Ухвала суду № 137548569, 19.06.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/434/26

Провадження № 2/670/411/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 червня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши заяву заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Сергія ЯРЕМЧУКА про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки історико-культурного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Сергія ЯРЕМЧУКА в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки історико-культурного призначення.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд застосувати такі заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення;

- заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га з іншими земельними ділянками.

Заява обґрунтована тим, що на території колишньої Женишковецької сільської ради (на даний час Віньковецької селищної територіальної громади) виявлено земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га в межах с. Женишківці, на яку ОСОБА_3 , 13.09.1996 року видано державний акт на право приватної власності на землю серія ХМ №01319, для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,60 га, в тому числі на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в Урочищі «Вали» площею 0,4600 га.

Підставою передання земельної ділянки у приватну власність стало протокольне рішення чотирнадцятої сесії Женишковецької сільської ради народних депутатів Віньковецького району Хмельницької області від 08.12.1993, яким відповідно до ст. 6, 56, 67 Земельного Кодексу України, передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, з якої 0,4600 га знаходиться в с. Женишківці, в Урочищі «Вали».

Надалі, після смерті ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.1999 серія ABB №581206 спадкоємцями майна померлого, зокрема земельної ділянки загальною площею 0,85 га (в тому числі спірної земельної ділянки площею 0,4600 га) є його сини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , в рівних частках кожен.

В подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину, видано державний акт серія ЯЛ №543813 від 24.09.2010, на право власності на земельну ділянку площею 0,4600 га, розташована на території с. Женишківці, Віньковецького району, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

15.07.2010 за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розроблено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га в межах с. Женишківці колишнього Віньковецького району (на теперішній час Віньковецька ОТГ). Виконано комплекс робіт по виготовленню державних актів на право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.1999 ABB №581206 про перехід права власності на земельні ділянки громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до документів доданих до заяви на виготовлення технічної документації, ОСОБА_1 зареєстрований на території російській федерації, АДРЕСА_2 та являється громадянином російської федерації.

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га перебуває у приватній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.09.1999, документом, що посвідчує право є державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 543813 від 24.09.2010.

Разом з тим, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 номер 18.12.2010 та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.06.2011, спадкоємцем 1/2 земельної ділянки з кадастровим 6820683000:01:003:0050 є його син ОСОБА_2 , який згідно тимчасової посвідки на постійне проживання, є громадянином російської федерації. Вказана інформація також підтверджується перевіркою громадян проведеною Управлінням державної міграційної служби в Хмельницькій області, якою встановлено, що ОСОБА_2 проживає на території російської федерації та має закордонний паспорт громадянина російської федерації 62 № НОМЕР_2 від 09.02.2007.

Земельна ділянка віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення для ведення особистого селянського господарства. Наразі, речове право власності на земельну ділянку 6820683000:01:003:0050 не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що на даний час існує необхідність у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання із земельними ділянками історико-культурного призначення, яке проведено з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Водночас, існує велика імовірність вчинення будь-яких дій щодо перетворення, поділу, об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 з іншими, зміни її цільового призначення, тощо. Це утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду та витребування земельної ділянки в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.

Відтак, враховуючи зазначені обставини, з метою забезпечення виконання рішення суду про витребування земельної ділянки на користь Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації), у разі задоволення судом позову, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову.

Зазначає, що забезпечення позову в даному випадку, виступає запорукою виконання рішення суду про повернення земель історико-культурного призначення, у разі ухвалення його на користь позивача, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам, так як рішення суду підлягатиме примусовому виконанню, їх застосування дозволить запобігти відчуженню земельної ділянки на користь третіх осіб, її поділу, об`єднання чи забудови.

З огляду на наведене, просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га та заборони вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення. А також, заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га з іншими земельними ділянками.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Враховуючи наведене вище, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа № 759/3972/18), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 6 серпня 2025 року (справа № 759/22148/24) зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Враховуючи те, що заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки історико-культурного призначення, виходячи з підстав та предмету спору, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв`язку з якими виникла необхідність забезпечення позову, вбачається прямий зв`язок між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявником в достатній мірі обґрунтовано необхідність вжиття перелічених вище заходів забезпечення позову, обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо права власності на майно і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника, за захистом якого звернулися до суду.

На думку суду, спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним. Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Водночас невжиття заходів забезпечення позову, у свою чергу, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів заявника. У випадку задоволення позовних вимог рішення неможливо буде виконати. З огляду на вказане, у таких справах важливим є вжиття заходів забезпечення позову. Без цього ефективний захист прав та інтересів власника, належне виконання рішення суду про задоволення позову можуть бути неможливими внаслідок переходу майна до іншої, ніж відповідачі, особи під час розгляду справи або після того, як суд ухвалить таке рішення.

Суд зазначає, що дії відповідачів щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно призведуть до неефективності обраного заявником способу судового захисту, можуть значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, тому вжиття таких заходів є співмірним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов.

Отже, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, та те, що спір виник з приводу земельної ділянки, яка може бути відчужена або видозмінена в ході розгляду справи, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення поданої заяви та забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії, а саме розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 з іншими земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 149-150, 153, 157, 258, 259, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Сергія ЯРЕМЧУКА про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької державної адміністрації про скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки історико-культурного призначення задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії, а саме:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення;

- заборонити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реквізити документа, що підтверджують особу 41 02 691041) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га з іншими земельними ділянками.

- заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0050 площею 0,4600 га з іншими земельними ділянками.

Стягувач: держава в особі Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація), код ЄДРПОУ 22985083, адреса місцезнаходження: 29005, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 2.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реквізити документа, що підтверджують особу 41 02 691041, останнє відоме зареєстроване місце проживання на території російській федерації: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , посвідка на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_4 від 15.01.2008, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; на території російській федерації: АДРЕСА_4 .

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох місяців до 19 вересня 2026 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати Летичівській окружній прокуратурі для відома та для пред`явлення до виконання до компетентних органів, зобов`язавши надати суду відповідний документ, що свідчить про її виконання.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.Є. Голуб