Рішення № 137546404, 19.06.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/775/26

Провадження № 2/385/413/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції сторін у справі

позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», через свою представницю- адвокатку Ушакевич М. П., звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 16424,72 грн заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» вiд 26.01.2020 та судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 26.01.2020 звернувся до позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг про відкриття банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі 1 Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 20000,00 грн, що зазначено у Довідці про розмір встановленого Кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач заборгованість не погасив. Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 16424,72 грн, що являє собою залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 16424,72 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав, хоча відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, що 28.05.2026 отримав копію ухвали судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 12.05.2026, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте з відміткою «адресат відсутній». Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її сторін до Гайворонського районного суду Кіровоградської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали, заяви та клопотання учасників справи

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд цивільної справи визначено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників справи, без проведення судового засідання протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за договорами про споживче кредитування, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів, узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 26.01.2020 звернувся, шляхом встановлення мобільного додатку Monobank, до позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим пройшовши реєстрацію підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають між сторонами у справі договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір між ним та позивачем, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» і зобов`язується виконувати його умови. Засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. З-поміж іншого, копія анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 26.01.2020, форма підтвердження електронного документу, а також належно засвідчений витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (включають умови, тарифи, таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту) містяться у матеріалах справи.

На підставі укладеного договору, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 в розмірі 40000,00 грн, що підтверджено довідкою АТ Універсал Банк від 02.04.2026 (а.с. 14), чого відповідач не спростував.

Судом також встановлено, що позивач AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за названим договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених укладеним договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач ОСОБА_1 не надавала своєчасно позивачеві АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов названого договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Таким чином, у порушення умов договору про надання банківських послуг, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав. Станом на 03.03.2026, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором про надання банківських послуг становить 16424,72 грн, що являє собою загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), й що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 12-13).

Відтак, позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у встановленому договорі про надання банківських послуг розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак останній в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим допустив спірну заборгованість.

Вочевидь, між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання банківських послуг, такий правочин, згідно з вимогамист. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності, у зв`язку з чим такий правочин, згідно зіст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписівст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язань за вказаним договором про надання банківських послуг, допущену заборгованість ним у встановленому порядку не погашено.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позов АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відтак, з відповідача на користь позивача АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає до стягнення кредитна заборгованість в загальному розмірі 16424,72 грн.

При цьому судом також було враховано, що розмір спірної заборгованості за вказаним договором відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків не наведено та суду не було подано.

Щодо розподілу судових витрат у справі

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 3328,00 грн згідно з платіжною інструкцією, які на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості за договором про надання банківських послуг від 26.01.2020 в розмірі 16424,72 грн та судові витрати у сумі 3328,00 грн, а всього 19752 (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 72 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 19.06.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 19.06.2026