Рішення № 137546433, 26.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/58/26

Номер провадження по справі 2/387/380/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 21.01.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 19680 гривень 00 копійок, за договором про споживчий кредит №2275969 від 15.04.2020.

Свій позов ТОВ "Кредит-Капітал" обґрунтовує тим, що 15.04.2020 між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем був укладений кредитний договір №2275969 в електронній формі. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідач отримав 6 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, строком на 30 днів. 26.02.2021 між первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021 , відповідно до умов якого позивачу перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 2275969 від 15.04.2020, укладеним з відповідачем. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, внаслідок чого є заборгованість перед позивачем на загальну суму 19680,00 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає. Це спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання явку представника не забезпечив. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі. Крім того, надав до суду додаткові пояснення згідно з якими зазначив, що кредитний договір №2275969 від 15.04.2020 додатки до нього та розрахунок заборгованості за кредитним договором №2275969 є оригіналами електронних документів з електронними підписами. Згідно кредитного договору №2275969, а саме п.2.1 кошти надаються клієнту в безготівковій формі у національні йвалюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Представником надано витяг з реєстру прав вимоги з якого слідує, що позивач набував статус кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ "Авентус Україна".

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду надала відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

У відзиві відповідачка просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість.

Зокрема, зазначила, що позивачем не надано належних і допустимих доказів отримання нею кредитних коштів, не подано оригіналів документів, які б підтверджували виникнення та існування кредитного зобов`язання, а також належного розрахунку заборгованості з документальним підтвердженням усіх складових заявленої до стягнення суми.

Крім того, відповідачка вказувала, що позивач не довів належним чином перехід до нього права вимоги за спірним кредитним договором, оскільки не надано достатніх доказів правонаступництва та належного документального оформлення відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.

Також відповідачка звертала увагу на те, що заявлена до стягнення сума заборгованості є завищеною та непропорційною порівняно з розміром отриманих кредитних коштів, оскільки розмір нарахувань більш ніж утричі перевищує суму кредиту, а позивачем не надано належного обґрунтування такого розрахунку.

Окремо відповідачка зазначала, що після укладення кредитного договору не здійснювала жодних дій, які б свідчили про визнання боргу, не укладала додаткових угод, не підписувала документів про реструктуризацію чи продовження строку виконання зобов`язань, а тому, на її думку, відсутні підстави вважати, що перебіг позовної давності переривався або починався заново.

У заяві про застосування строків позовної давності відповідачка посилалася на положення статей 256, 257, 258, 261 ЦК України та зазначала, що кредитний договір № 2275969 від 15.04.2020 був укладений строком до травня 2020 року, після чого нею не вчинялося жодних дій щодо виконання чи визнання зобов`язань. У зв`язку з цим вважала, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду за захистом свого права, а тому просила застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Також відповідачка зазначала, що відповідно до принципу змагальності сторін саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тоді як подані ним докази, на її переконання, не підтверджують ані належного переходу права вимоги, ані правильності нарахування заборгованості, ані факту існування заявленого до стягнення боргу в заявленому розмірі.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подав додаткові письмові пояснення, в яких заперечив проти доводів відзиву відповідача та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У поданих поясненнях представник позивача зазначив, що кредитний договір №2275969 від 15.04.2020 укладено між відповідачкою та ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі відповідно до вимог Законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг». На підтвердження укладення договору позивач посилався на те, що відповідачка пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, подала заявку на отримання кредиту та підписала договір одноразовим ідентифікатором, який відповідно до вимог законодавства є аналогом власноручного підпису.

Позивач зазначав, що подані до суду електронні документи містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством, а тому є належними та допустимими доказами укладення кредитного договору. Також вказував, що електронний підпис товариства підтверджує походження документів від первісного кредитодавця.

Щодо факту надання кредитних коштів представник позивача зазначив, що на підтвердження перерахування відповідачці грошових коштів надано платіжні документи та інформацію фінансової установи, які свідчать про успішне зарахування кредитних коштів на платіжну картку, зазначену відповідачкою при оформленні кредиту. На думку позивача, такі докази є достатніми для підтвердження належного виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань за договором.

Заперечуючи доводи відповідачки щодо відсутності доказів переходу права вимоги, представник позивача посилався на укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» договору факторингу № ККУ-26022021 від 26.02.2021, а також на реєстр боржників, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №2275969 від 15.04.2020 було відступлено позивачу. На переконання позивача, надані договори факторингу та реєстри прав вимоги підтверджують набуття ним статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Крім того, представник позивача вказував, що чинне законодавство не ставить дійсність відступлення права вимоги в залежність від повідомлення боржника про таке відступлення, а тому відсутність доказів отримання відповідачкою відповідного повідомлення не впливає на чинність переходу права вимоги до нового кредитора.

Також позивач заперечував проти доводів відповідачки щодо пропуску строку позовної давності, вважаючи, що право вимоги набуте ним на законних підставах, а заявлена до стягнення заборгованість підтверджується належними письмовими доказами та розрахунком заборгованості.

З огляду на викладене представник позивача просив долучити подані пояснення до матеріалів справи, врахувати наведені доводи під час розгляду справи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2024 ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" зареєстроване як юридична особа 12.03.2024, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування (а.с.33).

З наданого позивачем договору про надання споживчого кредиту № 2275969 від 15.04.2020 вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, за умовами яких відповідачу надано кредит у сумі 6000 грн строком на 30 днів із визначенням порядку користування кредитом, розміру процентної ставки, строків повернення кредиту та відповідальності сторін за невиконання зобов`язань.

Судом встановлено, що договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта, наданої ТОВ «Авентус Україна», перед укладенням договору відповідач пройшла процедуру електронної ідентифікації, а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, сформованим системою та направленим на номер мобільного телефону, зазначений клієнтом при реєстрації.

Надані позивачем документи містять відомості про використання відповідачем персональних даних, номера мобільного телефону та реквізитів платіжної картки, що використовувалися під час оформлення кредиту. Доказів несанкціонованого використання цих даних, звернення до правоохоронних органів щодо можливого шахрайського оформлення кредиту або оспорювання договору в установленому законом порядку матеріали справи не містять.

Факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором підтверджується інформацією ТОВ ФК «ФЕЙ ФОР ПЕЙ», згідно з якою 15.04.2020 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» було успішно здійснено переказ кредитних коштів у сумі 6000 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальником при оформленні кредиту.

Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 13.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260210/104506-БТ, наданим на виконання ухвали суду, повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , якій відповідає рахунок НОМЕР_4 .

Згідно з інформацією банку, за вказаним рахунком 15.04.2020 здійснено зарахування грошових коштів у сумі 6000 гривень. Таким чином, надана банком інформація підтверджує належність відповідачці платіжної картки, реквізити якої були зазначені під час укладення кредитного договору, а також факт зарахування на неї кредитних коштів у сумі 6000 грн 15.04.2020

Оцінюючи зазначені докази у сукупності з умовами кредитного договору, суд дійшов висновку, що кредитодавець належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, а тому з моменту їх перерахування у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Також судом досліджено договір відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а також реєстр боржників до зазначеного договору.

З аналізу вказаних документів вбачається, що право вимоги за кредитним договором №2275969 від 15.04.2020 було відступлено позивачу. У реєстрі боржників містяться відомості про відповідача, номер кредитного договору, а також розмір заборгованості, право вимоги щодо якої передано новому кредитору.

Доказів визнання недійсним договору відступлення права вимоги, його розірвання чи оспорювання сторонами суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про належність позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає, що на підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2275969 від 15.04.2020, відповідно до якого станом на дату відступлення права вимоги загальна заборгованість відповідача становила 19680 грн та складалася із заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за користування кредитом.

Суд перевірив наведений розрахунок та встановив, що він містить відомості про суму основного боргу, порядок нарахування процентів, період користування кредитом та підсумковий розмір заборгованості, який відповідає умовам кредитного договору та реєстру боржників, складеному під час відступлення права вимоги.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, та може укладатися шляхом прийняття пропозиції (оферти) і підписуватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є належним документом, а для ідентифікації його автора може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до статей 204, 207, 626, 628, 633, 634 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення цивільних прав та обов`язків, а правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі та підписаний сторонами із використанням електронного підпису, вважається вчиненим у письмовій формі та є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або судом.

Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти в порядку і строки, визначені договором, а невиконання таких обов`язків є порушенням зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статей 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу. Заміна кредитора не потребує згоди боржника.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника, а фактор набуває статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні.

Оцінюючи доводи сторін та досліджені докази в їх сукупності, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що 15.04.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2275969 в електронній формі.

Відповідно до положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи містять текст кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію клієнта та відомості щодо підписання договору одноразовим ідентифікатором, які у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору.

Доводи відповідачки про відсутність належних доказів укладення договору суд відхиляє, оскільки подані позивачем електронні документи відповідають вимогам Законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ЦПК України.

Крім того, на підтвердження виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів позивачем надано інформацію ТОВ ФК «ФЕЙ ФОР ПЕЙ», відповідно до якої 15.04.2020 за дорученням ТОВ «Авентус Україна» було успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 6000 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальницею під час оформлення кредиту.

Доводи відповідачки про відсутність доказів отримання кредитних коштів спростовуються листом АТ КБ «ПриватБанк» від 13.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260210/104506-БТ, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , а 15.04.2020 на зазначений рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 6000 грн. Вказані відомості узгоджуються з умовами кредитного договору №2275969 від 15.04.2020 та підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів.

Відповідачкою не надано жодних доказів на спростування факту отримання кредитних коштів або використання іншою особою належних їй персональних даних та реквізитів платіжної картки під час укладення договору.

Також судом встановлено, що 26.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-26022021, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до боржників первісного кредитора.

Із наданого реєстру боржників убачається, що до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №2275969 від 15.04.2020.

Відтак суд вважає доведеним факт набуття ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Посилання відповідачки на відсутність доказів повідомлення її про відступлення права вимоги не впливають на дійсність такого правочину, оскільки відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, а неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для визнання такого переходу прав недійсним.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає, що умовами кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки, порядок її застосування та наслідки порушення строків виконання зобов`язань. Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору, а відповідачкою не подано власного контррозрахунку чи інших належних доказів, які б свідчили про неправильність здійснених нарахувань.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Судом встановлено, що кредитний договір № 2275969 укладено 15.04.2020 строком на 30 календарних днів, а тому строк виконання основного зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настав 15.05.2020.

Разом з тим на момент виникнення спірних правовідносин діяв пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257 та 258 ЦК України, продовжувалися на строк дії такого карантину.

Карантин на території України було припинено з 30.06.2023.

Отже, оскільки право вимоги виникло під час дії карантину, перебіг позовної давності щодо спірних вимог здійснювався з урахуванням положень пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Крім того, на час дії пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг позовної давності також регулювався зазначеною нормою. Водночас Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено, а сам Закон набрав чинності 04.09.2025, у зв`язку з чим з цієї дати перебіг позовної давності здійснюється у загальному порядку.

Враховуючи дату виникнення права вимоги, тривалість дії карантинних обмежень та час звернення позивача до суду із даним позовом 21.01.2026, суд доходить висновку, що на момент подання позову передбачений законом строк позовної давності не сплив.

За таких обставин підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК України, суд не вбачає, а тому відповідна заява відповідача задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" вказаної заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 грн. та заборгованості за процентами в сумі 13680 грн є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»; ордер серії ВС №1381377 від 02.07.2025; акт №1313 надання послуг від 12.01.2026, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги у даній справі становить 8000 грн; детальний опис виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Із наданих документів убачається, що адвокатом здійснено консультування клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, формування та погодження правової позиції, підготовку позовної заяви та її подання до суду.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

На підтвердження обсягу та вартості наданих послуг позивачем надано акт №1313 приймання-передачі наданих послуг від 12.01.2026, відповідно до якого вартість правничої допомоги у даній справі становить 8000 грн, а також детальний опис виконаних робіт.

Із змісту акта вбачається, що надані послуги прийняті клієнтом без зауважень, а їх вартість сторонами погоджена.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, для розподілу судових витрат значення має не лише факт їх оплати, а й наявність у сторони обов`язку сплатити відповідні витрати згідно з умовами договору та підтвердними документами.

Оскільки наданими доказами підтверджено факт надання правничої допомоги, її обсяг та узгоджену сторонами вартість, а відповідачкою не подано заперечень щодо розміру витрат та не заявлено клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 207, 526, 530, 1046, 1050, 1054, 1077, 1081 ЦК України, ст.12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2275969 від 15 квітня 2020 року у розмірі 19 680 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поряку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.