зі ч.1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 9 КПК України, у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що «кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність» і що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».

Указані гарантії права на свободу та особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Як зазначено в ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді застосування до підозрюваного за наведених обставин запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становитиме для нього надмірний тягар та непропорційне втручання у право на особисту свободу, а також матиме негативний вплив на членів його родини та певною мірою обмежуватиме і їх права.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суворість можливого покарання, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, працює, має позитивні характеристики з місця роботи та численні подяки від військового командування ЗСУ, з огляду на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також того, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 23.00 години до 05.00 години наступного дня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах кримінального провадження №42026102030000054 від 20.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду, негайно.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23.00 години до 05.00 години наступного дня із забороною залишати в цей час місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 19 серпня 2026 року, включно.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки, а саме: не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23.00 години до 05.00 години наступного дня; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу передати відповідальній особі Святошинського УП ГУНП у м. Києві для виконання.

Відповідальні особи Святошинського УП ГУНП у м. Києві з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Строк дії ухвали до 19 серпня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1